ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2021 року м. Київ № 640/14186/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,
за участю:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - Кошалковська Н.В.
представники відповідача - Базьков А.І., Панчук С.В.
представник третьої особи - Щегель В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України та Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України,
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Представника Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців
про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді,
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21.04.2021 проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі - Відповідач-1) та Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (надалі - Відповідач-2), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Представника Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що Відповідача протиправно призначено її на вищу посаду, без отримання згоди Позивача та за спеціальністю, яка відрізняється від наявної лікарської спеціальності, що не відповідає порядку призначення на посади військовослужбовців медичного складу Держприкордонслужби.
Відповідачами подано відзиви на позов, у яких зазначено, що Позивачем при підписанні контракту із Державною прикордонною службою України взято на себе зобов'язання протягом дії цього контракту проходити службу з дотриманням визначених законодавством вимог. За час проходження служби на посаді начальника відділення - лікаря-невропатолога неврологічного відділення Позивач зарекомендувала себе з позитивної сторони у зв'язку з чим неодноразово була заохочена. Вказано на те, що Позивача призначено на посаду, вищу за посаду, яку займала остання та рівень кваліфікації ОСОБА_1 відповідав вимогам посади, на яку її призначено.
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у письмових пояснення підтримано позовні вимоги та зазначено, що призначення Позивача на посаду з вузькою лікарською спеціалізацією, якою остання не володіє містить ризики позбавлення особового складу військової частини права на охорону здоров'я, медичну допомогу та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя, що є неприпустимим, а також порушує вимоги законодавства щодо призначення на посади військовослужбовців медичного складу Держприкордонслужби.
Представником Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців надано до суду письмові пояснення, у яких підтримано позовні вимоги та зазначено, що призначення Позивача на вищу посаду, яка вимагає іншої спеціалізації, а також без згоди такої особи, не узгоджується з вимогами законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
ОСОБА_1 , після закінчення у червні 1998 року Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського та в червні 2000 року Української військово-медичної академії за спеціалізацією «Неврологія» вступила на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу Збройних Сил України, де проходила службу на медичних посадах до січня 2012 року.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 20.01.2012 №26-ос Позивача прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу по центральній військово-лікарській комісії Державної прикордонної служби України та призначено страшим лікарем-експертом (лікарем-невропатологом).
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 11.03.2017 №241-ос підполковника медичної служби ОСОБА_1 призначено начальником відділення - лікарем-невропатологом неврологічного відділення (з палатами для лікування хворих з порушенням кровообігу) клініки терапії, звільнивши з посади старшого лікаря - експерта (лікаря-невропатолога) Центральної військово-лікарської комісії, згідно з підпунктом 6 пункту 93 Положення (на нижчу посаду - у зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів у разі неможливості призначення на рівну посаду).
Між Позивачем та Державною прикордонною службою України 20.01.2017 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, відповідно до якого Позивач займала посаду підполковника медичної служби, старшого лікаря-експерта (лікар-невропатолог) Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України.
Позивачем зазначено, що у зв'язку із організаційно-штатними змінами, з березня 2017 року займала посаду начальника відділення - лікаря-невропатолога неврологічного відділення (з палатами для лікування хворих з порушенням кровообігу) клініки терапії Центрального клінічного госпіталю Держприкордонслужби України.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 29.04.2020 №404-ос Позивача призначено на посаду заступника начальника відділу охорони здоров'я Головного центру підготовку особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Мамота.
Наказом начальника Головного військово-медичного клінічного центру від 18.05.2020 №205-ос Позивача виключено зі списків особового складу цієї військової частини.
Позивачем зазначено про те, що посада, на яку її призначено оскаржуваними наказами, є вищою ніж та, яку займала Позивач, однак передбачає наявність медичної спеціальності з охорони здоров'я, яка різниться з наявною лікарською спеціальністю Блонар Ю.Б.
Не погоджуючись з оскаржуваними наказами, Позивачем подано адміністративний позов до суду.
Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно правові акти наведені в редакції, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно із статтею 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до службової записки заступника директора департаменту - Начальника управління охорони здоров'я полковника медичної служби Михайла Карнауха від 28.04.2020 адресованої на ім'я Голови Держприкордонслужби з пропозиціями щодо призначення у порядку просування по службі на вищу посаду - заступника начальника відділу охорони Здоров'я Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України (відповідно до підпункту 4 пункту 93 Положення) підполковника медичної служби ОСОБА_1 яка за рівнем професійної підготовки та діловими якостями (знання принципів управління і організації охорони здоров'я дозволяє ефективно використовувати ті досвід та уміння у практичній діяльності з питань медичного забезпечення, організації роботи закладів охорони здоров'я) гідна призначення на вищу посаду.
Відповідачем-1 зазначено, що оскільки кандидатуру підполковника медичної служби ОСОБА_1 відповідно до резолюції Голови Держприкордонслужби підтримано та надано вказівку про розгляд встановленим порядком, начальником Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України підготовлено подання до призначення для розгляду на засіданні вищої атестаційної комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Під час засідання ВАК 29.04.2020 заступником директора департаменту -начальником управління охорони здоров'я полковником медичної служби Михайлом Карнаухом Позивачу доведено пропозицію про призначення у порядку просування по службі на вишу посаду - заступника начальника відділу охорони здоров'я Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України.
Однак, Позивачем таку пропозицію відхилено та повідомлено, що її спеціалізація не відповідає запропонованій посаді.
Відповідно до пункту 1 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Положення №1115/2009), затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009, цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.
Відповідно до підпункту 4 пункту 93 Положення №1115/2009, призначення військовослужбовців на вищі посади здійснюється - у порядку просування по службі.
Положеннями абзацу 2 пункту 95 Положення №1115/2009 встановлено, що у разі коли є потреба призначити військовослужбовця на посаду, призначення на яку можливе лише після проходження ним додаткової підготовки в межах наявної у нього професійної (фахової) підготовки за відповідним напрямом підготовки чи основною або спорідненою спеціальністю, і військовослужбовець не заперечує проти цього, його призначенню на таку посаду повинна передувати відповідна підготовка (перепідготовка).
Згідно із пунктом 4 розділу Інструкції про порядок атестації на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій військовослужбовцям та працівникам Державної прикордонної служби України у сфері охорони здоров'я (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 24.12.2019 №1094, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.02.2020 за №194/34477, військові лікарі, які проходять службу в органах управління охороною здоров'я Адміністрації Державної прикордонної служби України та її територіальних органах, закладах охорони здоров'я Державної прикордонної служби України на посадах командирів (начальників), заступників командирів (начальників), головних і провідних медичних спеціалістів, начальників відділів, їх заступників, старших офіцерів, офіцерів відділів, а також начальників поліклінік, що функціонують на правах відділень, можуть атестуватися за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров'я».
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 розділу III Порядку проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 22.02.2019 №446, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2019 за №293/33264 (далі - Порядок №446), лікарям, призначеним на посади керівників, їхніх заступників Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, закладів, установ та підприємств охорони здоров'я, кваліфікаційна категорія за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров'я» може бути присвоєна після трьох років роботи на цих посадах з урахуванням стажу роботи та кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності, з якої спеціаліст мав відповідну підготовку, та за наявності необхідної кількості балів безперервного професійного розвитку.
Абзацом 2 пункту 1 розділу II Порядку №446 атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст» певної лікарської спеціальності має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охорони здоров'я, що відповідає певній спеціальності, або здійсненню медичної практики за певною спеціальністю.
Вищевказане стосується атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням (підтвердженням) звання «лікар-спеціаліст», якщо лікар не має сертифіката лікаря-спеціаліста за певною спеціальністю, не працював більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю і бажає підтвердити звання лікаря-спеціаліста, своєчасно не пройшов атестацію на кваліфікаційну категорію або йому було відмовлено в атестації чи присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії.
Відповідачем-2 зазначено, що вказана норма не стосується Позивача, оскільки їй присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Неврологія» та вища кваліфікаційна категорія за цією спеціальністю.
Однак, суд зазначає, що у Положенні №1115/2009 визначено перелік випадків коли призначення здійснюється лише за згодою військовослужбовця або на особисте прохання військовослужбовця (абзаци 5, 6, 7, 10 підпункту 5, абзаци 2, 3, 5, 7 підпункту 6 Пункту 93 Положення).
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 29.04.2020 № 404-ОС підполковника медичної служби ОСОБА_1 - в порядку просування по службі, призначено на вищу посаду, заступником начальника відділу охорони здоров'я по Головному центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота.
На підставі вищевказаного наказу Голови Державної прикордонної служби України, начальником Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України) видано наказ від 18.05 2020 №205-00, відповідно до якого підполковника медичної служби ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Головного центру та всіх видів забезпечення та видано припис від 18.05.2020 №2.
Разом з тим, абзацом 2 пункту 2 Контракту про проходження громадянами України військової служби в Держприкордонслужбі передбачено, що Держприкордонслужба зобов'язується забезпечити відповідно до законодавства належні умови для проходження військової служби громадянином України ОСОБА_1 , призначення на військові посади відповідно до отриманої професійної (фахової) підготовки за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, освітньо-кваліфікаційним рівнем та досвідом служби за фахом, присвоєння військових звань, просування по службі з урахуванням ділових і моральних якостей.
Позивач відповідача всім вимогам запропонованої посади, крім спеціальності, яка відрізнялась від наявної у ОСОБА_1 спеціальності, про що останньою повідомлено на засіданні ВАК 29.04.2020.
Пунктом 314 Положення №1115/2009 встановлено, що призначення військовослужбовців на вищі, рівні та нижчі (не більше ніж на один ступінь) посади у воєнний час здійснюється без згоди цих військовослужбовців.
Однак, попри відсутність необхідності отримання згоди Позивача на переведення на вищу посаду, Відповідачами мало бути враховано ту обставину, що Позивач не має відповідної спеціальної для зайняття запропонованої посади, про що нею вказано на засіданні ВАК та у такому випадку згода на переведення на посаду зі зміною спеціалізації є обов'язковою.
Третіми особами обґрунтовано зазначено про те, що призначення підполковника медичної служби ОСОБА_1 на вищу посаду до Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України, яка також вимагає іншої спеціалізації (організація охорони здоров'я), замість наявної у неї лікарської спеціальності «неврологія», не узгоджується з вимогами Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України та наказами Міністерства охорони здоров'я України, а також порушує право Позивача на вибір професії та роду трудової діяльності (гарантоване статтею 43 Конституції України); проходження військової служби згідно із наявною в особи фаховою підготовкою та зміну цього фаху лише за згодою військовослужбовця і після відповідної додаткової підготовки (гарантоване п. 95 Положення про проходження військової служби, та укладеним з нею контрактом); на просування по службі на вищі посади (з більшим обсягом завдань) лише за згодою військовослужбовця (гарантоване заявниці підпунктами 123, 314 Положення №1115/2009.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на суб'єкта владних повноважень частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
На переконання суду, оскаржувані накази Голови Державної прикордонної служби України від 29.04.2020 №404-ос в частині призначення ОСОБА_1 заступником начальника відділу охорони здоров'я, звільнивши з посади начальника неврологічного відділення (з палатами для лікування хворих з порушенням кровообігу) - лікаря-невропатолога клініки терапії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України та наказ Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України від 18.05.2020 №205-ос в частині виключення підполковника медичної служби ОСОБА_1 зі списків Головного військово-медичного клінічного центру не відповідають критеріям обґрунтованості.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 8 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Нормами частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до пунктів 2,3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної прикордонної служби України від 29.04.2020 №404-ос в частині призначення ОСОБА_1 заступником начальника відділу охорони здоров'я, звільнивши з посади начальника неврологічного відділення (з палатами для лікування хворих з порушенням кровообігу) - лікаря-невропатолога клініки терапії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України від 18.05.2020 №205-ос в частині виключення підполковника медичної служби ОСОБА_1 зі списків Головного військово-медичного клінічного центру.
4. Поновити підполковника медичної служби ОСОБА_1 на посаді начальника відділення - лікаря-невропатолога неврологічного відділення (з палатами для лікування хворих з порушенням кровообігу) клініки терапії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2522,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України та Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України в рівних частинах.
6. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення підполковника медичної служби ОСОБА_1 на посаді начальника відділення - лікаря-невропатолога неврологічного відділення (з палатами для лікування хворих з порушенням кровообігу) клініки терапії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач-1: Адміністрація Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26).
Відповідач-2: Головний військово-медичний клінічний центр (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321618, адреса: 03083, м. Київ, вул. Ягідна, 58).
Повний текст судового рішення виготовлено 30.04.2021.
Суддя Н.М. Клименчук