14 червня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2211/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій та скасування постанови
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексія Степановича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №64766009 від 16.04.2021 р.;
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексія Степановича від 16.04.2021 р. про закінчення виконавчого провадження №64766009 та повернути виконавчий лист у відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для подальшого виконання.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що відповідач приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження всупереч вимог п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», порушив його законні права та інтереси щодо пенсійного забезпечення. Оскільки в довідку від 25.02.2021 р. №22/6-1136 про розмір грошового забезпечення, яка видана Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України не включено розмір індексації грошового забезпечення, що свідчить про неповне виконання рішення у справі 600/2316/20-а. Таким чином державним виконавцем передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
02.06.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено цей строк, прийнято позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 09:30 год. 11 червня 2021 р.
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що у них перебувало виконавче провадження №64766009 з виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №600/2316/20-а від 16.02.2021 р. На адресу відділу надійшла заява від 31.03.2021 р., в якій вказано що на виконання рішення суду №600/2316/20-а Міністерство внутрішніх справ України листом від 26.02.2021 р. направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідку за № 22/6-1136 від 25.02.2021 р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 та у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення суду відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 14.06.2021 р. виправлено описку, допущену по тексту ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду та в його резолютивній частині у справі №600/2211/21-а від 02.06.2021 р., а саме замість помилково зазначеного "за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі" зазначити "за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими статтями 257-263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України". Виправлено описку в п. 1 резолютивної частини ухвали у справі №600/2211/21-а від 02.06.2021 р. та замість помилково зазначеного "1. Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити цей строк, прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій та скасування постанови. Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити цей строк, прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби, Державної фіскальної служби про визнання протиправним наказу" зазначити її без 2 абзац, а саме "1. Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити цей строк, прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій та скасування постанови".
Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що неприбуття сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.12.2020 р. в справі №600/2316/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не виготовлення та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії з 01 грудня 2019 року.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 р. відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11 листопада 2015 року №988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 “Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір посадового окладу, окладу військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії та індексації грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року.
16.02.2021 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №600/2316/20-а.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. та 10.03.2021 р. відкрито виконавче провадження ВП №64766009 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
У зв'язку з виконанням рішення Міністерство внутрішніх справ України подало до відповідача заяву, в якій просило закінчити виконавче провадження ВП №64766009, оскільки рішення суду виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а саме довідку №22/6-1136 направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області 26.02.2021 р.
Оскільки рішення суду в справі №600/2316/20-а виконано фактично в повному обсязі згідно з виконавчим документом до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем 16.04.2021 р. керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №64766009.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII), визначає, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ст. 5 Закону №1404-VIII).
Частинами 1-3 ст. 11 Закону №1404-VIII визначено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію, який встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. (п. 1, п. 3, п. 22 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що у 09.03.2021 р. позивач подав до державного виконавця заяву про примусове виконання рішення від 15.12.2021 р. Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/2316/20-а за виконавчим листом виданого 16.02.2021 р.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону (ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII).
Відповідно, 10.03.2021 р. за заявою стягувача, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64766009 та з дотримання положень ст. 28 Закону №1404-VIII доведено до відома сторін виконавчого провадження шляхом надіслання адресатам простим поштовим відправленням.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Судом встановлено та вище зазначено, що у постанові від 10.03.2021 р. про відкриття виконавчого провадження № 64766009 вказано обов'язком боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 39 Закону №1404-VIII).
Судом встановлено, що після отримання за виконавчим провадженням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження № 64766009 від 10.03.2021 р., останнім, листом від 26.03.2021 р. за № 12/6-1793 повідомлено про те, що станом на дату відкриття виконавчого провадження № 64766009 міністерством внутрішніх справ України було виконано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/2316/20-а від 15.12.2020 р. шляхом направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідки №22/6-1136 від 25.02.2021 р. про розмір грошового забезпечення про перерахунок пенсії. Боржник надіслав на підтвердження виконання рішення суду у справі № 600/2316/20-а довідку №22/6-1136 від 25.02.2021 р. про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та лист, що підтверджує направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26.02.2021 р. вказаної довідки.
Тобто, виходячи з наданих до справи представником відповідача документів, вбачається добровільне виконання рішення суду боржником по справі до часу відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №600/2316/20-а виданого 16.02.2021 р., у зв'язку з чим, суд вважає правомірними дії державного виконавця щодо винесення спірної постанови 16.04.2021 р. про закінчення виконавчого провадження №64766009 за п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII.
Суд вважає необґрунтованими твердження позивача щодо не вчинення державним виконавцем усіх необхідних дій для перевірки належного виконання боржником рішення суду по справі №600/2316/20-а, оскільки в даному випадку, за виконавчим документом виданого 16.02.2021 р. було зобов'язано боржника підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, для проведення перерахунку та виплати з 01.12.2019 р. основного розміру його пенсії.
Таким чином, на думку суду для державного виконавця предметом виконавчого провадження є саме перевірка вчинення боржником відповідних дій за виконавчим документом заявленого характеру.
Суд вважає, що на стадії виконавчого провадження №64766009 за визначеним у виконавчому листі предметом виконання є достатнім для державного виконавця отримання від боржника повідомлення та доказів підготування та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 р. з урахуванням зазначених положень норм законодавства у рішенні суду. Судом встановлено, що державний виконавець отримав довідку про розмір грошового забезпечення №22/6-1136 від 25.02.2021 р., як таку, що сформована до відкриття виконавчого провадження №64766009, останній перевірив предмет виконання за виконавчим листом та обґрунтовано виніс16.04.2021 р. постанову. про закінчення виконавчого провадження №664766009.
Посилання позивача на ту обставину, що довідка про розмір грошового забезпечення №22/6-1136 від 25.02.2021 р. не містить розмір індексації грошового забезпечення, суд вважає необґрунтованою, як на підставу для визнання незаконної спірної постанови.
Суд зазначає, що виходячи з предмету виконавчого листа, державний виконавець не має права та не зобов'язаний перевіряти зміст сформованої довідки боржником про розмір грошового забезпечення, оскільки питання щодо змісту довідки є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
В даному випадку виконавець мав встановити лише наявність сформованої довідки боржником та надіслання її до Пенсійного фонду відповідно до рішення суду по справі №600/2316/20-а.
Виходячи з того, що позивач наполягає на тому, що довідка Міністерства внутрішніх справ України він про розмір грошового забезпечення не містить в собі складової у вигляді індексації грошового забезпечення, що не є належним обґрунтуванням для задоволення позовних вимог та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, суд не в праві змінити спосіб виконання рішення суду виходячи з контексту спірних правовідносин, що були розглянуті у справі №600/2316/20-а, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Суд роз'яснює позивачу право на звернення до суду із позовними вимогами в порядку ст. 5 КАС України задля забезпечення порушеного права по не внесенню Міністерства внутрішніх справ України у довідку від №22/6-1136 від 25.02.2021 р. належної складової грошового забезпечення.
Виходячи з вище встановлених обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , відсутності належних та допустимих доказів неправомірності дій державного виконавця під час винесення постанови 16.04.2021 р. про закінчення виконавчого провадження № 64766009. п Відповідачем в свою чергу доведено законність винесеної спірної постанови, у зв'язку з чим, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні даного адміністративного позову в повному обсязі.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч. 1, ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів протиправність оскаржуваних дій та рішення.
Натомість відповідач у ході судового розгляду справи довів безпідставність заявлених позовних вимог, а тому суд відмовляє у задоволенні даного позову повністю.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, Код ЄДРПОУ 00015622).
Суддя І.В. Маренич