14 червня 2021 року справа №360/3529/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гайдара А.В., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі № 360/3529/20 (головуючий І інстанції Шембелян В.С., складено у повному обсязі 08 грудня 2020 року в м. Сєвєвродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, пенсійний орган, УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 2870/2020 від 23.03.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 03.09.1987 по 26.11.1987, з 17.01.1990 по 27.11.1991 електрослюсарем підземним в Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста «Ворошиловградшахтопроходка» («Луганськшахтопроходка»), з 02.12.1991 по 26.09.1995 електрослюсарем підземним на шахті ім. Ф.П. Лютикова ВО «Краснодонвугілля»;
- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.03.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 16.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням відповідача № 2870/2020 від 23.03.2020 відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу.
Рішення пенсійного органу позивачем отримано 25.03.2020. В рішенні зазначено, що до пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 03.09.1987 по 26.11.1987, з 17.01.1990 по 27.11.1991 електрослюсарем підземним в Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста Ворошиловградшахтопроходка, період роботи з 02.12.1991 по 26.09.1995 електрослюсарем підземним на шахті ім. Ф.П. Лютикова ВО «Краснодонвугілля». Зазначені періоди вимагають надання уточнюючої довідки щодо підтвердження спеціального стажу, будь-яких відомостей про проведення атестації робочого місця в трудовій книжці немає. Всього не зараховано до спеціального стажу 5 років 11 місяців 01 день. Підприємства, на яких працював заявник, на цей час розміщуються на окупованій території і тому витребувати будь-які додаткові документи з цих підприємств у управління відсутня можливість. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу до пільгового стажу зараховано період роботи на ПАТ «Краснодонвугілля» з 07.08.2008 по 15.03.2017, пільговий стаж по Списку № 1 складає 8 років 07 місяців 02 дні. Відповідно наданих документів та даних системи персоніфікованого обліку загальний стаж позивача складає 27 років 07 місяців 01 день.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 2870/2020 ( ОСОБА_1 ) від 23.03.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 період роботи з 03.09.1987 по 26.11.1987, з 17.01.1990 по 27.11.1991 електрослюсарем підземним в Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста «Ворошиловградшахтопроходка» («Луганськшахтопроходка»), з 02.12.1991 по 26.09.1995 електрослюсарем підземним на шахті ім. Ф.П. Лютикова ВО «Краснодонвугілля», а також період військової служби з 15.12.1987 по 28.11.1989, та призначити йому пенсію на пільгових умовах за Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" на підставі його заяви від 16 березня 2020 року, нарахувати та виплатити заборгованість за минулий час.
Здійснено розподіл судових витрат.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 16.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах по списку № 1 згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV. За результатами розгляду заяви управлінням прийнято рішення № 2870/2020 від 23.03.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу.
Позивач 03.09.2020 повторно звернувся до відповідача із аналогічною заявою та тим самим пакетом документів.
До пільгового стажу роботи позивача не зараховано: періоди роботи з 03.09.1987 по 26.11.1987, з 17.01.1990 по 27.11.1991 електрослюсарем підземним в Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста Ворошиловградшахтопроходка, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, відомості про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи. Зазначені неповні записи в трудовій книжці вимагають надання уточнюючої довідки щодо підтвердження спеціального стажу; період роботи з 02.12.1991 по 26.09.1995 електрослюсарем підземним на шахті ім. Ф.П. Лютікова ВО «Краснодонвугілля», оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, передбачені пунктом 2.14. Інструкції № 58. Відсутні накази, видані за результатами атестації робочих місць, і мають відповідати найменуванню списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Зазначені неповні записи в трудовій книжці вимагають надання уточнюючої довідки щодо підтвердження спеціального стажу.
Будь-які відомості про проведення атестації робочого місця в трудовій книжці відсутні і додатково позивачем не надавались.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування до пільгового стажу зараховано період роботи на ПАТ «Краснодонвугілля» з 07.08.2008 по 15.03.2017, пільговий стаж по списку №1 складає 8 років 07 місяців 02 дні. Відповідно до наданих документів та даних системи персоніфікованого обліку загальний стаж ОСОБА_1 складає 27 років 07 місяців 01 день.
Таким чином, за заявою позивача про призначення пенсії № 2870 від 16.03.2020 та доданими до неї документами управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії, яке отримано позивачем особисто 25.03.2020.
Уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише у випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та коли такий пільговий стаж виник до 21.08.1992. Після 21.08.1992 основні документи, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Оскільки ОСОБА_1 за спірний період до 21.08.1992 не надано до управління уточнюючих довідок, а за спірний період після 21.08.1992 - документів, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, апелянт зазначає, що відмова в зарахуванні цих періодів до пільгового стажу позивача є правомірною. Підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.03.2020 № 919-5000277143 (а.с. 6).
Позивач 16.03.2020 звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою про призначення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. До заяви додано: військовий квиток НОМЕР_1 , диплом про навчання НОМЕР_2 , довідку з ДПІ про облік як суб'єкта підприємницької діяльності ВОО № 035098, ААБ № 289718, Б/Н, 14.03.2007 № 4162/17-06, довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про відкритий рахунок в банку, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку НОМЕР_3 від 15.05.1987 (а.с. 55).
Рішенням відповідача від 23.03.2020 № 3149/2020 ( ОСОБА_1 ) позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 за заявою від 16.03.2020 у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу роботи позивача не зараховано: періоди роботи з 03.09.1987 по 26.11.1987, з 17.01.1990 по 27.11.1991 електрослюсарем підземним в Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста Ворошиловградшахтопроходка, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості про характер виконуваної роботи, відомості про розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи. Зазначені неповні записи в трудовій книжці вимагають надання уточнюючої довідки щодо підтвердження спеціального стажу; період роботи з 02.12.1991 по 26.09.1995 електрослюсарем підземним на шахті ім. Ф.П. Лютікова ВО «Краснодонвугілля», оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, передбачені пунктом 2.14. Інструкції № 58. Відсутні накази, видані за результатами атестації робочих місць, які мають відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Зазначені неповні записи в трудовій книжці вимагають надання уточнюючої довідки щодо підтвердження спеціального стажу (а.с. 63-64).
Відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії до загального страхового стажу ОСОБА_1 зараховано 27 років 07 місяців 01 день у тому числі пільговий стаж за списком № 1 - 08 років 07 місяців 02 дні. Не враховано до пільгового стажу періоди роботи з 03.09.1987 по 26.11.1987, з 17.01.1990 по 27.11.1991, з 02.12.1991 по 26.09.1995 та службу в армії в період з 015.12.1987 по 28.11.1989 (а.с. 56, зв. 61-62).
ОСОБА_1 03.09.2020 звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку із заявою довільної форми, в якій просив повторно розглянути його заяву про призначення пенсії та прийняти архівні документи, які підтверджують трудовий стаж. До заяви додано заяву про призначення пенсії встановленого зразка та архівні довідки від 05.02.2020 №№ 60,61,63 та накази по підприємству (а.с. 10-11).
Листом від 15.09.2020 № 237-243/Р-02/8-1216/20 відповідач повідомив, що за заявою від 16.03.2020 № 2870 та доданими до неї документами управлінням вже прийнято рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для повторного розгляду цього питання. Роз'яснено право звернутися до відділу обслуговування громадян УПФУ в м. Сєвєродонецьку з новою заявою про призначення пенсії та надати оригінали документів за період роботи на шахті ім. Ф.П. Лютікова виробничого об'єднання «Краснодонвугілля» (а.с. 13-14).
Трудова книжка позивача НОМЕР_3 містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:
у Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста «Ворошиловградшахтопроходка»:
- запис № 3: 03.09.1987 - переведений електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 246-к від 03.09.1987;
- запис № 4: 26.11.1987 - звільнений за ст. 36 п. 3 у зв'язку з призовом на службу до лав Радянської армії, наказ № 336-к від 26.11.1987;
- запис № 5: 15.12.1987 - 28.11.1989 - служба в лавах Радянської Армії, військовий квиток НОМЕР_1 ;
- запис № 6: 17.01.1990 - прийнятий у якості електрослюсаря 3 розряду з повним робочим днем під землею, наказ № 13к від 15.01.1990;
- запис № 7: 23.08.1990 - Тест «Ворошиловграшахтопроходка» перейменований на трест «Луганськшахтопроходка», наказ ЛШП № 82 від 23.08.1990;
- запис № 8: 27.11.1991 - звільнений за ст. 36 п. 5 КЗпП УРСР за переводом, наказ № 336 від 27.11.1991;
у виробничому об'єднанні «Краснодонвугілля» шахта ім. Ф.П. Лютікова:
- запис № 9: 02.12.1991 - прийнятий підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею, наказ № 281 від 02.12.1991;
- запис № 10: 26.09.1995 - звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с. 15-18).
Не погодившись із рішенням пенсійного органу та вважаючи, що він має достатньо стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої та другої ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII).
Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Обов'язок пенсійного органу щодо встановлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 № 162 та Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 не вимагають внесення до трудових книжок найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи.
Отже, записи трудової книжки позивача містять всі необхідні відомості за спірні періоди відповідно до вимог вказаних інструкцій, в тому числі й щодо характеру виконуваної роботи - повний робочий день під землею, не зазначено лише про проведення атестації робочого місця за період з серпня 1992 року до дати звільнення 26.09.1995, що має значення для розгляду справи.
Таким чином, відповідачем неправомірно незараховані до спеціального трудового стажу позивача на підставі відомостей його трудової книжки періоди роботи з 03.09.1987 по 26.11.1987, з 17.01.1990 по 27.11.1991 електрослюсарем підземним в Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста «Ворошиловградшахтопроходка», а також з 02.12.1991 по 21.08.1992 підземним електрослюсарем виробничому об'єднанні «Краснодонвугілля» шахта ім. Ф.П. Лютікова.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Ненадання позивачем документів на підтвердження умов, необхідних для призначення/перерахунку пенсії на пільгових умовах по Списку № 1, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність документів не може нівелювати відомості трудової книжки, оформленої належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно з п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Таким чином, проведення атестації робочих місць за умовами правці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.
Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).
Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 4.1. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом № 1788-ХІІ (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць (442-92-п). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 вересня 2013 року, 25 листопада 2014 року та 17 березня 2015 року № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 відповідно). Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.01.2018 у справі К/9901/48/17.
З трудової книжки вбачається, що з 03.09.1987 по 26.11.1987 позивач працював в Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста «Ворошиловградшахтопроходка» електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем на підземних роботах. 26.11.1987 був звільнений у зв'язку з призовом до армії. Крім трудової книжки, це підтверджується архівними довідками № 03-28/12061; 03-28/12060. 12062, 12063; 03-28/12064 від 20.01.2020. З довідок вбачається, позивач працював у вказаний період на цьому підприємстві повний робочий день, в тому числі на підземних роботах, отримував заробітну плату. Також за цей період підтверджується копією особової картки з відмітками про роботу та копію наказу про переведення (а.с. 20-24,27).
З 17.01.1990 по 27.11.1991 позивач працював в Шахтопрохідницькому управлінні № 6 треста «Ворошиловградшахтопроходка», яке в подальшому було перейменовано в Шахтопрохідницьке управління № 6 треста «Луганськшахтопроходка», електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем на підземних роботах. Крім трудової книжки, це підтверджується архівними довідками № 03-28/12065-12068, 03-28/12069 від 20.01.2020 (а.с 25-26).
З довідок вбачається, позивач працював у вказаний період на підприємстві повний робочий день на підземних роботах, отримував заробітну плату. В цей період роботи проведення атестації робочих місць не було передбачено нормативно-правовими актами.
З 02.12.1991 по 26.09.1995 позивач працював на шахті ім. Ф.П. Лютикова ВО «Краснодонвугілля» електрослюсарем підземним з повним робочим днем на підземних роботах. Окрім трудової книжки, це підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 60 від 05.02.2020 (а.с. 28).
Позивачем також надано суду наказ директора шахти ім. Ф.П. Лютикова ВО «Краснодонвугілля» від 29.07.1994 № 52/б про результати проведення атестації робочих місць з додатком І, яким підтверджено право на пенсію за Списком №1 всіх робочих, керівників та спеціалістів, зайнятих повний робочий день на підземних роботах вказаного підприємства (а.с. 36).
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць (442-92-п ), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками (36-2003-п ), тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Матеріалами справи підтверджено проведення атестації робочого місця позивача з 29.07.1994. Отже, до пільгового стажу позивача має бути зараховано період його роботи з 02.12.1991 по 26.09.1995 електрослюсарем підземним на шахті ім. Ф.П. Лютикова ВО «Краснодонвугілля».
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, що підприємства які видавали довідки, розташовані та зареєстровані на території, яка не підконтрольна українській владі, тому врахувати їх при перерахунку пенсії неможливо, оскільки зазначені довідки є недійсними на території України та не створюють жодних правових наслідків, з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.
Також є неприйнятними доводи апеляційної скарги, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.
З наведених підстав суд вважає, що відповідачем неправомірно не врахував інформацію, що міститься в архівних довідках, наданих позивачем для підтвердження наявного трудового стажу, які видані архівною установою, розташованою на тимчасово непідконтрольній українській владі території.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області винесено протиправно, а тому позовні вимоги щодо його визнання протиправним та скасування підлягають задоволенню.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваному судовому рішенні висновок щодо необхідності зарахувати до його пільгового стажу період військової служби з 15.12.1987 по 28.11.1989, що відповідає вимогам статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок i військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Отже, пільговий стаж позивача, зарахований відповідачем (08 років 07 місяців 02 дні), а також який підлягає до зарахування відповідно до вищезазначених висновків суду (з 03.09.1987 по 26.11.1987 - 2 місяці 23 дні, з 15.12.1987 по 28.11.1989 - 1 рік 11 місяців 13 днів, з 17.01.1990 по 27.11.1991 - 1 рік 10 місяців 10 днів, з 02.12.1991 по 26.09.1995 - 3 роки 9 місяців 24 дні), разом складає більше, ніж 15 років такого стажу.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 10 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, позивач має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
За таких обставин, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача, крім зазначених в позові періодів роботи, зарахувати також до його пільгового стажу період військової служби 15.12.1987 - 28.11.1989 та призначити йому пенсію за Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", що відповідає вимогам ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі № 360/3529/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в справі № 360/3529/20 - залишити без змін.
Повний текст судового рішення складено та підписано 14 червня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів А. В. Гайдар
І. В. Геращенко
І. В. Сіваченко