14 червня 2021 року справа № 580/2811/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
11 травня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
1) визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення позивачу розміру пенсії за вислугу років, призначеної довічно у 2003 році, з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати і виплачувати позивачу пенсію з 01.04.2019, яка обчислена із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до складових (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію клас 1, премії), які зазначені у “Довідці про розмір грошового забезпечення” наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 20.07.2020 № 11/504.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач всупереч вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” протиправно зменшив розмір його пенсії з 90% до 70% від основного розміру грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 26.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що позивачу було здійснено перерахунок пенсії в розмірі 70% від основного розміру грошового забезпечення, оскільки станом на час здійснення такого перерахунку діє норма, згідно якої, пенсії призначаються згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі саме 70% від основного розміру грошового забезпечення.
14.06.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю.
Дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90% суми грошового забезпечення, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
20.07.2020 адміністрацією Державної прикордонної служби України видано позивачу довідку про розмір грошового забезпечення №11/504 станом на 05.03.2019, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав на день звільнення становить 15938 грн.
Відповідачем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №580/4175/20 здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення №11/504, із зменшенням розміру його пенсії з 90% до 70% від основного розміру грошового забезпечення.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Черкаській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 90% від основного розміру грошового забезпечення, яке зазначено у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.04.2021 №2048-2100/Д-03/8-2300/21.
Відповідач повідомив позивача, що перерахунок його пенсії проведено із зменшенням розміру його пенсії з 90% до 70% на виконання вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до пункту “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Матеріалами справи встановлено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-17), який набрав чинності з 01.10.2011, та п.23 розділу II Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014, до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри “ 90” замінено цифрами “ 80” та цифри “ 80” замінено цифрами “ 70” відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Так, в постанові від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахування вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії (у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду).
Аналогічний правовий висновок також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18.
Суд додатково зазначає, що ч. 3 ст. 11 Закону №2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Однак, як Законом №2262-ХІІ так і Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
З урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні позивачу перерахунку пенсії, протиправно зменшено розмір пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Враховуючи те, що право позивача на перерахунок його пенсії встановлено чинним законодавством України, позивач має законні підстави на перерахунок його пенсії, з урахуванням 90% відповідної суми грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення з 01.04.2019 ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.07.2020 № 11/504.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 20.07.2020 № 11/504 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складене 14.06.2021.
Суддя В.П. Тимошенко