14 червня 2021 р. Справа № 646/2691/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.08.2020 року по справі № 646/2691/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України третя особа Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Німий Олег Сергійович
про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.08.2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України третя особа Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Німий Олег Сергійович про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 29.01.2021 року через засоби поштового зв'язку безпосередньо до Другого апеляційного адміністартивного суду (судом отримано 01.02.2021 року) подало апеляційну скаргу на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.08.2020 р. по справі № 646/2691/20.
Ухвалою Другого апеляційного адміністартивного суду від 03.02.2021 року було витребувано з Червонозаводського районного суду м. Харкова справу № 646/2691/20.
Апелянтом також було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та клопотання про заміну.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.21 р. відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення.
Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області, 01.02.2020 року через канцелярію суду подано клопотання про заміну відповідача у справі, в якому просить замінити відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495), яке ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 задоволено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.21 р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
1) оригіналу документу про сплату судового збору на суму 630,60 грн. на реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA408999980313131206081020661, Код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди;
2) клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та надати докази на їх обґрунтування.
Роз'яснено Головному управлінню ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, що відповідно до ч. 5 ст. 298, п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження (повернення апеляційної скарги) буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України отримало копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 26.05.21 р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням з відміткою про отримання, а отже строк на усунення недоліків закінчився 07.06.2021 року. (з урахуванням вихідних днів).
03.06.21 р. на виконання вимог ухвали від 14.04.21р. про залишення апеляційної скарги без руху від апелянта надійшло клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та платіжне доручення № 310 від 09 лютого 2021 року про сплату судового збору у розмірі 630,60 грн.
В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що не погодившись із рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.08.2020 року по справі №646/2691/20 апелянтом вперше було подано апеляційну скаргу 15.09.2020 року із дотриманням процесуальних строків. Наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючим органом вбачається з того, що в строк, встановлений чудом, у відповідача була відсутня можливість сплати судовий збір у розмірі 630,60 грн. внаслідок відсутності на рахунку відповідних коштів. У зв'язку з чим, ухвалою Другого апеляційного суду від 14.12.2020 року апеляційну скаргу відповідача було повернуто заявнику. Також, апелянт зазначає, що на момент звернення до Другого апеляційного адміністартивного суду з апеляційною скаргою у відповідача була відсутня можливість сплати судовий збір у розмірі 630,60 грн. внаслідок відсутності на рахунку відповідних коштів у довготривалий період, що може бути підтверджено довідкою ГУ ДПС у Харківській області від 22.05.2020 № 410/20-40-13-31; довідкою ГУ ДПС у Харківській області від 15.12.2020 № 202/20-40-10-29. Оскільки на момент первинного звернення з апеляційною скаргою ГУ ДПС було позбавлено можливості сплатити судовий збір (з незалежних від неї обставин) за подання апеляційної скарги у даній справі через відсутність коштів на реєстраційному рахунку, то апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поваажних причин. Крім цього, вказує, що відповідно до позиції Верховного Суду , викладеній в ухвалі від 21.11.2016 по справі № 826/1722/14, згідно із якою неможливість сплати судового збору є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, підстави для поновлення такого строку є наявними. Також апелянт зазначає, що після отримання копії ухвали, якою апеляційну скаргу було повернуто заявнику, відповідач без зволікань повторно подав апеляційну скаргу, що також є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження, згідно з правовою позицією, висловленою в ухвалі Верховного суду від 22.07.2019 року по справі № 820/1773/19.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. 329 кодексу адміністартивного судочинства України, переконливо просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.08.2020 р. по справі № 646/2691/20 та поновити апелянту строк на апеляційне оскарження. До клопотання додає: копію довідки ГУ ДПС у Харківській області від 22.05.20 № № 410/20-40-13-31; копію довідки ГУ ДПС у Харківській області від 15.12.2020 № 202/20-40-10-29; копію супровідного листа суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, суд зазначає, що надані Головним управлінням ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України копії документів, які містяться в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме: копію довідки ГУ ДПС у Харківській області від 22.05.20 № № 410/20-40-13-31; копію довідки ГУ ДПС у Харківській області від 15.12.2020 № 202/20-40-10-29 є не засвідченими належним чином: а саме, не має підпису, дати.
Отже, надані заявником довідки не є доказом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, надані апелянтом документи датовані груднем місяцем 2020 року та травнем місяцем 2021 року, тобто не свідчать про відсутність коштів на рахунках апелянта за період з моменту винесення рішення судом першої інстанції від 21.08.2020 року по справі № 646/2691/20.
Доказів, які підтверджують відсутність можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі, в строк встановлений законом, апелянтом не надано.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності урегульовані статтею 286 КАС України.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КАС України визначено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Матеріали справи свідчать, що рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова ухвалене 21.08.2020 р. Таким чином, останній день на подачу апеляційної скарги є 31.08.2020 року.
Апеляційна скарга вперше подана відповідачем 15.09.2020 року (відповідно до штемпеля на конверті) на вищезазначене рішення суду від 21.08.2020 р.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 630,60 грн.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі, Головне управління ДПС у Харківській області отримало копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 19.11.2020 року, а отже строк для усунення недоліків закінчився 30.11.2020 (з урахуванням вихідних днів) (а.с. 164).
Враховуючи те, що вимоги ухвали суду у встановлений судом та законом строк не виконані, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.08.2020 по справі № 646/2691/20 повернуто скаржнику.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду лише 29.01.2021 року через засоби поштового зв'язку, про що свідчить штамп на поштовому конверті (судом отримано 01.02.2021 року), тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом десятиденного строку на її подання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд враховує практику Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2018 справа №753/7279/18, а саме висновки суду, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою».
Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії” суд зверну увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу”.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…”.
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування”, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Також, колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку контролюючого органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідачем не було надано до суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправдених зволікань.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17, та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 року по справі № 640/3393/19.
Наведені в клопотанні про поновлення строку доводи, яке надано на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху обставини є ідентичними тим, що вже зазначалися в клопотанні, що заявлялося при поданні апеляційної скарги та з приводу цих обставин судом вже надано оцінку щодо їх необґрунтованості.
Крім того, посилання апелянта на ухвали Верховного суду від 18.11.2016 року по справі № 826/1722/14, від 22.07.2019 року по справі № 820/1773/19, якими податковому органу поновлено строк оскарження судового рішення, судова колегія не приймає до уваги, оскільки суд касаційної інстанції у зазначених ухвалах лише погодився із заявником щодо поважності пропуску такого строку.
Враховуючи наведене вище, значний термін пропуску строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів щодо існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 року не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.08.2020 р. по справі № 646/2691/20 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.08.2020 року по справі № 646/2691/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України третя особа Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Німий Олег Сергійович про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.С. Бартош
Судді З.Г. Подобайло А.М. Григоров