ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 червня 2021 року м. Київ № 640/20282/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в місті Києві, щодо відмови в здійснення перерахунку пенсії Позивача на підставі оновленої довідки, наданої Державною прикордонною службою України, про розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця на відповідній посаді, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 05 березня 2019, невиплати Позивачу 100% визначеного пенсійного забезпечення після звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченого постановою КМУ №704-2017-п, зменшення основного розміру пенсії з 89% грошового забезпечення до 70%
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368), здійснити перерахунок пенсії Позивача з 01 січня 2018 року із розрахунку основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії зазначених у довідці наданій ДПСУ №11/347 від 01.07.2020 року та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року 100% визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого постановою КМУ № 704-2017-п та відповідно до вимог закону України № 2262-ХІІ, з урахуванням сум вже отриманих Позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу відмовлено в праві на здійснення перерахунку та отримання пенсії відповідно до вимог законодавства з урахуванням 100% визначеного пенсійного забезпечення військовослужбовців, з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення. Поетапна виплата пенсійного забезпечення та зазначені обмеження, на думку позивача, є такими, що позбавляють позивача конституційних прав, звужують їх та посягають на його право власності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2020 року відкрито провадження у справі № 640/20282/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив, де зазначив, що у своїй діяльності керується виключно чинними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, а тому перерахунок пенсії позивача було здійснено правомірним шляхом, у відповідності до передбачених приписів та норм права.
Відповідачем в обґрунтування правової позиції зазначено, що Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року було прийнято Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб. З метою виконання Постанови № 704 та положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», що передбачає поетапну виплату сум підвищення перерахованих пенсій (з 01.01. 2018 року - 50% суми підвищення пенсії, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75%, з 01.01.2020 року - 100%).
На виконання Постанови № 103 (яка на момент виникнення спірних правовідносин, ще не була оскаржена і підлягала застосуванню) Головним управлінням було здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій виданої уповноваженим органом за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
Щодо перерахунку пенсії з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення, відповідач зазначив, що на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача діяла інша редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а саме редакція Закону від 13.03.2018 р., згідно якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (ст.13).
За таких обставини, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 , пенсіонер Державної Прикордонної служби України (Держприкордонслужба), має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів військової служби, інвалід II групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.
Позивачу призначено пенсію за вислугою років з 23.05.1987 р.
Згідно з Розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01.12.2017 по пенсійній справі Позивача пенсія йому призначена (обчислена) із наступних сум грошового забезпечення:
посадовий оклад - 1 150,00 гри.;
оклад за військове звання -125,00 грн.;
процентна надбавка за вислугу років (40 %) - 510,00 грн.;
особи, які працюють в умовах режимних обмежень 15% - 172,50 грн
надбавка за особливо важливі завдання 50% - 892,50 грн;
ноус за охорону повітр. і мор. простору та важлив. об'єктів 15% -172,50 грн;
премія 62% - 713,00грн.
Всього - 3 735,50 грн.
Основний розмір пенсії 89% грошового забезпечення ( вислуга років 33).
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання постанови КМУ №103 здійснило перерахунок пенсії Позивача з 01.01.2018 на підставі наданої уповноваженим органом, а саме Держприкордонслужбою, довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, як було визначено вказаною постановою.
Вказаний перерахунок був здійснений ГУ ПФУ в м. Києві із таких сум грошового забезпечення:
посадовий оклад - 5 780,00 грн.;
оклад за військовим званням -1 340,00 грн.;
процентна надбавка за вислугу років (50 %) - 3 560,00 грн.
Всього - 10 680,00 грн.
Основний розмір пенсії зменшено до 70% грошового забезпечення, надбавки та премію не враховано.
Згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 р. підвищення складає 3 302,64.
З них виплачується:
З 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. щомісячно 50% від підвищення: 1 651,32;
З 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75% від підвищення: 2 476,98;
З 01.01.2020 р. щомісячно 100% від підвищення: 3 302,64.
Позивач звернувся в Головне Управління Пенсійного Фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в місті Києві, Відповідач-1) з заявою від 17.06.2020 про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром та виплати 100% визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченого Постановою КМУ № 704 та відповідно до вимог Закону України № 2262-ХІІ і неотриманих пенсійних коштів з 1 січня 2018 року.
Позивач отримав відповідь від ГУ ПФУ в місті Києві № 14112-16083/3-02/8- 2600/20 від 01.07.2020, в котрій ГУ ПФУ в місті Києві відмовив Позивачу здійснити перерахунок його пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також 100% проведення виплат недоотриманих пенсійних коштів.
26.06.2020 Позивач звернувся в Державну Прикордонну службу України (далі - ДПСУ) з заявою про надання нової довідки до ГУ ПФУ в м. Києві (відповідно до додатку 2 постанови КМУ № 45 в редакції до змін, внесених постановою КМУ №103) для перерахунку і виплати призначеної Заявнику пенсії, згідно розміру грошового забезпечення відповідної посади діючого військовослужбовця із зазначенням усіх додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших складових станом на 5 березня 2019 року.
Позивач отримав відповідь від Дежприкордонслужби № 11/К-6308 від 21.07.2020, в якій Дерприкордонслужба надала Позивачу довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших складових станом на 05 березня 2019 року за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді Позивача:
посадовий оклад - 5 780,00 грн.;
оклад за військове звання -1 340,00 грн.;
процентна надбавка за вислугу років (50 %) - 3 560,00 грн.;
надбавка за особливості проходження служби 20% - 2 136,00 грн;
надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 867,00 грн;
премія 45% - 2 601,00 грн;
Всього -16 284,00
Вважаючи дії відповідача протиправними, а також не погоджуючись з діями відповідача щодо виплати лише 50% - з 01.01.2018, і 75 % - з 01.01.2019 суми підвищення пенсії, з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції Закону що діяла на час призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, пенсія за вислугу років призначена позивачу у розмірі 89 % грошового забезпечення.
З 01 січня 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» та зменшено її розмір з 89 % до 70% сум грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративна справа в частині позовних вимог є типовою згідно зі зразковою справою № 240/5401/18, оскільки є справою, в якій предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103.
Тому суд, при вирішенні даної справи керується висновками Верховного Суду у справі № 240/5401/18.
Стаття 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.
13 лютого 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З урахуванням наведених джерел права, Верховним Судом зроблені наступні висновки.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії з 01.01.2018 з урахуванням її розміру визначеного як 89 відсотка відповідних сум грошового забезпечення, а відповідно, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії позивача у розмірі 89 % грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо виплати пенсії позивачу в неповному розмірі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, а саме - 50% суми підвищення пенсії з 1 січня 2018 року і 75% суми підвищення пенсії з 1 січня 2019 року, суд вказує на таке.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, у справі №826/3858/18 про визнання постанови протиправною та нечинною в частині, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Вказаним рішенням встановлено, що пункти 1 та 2 спірної постанови №103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Відтак, оскаржувані пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої ст. 63 та частини третьої ст. 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, враховуючи висновки суду у справі №826/3858/18 та враховуючи скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, якими зокрема встановлено відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям, що оскаржується позивачем у межах даної справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року.
При цьому, суд також враховує наступне.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (рішення у справі "Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсії у повному розмірі, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим «існуючого майна».
Таким чином, невиплата позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за практикою Європейського Суду з прав людини становить втручання у право позивача на мирне володіння майном.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 2040/7219/18.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов, викласти зміст резолютивної частини постанови, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови в здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки, наданої Державною прикордонною службою України, про розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця на відповідній посаді, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 05 березня 2019,
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо невиплати ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченого постановою КМУ №704-2017-п,
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% грошового забезпечення до 70%.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року із розрахунку основного розміру пенсії 89% грошового забезпечення з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії зазначених у довідці наданій ДПСУ №11/347 від 01.07.2020 року та виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року 100% визначеного пенсійного забезпечення, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченого постановою КМУ № 704-2017-п та відповідно до вимог закону України № 2262-ХІІ, з урахуванням сум вже отриманих Позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.А. Качур