про зупинення провадження по справі
14 червня 2021 року справа № 360/4134/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., при секретареві судового засідання - Харечко О.П., за участі позивача ОСОБА_1 , представників позивача: Кізіми В.В., Сімейка А.М., представника відповідача - Матусевича Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року в справі № 360/4134/19 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В., складене у повному обсязі 20 листопада 2020 року в м. Сєвєвродонецьк Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Луганській області № 2023 від 09.08.2019 та № 846 о/с від 02.09.2019 про накладення на нього дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі у поліції на посаді командира роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Луганській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків починаючи з 04.09.2019 по день фактичного поновлення на службі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з липня 2015 року по 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 проходив публічну службу в органах Національній поліції України. До цього проходив службу в органах МВС. Остання посада, яку він займав на момент звільнення, - командир роти конвойної служби Головного управління Національної поліції в Луганській області на контрактній основі.
З 03 вересня 2019 року наказом начальника ГУНП в Луганській області № 846 о/с від 02.09.2019 позивача звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України “Про Національну поліцію” у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу ГУНП в Луганській області від 09.08.2019 № 2023.
Висновком службового розслідування від 06.08.2019 та наказом ГУНП в Луганській області № 2023 від 19.08.2019 позивачу ставиться за вину ігнорування та грубе порушення вимог ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ. Однак, при цьому ані висновок службового розслідування від 06.08.2019, ані зазначений наказ не містять посилань на конкретний пункт ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який порушив позивач, та не вказана суть такого порушення.
При цьому, звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і його застосування має бути обґрунтованим, однак, наказ не містить врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують відповідальність тощо.
На час вчинення правопорушення позивач перебував у хворобливому стані, тож міг застосувати ненормативну лексику у спілкуванні з працівниками поліції, обурившись тим, що замість того, аби надати медичну допомогу, його привезли до Луганського обласного наркологічного диспансеру в м. Лисичанськ, однак, вказані події позивач пам'ятає не чітко через погане самопочуття.
Щодо керування транспортним засобом у стані сп'яніння зазначено, що 27.07.2019 позивач не перебував за кермом свого транспортного засобу, за кермом автомобіля була його мати ОСОБА_2 . Вказані обставини взагалі не були взяті до уваги під час службового розслідування та прийнятті необґрунтовані рішення про його звільнення.
З посиланням на норми Конституції України, Законів України “Про Національну поліцію”, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України 07.11.2018 № 893, Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 вважає, що позивача звільнено незаконно, а накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 2023 від 09.08.2019 та про звільнення № 846 о/с від 02.09.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи в сукупності з нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку із чим дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
На адресу суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просив, з поміж іншого, призначити в межах розгляду справи судово-медичну експертизу, проведення якої доручити КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», та поставити на вирішення експерта низку питань.
У судовому засіданні позивач та його представники підтримали клопотання про проведення судово-медичної експертизи та необхідність врахування її висновків під час розгляду справи.
Положеннями ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Частиною 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право суду зупинити провадження в справі у разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
Враховуючи необхідність з'ясування всіх обставин справи та з метою повного і всебічного розгляду справи й дослідження всіх доводів апелянта в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року в справі № 360/4134/19 до одержання результатів відповідної експертизи.
Керуючись статтями 102, 173, 236, 310, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи - задовольнити.
Призначити в справі № 360/4134/19 судово-медичну експертизу, проведення якої доручити Комунальному закладу охорони здоров'я «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (код ЄДРПОУ 01990080, розташоване за адресою: пр. Нікопольський, б. 60, місто Маріуполь, Донецька область, 87504).
Поставити на вирішення експерта наступні питання:
- У зв'язку з яким (якими) захворюванням (захворюваннями) ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.07.2019 по 02.09.2019 в терапевтичному відділенні Рубіжанської ЦМЛ?
- За який час до госпіталізації в Рубіжанську ЦМЛ, яка мала місце 28.07.2019, у ОСОБА_1 могло розвитися загострення тієї хвороби, з якою він був госпіталізований? Які клінічні прояви могли мати загострення цих захворювань, зокрема, чи могли вони супроводжуватися больовим синдромом? Якщо могли, то якої інтенсивності?
- Потребував чи ні ОСОБА_1 станом на 17.00 год. 27.07.2018 медичної допомоги у зв'язку з наявними у нього захворюваннями? Якщо потребував, то якої саме?
- Чи могло загострення у ОСОБА_1 виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, що супроводжувалося больовим синдромом, здуттям живота, відрижкою, привести до підвищеної нервово-емоційної збудливості, підвищеної дратівливості та агресивності?
- Чи можуть симптоми підвищеної дратівливості, агресивності і нервозності бути обумовлені хворобливим станом?
- Яким чином змінюються психосоматичні реакції у хворих із загостренням виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки?
- Чи могли найменші подразники, що маються в повсякденній діяльності людини, проявитися та викликати 27.07.2019 у ОСОБА_1 , враховуючи наявність загострення виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки з больовим синдромом, хворобливу, патологічну реакцію у вигляді емоцій, невластивих йому поза хворобливого стану?
Судові витрати, пов'язані з проведенням судово-медичної експертизи в справі № 360/4134/19, покласти на ОСОБА_1 .
Зупинити провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року в справі № 360/4134/19 до одержання Першим апеляційним адміністративним судом результатів судово-медичної експертизи.
Повне судове рішення складено та підписано 14 червня 2021 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів А. В. Гайдар
Е. Г. Казначеєв
Г. М. Міронова