Справа № 2а-728/10/2570
26 квітня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Якуш І.В.,
за участі представника позивача Чечель Н.А.,
та представника відповідача Большак Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
22.02.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Бахмацька МДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2010 №0000042310/1 та № 0000052310/1, прийнятих Бахмацькою МДПІ. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) йому надано право самостійно приймати рішення про використання суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість наступних податкових періодів. Рішення про використання сум бюджетного відшкодування не є обов'язком платника податків. Позивач не приймав рішення про бюджетне відшкодування, а тому акт перевірки від 18.01.2010 №59/23/31878917 про заниження бюджетного відшкодування в березні 2009 року є помилковим.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити в повному обсязі та зазначила, що позивачем порушено п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону та п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, в результаті чого позивачем занижено суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року в сумі 113 679,00 грн. та завищено рядок 26 декларації за березень 2009 року в сумі 113 679,00 грн. Наслідком неправомірного завищення від'ємного значення в рядку 26 декларації за березень 2009 року є заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27 декларації) за квітень 2009 року в сумі 113 679,00 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач зареєстрований Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 05.03.2002, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 44).
Працівниками Бахмацької МДПІ на підставі направлень від 16.12.2009 № 298 (а.с. 46), від 31.12.2009 № 321 (а.с. 45) та ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2009 відповідно до затвердженого плану перевірки. Направлення вручені 17.12.2009 під розписку Топоренко Катерині Михайлівні - головному бухгалтеру підприємства та 31.12.2009 під розписку Іваненко Андрію Петровичу - керівнику підприємства.
Перевіркою встановлено порушення пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону та п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зі змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року в сумі 113 679,00 грн. та завищено рядок 26 декларації за березень 2009 року в сумі 113 679,00 грн. Наслідком неправомірного завищення від'ємного значення в рядку 26 декларації за березень 2009 року є заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27 декларації) за квітень 2009 року в сумі 113 679,00 грн.
За результатами перевірки складено акт від 18.01.2010 № 59/23/31878917 (а.с. 8-26). За наслідками розгляду даного акта перевірки Бахмацькою МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.02.2010 року № 0000042310/1 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 170 518,50 грн., в тому числі основного платежу 113 679,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 56 839,50 грн. (а.с. 6) та податкове повідомлення - рішення від 05.02.2010 № 0000052310/1 про заниження суми бюджетного відшкодування в сумі 113 679,00 грн. за березень 2009 року (а.с. 7).
Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано первинну скаргу від 28.01.2010 № 10 з проханням скасувати прийнятті податкові повідомлення-рішення (а.с. 27). Бахмацькою МДПІ прийнято скаргу до розгляду та відповідно до Рішення про результати розгляду первинної скарги від 05.02.2010 № 177/10/10 залишено податкові повідомлення - рішення без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 28,29).
Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованого Мін'юстом України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами і доповненнями) позивачу надіслані податкові повідомлення - рішення від 05.02.20010 № 0000042310/1 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 170 518,50 грн., в тому числі основного платежу 113 679,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 56 839,50 грн. та податкове повідомлення - рішення від 05.02.2010 № 0000052310/1 про заниження суми бюджетного відшкодування в сумі 113 679,00 грн. за березень 2009 року.
Відповідно до п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розраховані згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В підтвердження цьому в декларації з податку на додану вартість є рядок 22.1 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість», а при відсутності податкового боргу рядок 22.2 «зарахування від»ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».
Також п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону вказано якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 Закону, має від'ємне значення, то а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду.
В підтвердження цьому в декларації з податку на додану вартість є рядок 25 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню", який складається з двох рядків 25.1 «на рахунок платника у банку» та 25.2 «у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів» та рядок 26 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту». І вже після того, як платником задекларовано бюджетне відшкодування (а саме рядок 25 декларації) відповідно до вимог п.п. 7.7.3 статті 7 Закону вказано «у разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів».
В цьому випадку сума визначеного платником бюджетного відшкодування (рядок 4 Розрахунку бюджетного відшкодування) відображається в рядку 25.2 декларації з податку на додану вартість.
Судом встановлено, що в декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року (а.с. 55-57) позивачем відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 Закону визначено, що різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду складає мінус 113 679,00 грн., яка віднесена до рядка 22.2 та зарахована позивачем до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Податкового боргу по податку на додану вартість позивач не має.
В наступному звітному періоді (березень 2009 року) в декларації з податку на додану вартість (а.с. 51,52) позивачем задекларовано знову від'ємне значення в сумі 164 119,00 грн. та перенесено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 113,679,00 грн. (рядок 23 та 24 декларації), яка віднесена також до рядка 26 декларації як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Тобто позивачем при складанні декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року не враховано п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону та від'ємне значення податку на додану вартість за лютий 2009 року визначено як неоплачену суму постачальникам таких товарів.
Також судом встановлено, що позивачем фактично в березні 2009 року сума податку на додану вартість 113 679,00 грн., що відображена в рядку 24 декларації «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» фактично оплачена постачальникам товарів, робіт (послуг). Згідно платіжного доручення № 131 від 25.02.2009 позивачем оплачено ТОВ «Юніком Трейд» 2 600 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 433 333,33 грн. за придбання ПММ, що відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону підлягає бюджетному відшкодуванню та повинно бути відображено в рядку 25.1 або 25.2, а не віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26).
Відповідно до абзацу «а» п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону у разі, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом внаслідок таких перевірок, то платнику надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п. 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Враховуючи вимоги п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону, п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, позивачем занижено суму бюджетного відшкодував в березні 2009 року (період в якому виникає право декларування бюджетного відшкодування) в сумі 113 679,00 грн. по фактично оплаченим у попередніх податкових періодах постачальникам товарах (роботах, послугах) та відповідно до абзацу «а» п.п. 7.7.7 Закону позивач добровільно відмовився від отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у березні 2009 року, занизивши суму бюджетного відшкодування на 113 679,00 грн.
При складанні звітності по податку на додану вартість за квітень 2009 року (а.с. 53,54) позивачем задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту в сумі 281 664,00 грн. та перенесено в порушення вище вказаного невірно задекларований рядок 26 декларації за березень 2009 року в сумі 113 679,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації) в сумі 113 679,00 грн.
В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні відповідач довів правомірність своїх дій, на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами і тому не підлягають задоволенню, як такі, що спростовані встановленим вище.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена - 30.04.2010.
Суддя: підпис О.М. Тихоненко
З оригіналом згідно
Постанова суду від 26.04.2010 не набрала законної сили.
Суддя: О.М. Тихоненко