ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 червня 2021 року м. Київ № 200/7287/20-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління Державної податкової служби у Донецькій області
до ОСОБА_1
простягнення заборгованості
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області з позовом до ОСОБА_1 та просить суд стягнути податковий борг у розмірі 321 390, 02 грн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у відповідача обліковується податковий борг на загальну суму, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.12.2018 №0020001304, №0020021304, №0020011304 (тут і надалі податкові повідомлення-рішення) та пені, яка нарахована в порядку підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, заяв та клопотань до суду не надходило, причини не подання відзиву на позовну заяву суду не відомі.
Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги наведене, суд вирішує спір по суті за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.
Згідно розрахунку податкового боргу, який наданий позивачем, у відповідача обліковується податковий борг:
- за платежем акцизний податок з ввезених транспортних засобів, крім мотоциклів та велосипедів у розмірі 237 367,01 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.12.2018 №0020001204 та нарахованої пені у сумі 48919,85 грн.;
- з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 72 601,26 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.12.2018 №0020011304 та нарахованої пені у сумі 14962,66 грн.;
- мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами на загальну суму 11421,75 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.12.2018 №0020021304 та нарахованої пені у сумі 2353,95 грн.
11.03.2019 контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №13-17, яка скерована на адресу відповідача: АДРЕСА_1 .
Відповідно до матеріалів справи, місцем реєстрації відповідача до 16.03.2020 була адреса: АДРЕСА_1 .
Суд звертає увагу, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з розпорядженням міського голови Білицької міської ради від 19.02.2016 №20р.
З огляду на те, що відповідачем не сплачуються зобов'язання, визначені контролюючим органом та нарахована пеня, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що податковий борг, заявлений до стягнення в межах даної адміністративної справи виник у відповідача на підставі податкових повідомлень-рішень від 18.12.2018 №0020001304, №0020021304, №0020011304, які є належним чином врученими останньому, адже скеровані за місцем реєстрації ОСОБА_1 .
Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було вжито заходів, передбачених статтею 59 ПК України, а саме, направлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №13-17 від 11.03.2019 за адресою місця реєстрації, однак поштовий конверт повернувся до позивача із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Суд звертає увагу, що податкова вимога форми «Ф» №13-17 від 11.03.2019 скерована за місцем реєстрації відповідача, а тому вважається належним чином врученою, з урахуванням положень ПК України.
Також судом встановлено, що відповідачем нараховано пеню на вказані податкові повідомлення-рішення, що не суперечить положенням підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України.
Згідно із підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В пункті 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів КАС України не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ГУ ДПС у Донецькій області суми сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 77, 139 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, б. 59, код ЄДРПОУ 44070187) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг за платежем акцизний податок (код платежу 14030800) у розмірі 237 367 (двісті тридцять сім тисяч триста шістдесят сім) грн. 01 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість (код платежу 14070100) на загальну суму 72 601 (сімдесят дві тисячі шістсот одна) грн. 26 коп.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг із мита на товари, які ввозяться громадянами (код платежу 15010200) у розмірі 11 421 (одинадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 75 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева