14 червня 2021 року справа № 580/950/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кучеренко І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду адміністративну справу за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (бульв. Шевченка, 307, м. Черкаси, далі - позивача) з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пров. Музейний, 2-Д, м. Київ, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.02.2021 ВП №64377123.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що оскаржувана постанова від 05.02.2021 ВП №64377123 про відкриття виконавчого провадження, є протиправною, оскільки вищевказане виконавче провадження було відкрито з виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.12.2020 №61470384 про стягнення штрафу, яку позивач вважає незаконною, тому відповідач не мав права виносити постанову про відкриття виконавчого провадження №64377123.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений, у визначений судом строк відзиву на позов не подав.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що оскаржувано постановою від 05.02.2021 відповідачем відкрито виконавче провадження №64377123 з примусового виконання виконавчого документу - від 21.12.2020 №61470384 про стягнення штрафу, яка винесена Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд враховує, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження” (надалі - Закон №1404-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що оскаржувано постановою від 05.02.2021 відповідачем відкрито виконавче провадження №64377123 з примусового виконання виконавчого документу - від 21.12.2020 №61470384 про стягнення штрафу, яка винесена Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Необхідно зазначити, що державний виконавець при надходженні виконавчого документа (постанови про стягнення штрафу) перевіряє її на відповідність вимогам статей 3 та 4 Закону України “Про виконавче провадження” та у випадку відповідності вимогам зазначених статей відкриває виконавче провадження.
Відповідно до п.13 Розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі - Інструкція №512/5), при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
З аналізу вказаних положень, вбачається обов'язок державного виконавця відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу, внесеної зокрема і у випадку закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 11, частини першої статті 39 Закону.
Як встановлено під час судового розгляду, постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.12.2020 №61470384 про стягнення штрафу відповідала всім вимогам до виконавчого документа, визначеним ч. 1 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження”, була чинна на момент прийняття відповідачем рішення щодо відкриття на підставі неї оскаржуваного виконавчого провадження №64377123, тому суд дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”, для винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.02.2021 №64377123.
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що інша постанова від 21.12.2020 №61470384 про стягнення штрафу винесена з порушенням норм Закону України “Про виконавче провадження” та є протиправною, оскільки вищевказана постанова від 21.12.2020 №61470384 про стягнення штрафу не оскаржується позивачем та не є предметом розгляду даної адміністративної справи, тому суд не може надавати правову оцінку підставам, що слугували для її прийняття.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.А. Гайдаш