ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 червня 2021 року м. Київ № 640/9714/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомКомунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва
доДержавної служби України з безпеки на транспорті
провизнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті Київського міжрегіонального управління від 20.01.2020 №179208 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що зважування транспортного засобу позивача з сипучим вантажем, який під час руху змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу, було здійснено відповідачем з порушеннями (відсутність чека або талона зважування, квитанції тощо; неможливість встановлення будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке використано відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю; відсутність методики зважування), у результаті чого таке зважування не може вважатись правильним та достовірним, що вказує на протиправність оскаржуваної постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на правомірність оскаржуваної постанови, з огляду на те, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 22,20 т при нормативно допустимому - 18 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування №00682 від 17.12.2019, відтак, за твердженням представника відповідача, представника позивача про його відсутність є безпідставними і не відповідають дійсності. У той же час, зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Крім того, як зазначено у відзиві, жодним нормативним документом, що регулює діяльність Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю не встановлено обов'язок використання методики при зважуванні тих чи інших видів вантажів (у тому числі сипучих, рідин).
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог, з урахуванням того, що надані представником відповідача копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та талон №00682 від 17.12.2019 не є належними доказами, оскільки у даному талоні не наведено вид транзакції, до чого відносяться наведені у ньому цифри і який прилад їх видав, а свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане 31.07.2019 на підставі ДСТУ EN 45501:2016 Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів, який втратив чинність з 01.01.2019 на підставі ДСТУ EN 45501:2017 Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення, в яких вказано, що на засіб вимірювальної техніки ДП «Київоблстандартметрологією», яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України, видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. До того ж обставина перевищення вагових параметрів зафіксована роздруківкою (талоном) від 17.12.2019 №00682, який формується і видається автоматично, що унеможливлює втручання особи у результати зважування.
Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на заперечення відповідача, зміст якої фактично дублює зміст відповіді на відзив.
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення та відповідь на заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, посадовими особами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме: автомобілю марки МАЗ, 6501835, номерний знак НОМЕР_2 , що належить КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва, місце перевірки: М-05 Київ-Одеса (Південне кладовище праворуч-ліворуч), за результатами чого складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.12.2019, в якому зазначено про виявлене перевищення вагового обмеження, оскільки навантаження на здвоєну вісь складає 22,200 т, що також зафіксовано в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.12.2019 №026555 та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.12.2019 №0013209.
Згідно з наданою представником відповідача копією талону від 17.12.2019 №00682, загальна вага транспортного засобу становила 29,820 т.
На підставі викладеного та за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.01.2020 №179208, якою за допущення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, відповідальність за що передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено стягнути з КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва адміністративно-господарський штраф у сумі 34 000,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (надалі - Положення №103 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 1 п. 4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пп.пп. 15, 27 п. 5 Положення №103).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Приписами ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч. ч. 1 та 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 49 Закону №2344-ІІІ визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ).
Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (надалі - Правила №30 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (п. 3 Правил №30).
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (надалі - Правила №1306 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил №1306, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
При цьому, суд зазначає, що п. 5 Правил №30, який передбачає, що рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в п. п. 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу, не надає права на рух автомобільними дорогами транспортних засобів з перевищенням виключно осьових навантажень без відповідного дозволу.
У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879).
Відповідно до пп.пп. 2, 5 п. 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.
Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (п. 15 Порядку №879).
Згідно з п. 18 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (п. 20 Порядку №879).
Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (надалі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Під час проведення рейдової перевірки можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 Порядку №1567).
Пункт 21 Порядку №1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва здійснено перевезення, при якому навантаження на здвоєну вісь склало 22,20 т при нормативно допустимому - 18 т.
Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи копіями акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.12.2019 №026555, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.12.2019 №0013209 та талону від 17.12.2019 №00682.
Водночас, зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, з урахуванням того, що дане свідоцтво видано уповноваженим органом - ДП «Київоблстандартметрологія», - повноваження якого позивачем у межах даної справи не заперечувались. Вказане також не спростовує достовірності наданого представником відповідача талону від 17.12.2019 №00682.
Щодо посилання представника позивача на відсутність затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю, суд зазначає про наступне.
Так, суд приймає до уваги зазначенні вище посилання, оскільки дійсно, на час виникнення спірних правовідносин методика про яку йдеться мова у пп. 2 п. 2 Порядку №879, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології затверджена не була.
Однак, відсутність такої методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 819/1381/16.
Крім того, за змістом ст.ст. 4 та 29 Закону України «Про дорожній рух», ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач. Отже, відповідачем правомірно складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та, у подальшому, винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Даний висновок кореспондується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною ним у постанові від 09.08.2019 у справі № 817/1051/16.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про правомірність оскаржуваної постанови, винесеної відповідачем у межах наданих йому повноважень, що, відповідно, свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва (код ЄДРПОУ 03334894, адреса: 03083, м. Київ, просп. Науки, 53) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок