11 червня 2021 року справа № 580/1956/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі ЛТД" до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису,
06.04.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафарі ЛТД" (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (далі - відповідач) в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області №764-ДК/0302Пр/03/01/-20 від 22.12.2020р. про усунення порушень вимог земельного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що за наслідками проведення відповідачем перевірки використання земель в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047, посадовими особами відповідача складено Акти обстеження земельної ділянки №764-ДК/248 АО/10/01/-20 а також Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №764-ДК/859АП/09/01/-20, якими встановлено, що на вказаних земельних ділянках виявлені ознаки сільськогосподарського обробітку, а саме що земельні ділянки переорані та вручено представнику позивача припис, згідно якого зазначені земельні ділянки використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без оформлення права власності або права користування (самовільно), чим порушено вимоги ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Позивач вказує на протиправність прийнятого відповідачем припису та зазначає про відсутність факту та обставин самовільного зайняття земельних ділянок, при цьому, правомірність користування позивачем ними підтверджується Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації №301, яким передано зазначені земельні ділянки позивачу в оренду та на підставі якого укладено Договір оренди землі, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за позивачем зареєстровано право оренди вказаних земельних ділянок. Зазначено, що з 21.12.2019р. у ПП “Піраміда - Агро” виникло право суборенди вказаних земельних ділянок на підставі договору суборенди. В подальшому, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020р. у справі №925/95/19 визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 20.07.2018 №301 "Про передачу в оренду земельних ділянок», визнано недійсним договір оренди, укладений між Черкаською районною державною адміністрацією та ТОВ «Сафарі ЛТД» від 27.07.2018р. на зазначені земельні ділянки. Разом з тим, реєстрація права державної власності на земельні ділянки було здійснено лише 22.09.2020р., а припинення права оренди позивача та права суборенди ПП “Піраміда Агро” на земельні ділянки було зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно лише 05.11.2020р.
З огляду на вказані обставини, позивач звертає увагу на відсутність порушення позивачем ст. 125, 126 Земельною кодексу України, оскільки його право оренди існувало до 05.11.2020р., а також про безпідставність висновків Відповідача про самовільне зайняття земельних ділянок саме позивачем, оскільки обробіток землі здійснювався суборендарем земельних ділянок - ПП «Піраміда-Агро», право суборенди земельних ділянок якого існувало до 05.11.2020р. Крім того, зазначено, що вчинення дій на земельних ділянках, що пов'язані з сільськогосподарським обробітком землі шляхом зібрання урожаю, не вважається самовільним зайняттям земельних ділянок, оскільки такі дії вчиняються правомірно з метою та на реалізацію права власності на урожай, засадження якого здійснювався на підставі відповідного договору оренди/суборенди землі. Крім того, зазначено, що в Акті перевірки не встановлено, що обробіток землі здійснювався саме працівниками позивача, чи обробіток здійснювався технікою, яка належить позивача або право користування якою має позивач як і не встановлено площі, яку було переорано, що свідчить про протиправність висновків зазначених в Акті перевірки, за наслідками якого прийнято оскаржуваний припис. З урахуванням зазначених обставин, припис вважає протиправним та таким, що належить скасувати.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.04.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
05.05.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши при цьому, що Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020р. у справі №925/95/19 визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаської РДА №301, а договір оренди укладений з позивачем визнано недійсним, ТОВ «Сафарі ЛТД» зобов'язано повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0047 та 7124985000:02:004:0046. Зазначено відповідно до статті 236 ЦК України (далі - ЦК) правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, у зв'язку із чим договір оренди укладений 27.07.2018р. між Черкаською РДА та ТОВ «Сафарі ЛТД» з 23.01.2020р. визнаний недійсним тому є таким, що не створює жодних юридичних наслідків для сторін тому у ТОВ «Сафарі ЛТД» відсутні правові підстави для використання земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0047 та 7124985000:02:004:0046 в грудні 2020 року. Крім того, вказано, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Звернуто увагу, що станом на момент проведення перевірки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень було відсутнє речове право ТОВ «Сафарі ЛТД», або речове право третіх осіб, на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0047 та 7124985000:02:004:0046. Також, на момент проведення перевірки на зазначених земельних ділянках відсутній урожай, право на яке позивач доводить у позовній заяві. На зазначених ділянках проведені підготовчі роботи до майбутнього обробітку. Дані обставини зазначені державному інспектору 22.12.2020р. позивачем самостійно. Зазначено, що у позовній заяві позивач вказує, що дійсно використовує зазначені земельні ділянки. Процедура оранки є одним із етапів проведення польових робіт перед посівом сільськогосподарських культур, у зв'язку із чим, оранка земельних ділянок, за відсутності належним чином посвідченого права користування, має ознаки самовільного використання.
20.05.2021р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій серед іншого, вказав, що Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020р. у справі №925/95/19 не встановлено жодного обов'язку для ТОВ «Сафарі ЛТД» на вчинення дій. Зазначенням в резолютивній частині судового рішення про повернення Земельних ділянок державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області суд ухвалив констатуюче рішення про повернення майна (Земельних ділянок) державі, не встановлюючи при цьому жодних зобов'язань для ТОВ «Сафарі ЛТД» (що в свою чергу означає, що вказана постанова не зобов'язує позивача вчинити відповідні дії. Крім того, позивачем зазначено, що його посадові особи не повідомляли і де могли повідомляти державному інспектору відповідача про будь-яку підготовку Земельних ділянок до весняних робіт, як і її по обробіток Земельних ділянок із вказаною метою. Більше того, посадова особа позивача повідомила відповідачу, що після зібрання урожаю (жовтень 2020 року) Земельні ділянки не використовувалися та не оброблялися.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління від 16.12.2020р. №764-ДК, призначено здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 7124985000:02:004:0047 та 7124985000:02:004:0046.
Призначений захід державного контролю наказано провести у термін з 17.12.2020р. По 31.12.2020р.
18.12.2020р. державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було проведено обстеження земельних ділянок, які знаходиться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району загальною площею 174,2987 га, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 18.12.2020р. №764-ДК/248/АО/10/01/-20, згідно якого - площа, на якій вчинено правопорушення 174,2987 га) державної форми власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Правовстановлюючі документи відсутні, право не зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 площею 130,0997 га, з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 площею 44,199 га, що розташовані в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району виявлені ознаки сільськогосподарського обробітку, а саме земельні ділянки переорані. Земельні ділянки використовуются без оформлення права власності, або права користування. В даних діях вбачається порушення вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачено ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за виконанням та охороною земель» проведена 18.12.2020р. перевірка, про що було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об'єкту - земельної ділянки від 18.12.2020р. №764-ДК/859/АП/09/01/-20, відповідно до якого встановлено, що на земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної власності з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 площею 130,0997 га, з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 площею 44,199 га, що розташовані в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району виявлені ознаки сільськогосподарського обробітку, а саме земельні ділянки переорані. Земельні ділянки використовуются без оформлення права власності, або права користування. В даних діях вбачається порушення вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачено ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
22.12.2020р. Державним інспектором Присяжнюк Л.В. складено Протокол про адміністративне правопорушення №764-ДК/02421П/07/01/-20, згідно встановлених в Акті обстеження земельної ділянки та Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства порушень.
Також, 22.12.2020р. відповідачем внесено припис №764-ДК/0302Пр/03/01-20, згідно якого приписано ОСОБА_3 , у 30-ти денний термін усунути порушення земельного законодавства шляхом припинення користування земельними ділянками або оформлення правовстановлюючих документів.
Позивач, вважаючи складений припис протиправним, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Статтею 188 ЗК України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) вагропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, що спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля, визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідно до статті 4 якого, об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016р. №482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016р. №910-р забезпечується здійснення Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15 “Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру” функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. № 308, (в редакції наказу Держгеокадастру від 20 лютого 2020 року №53), згідно з яким, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі Закон - №963-ІV), до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.
Згідно статті 9 Закону № 963-ІV, державний контроль здійснюються у т.ч. шляхом проведення перевірок.
У відповідності до положень ст. 10 Закону № 963-ІV, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, серед іншого, мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.
Відповідно до ст.1 Закону № 963-ІV, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з п. б ч.1 ст. 211 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як: самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтями 125, 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 20.07.2018р. №301 “Про передачу в оренду земельних ділянок” передано ТОВ «Сафарі ЛТД» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) площами 130,0997 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 та 44.1900 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 в оренду до моменту отримання їх власниками (спадкоємцями) документів на право власності на земельні ділянки, але не більше як на 20 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.
27.07.2018р. між Черкаською РДА (орендодавець) і ТОВ "Сафарі ЛТД" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження №301 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Мошнівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, за межами населеного пункту.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 27.07.2018р. зареєстровано за ТОВ "Сафарі ЛТД" право оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 та з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047.
01.12.2019р. між ТОВ «Сафарі ЛТД» (Орендар) та Приватним підприємством «Піраміда-Агро» (Суборендар) укладено договір суборенди землі №2020/1, яким передано в суборенду 2 земельні ділянки загальною площею 174,2987 га, з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 площею 130,0997 га та 7124985000:02:004:0047 площею 44,199 га.
21.12.2019р. до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про укладену суборенду згідно договору суборенди землі №2020/1 від 01.12.2019р.
В подальшому, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020р. у справі №925/95/19 визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 20.07.2018 №301 "Про передачу в оренду земельних ділянок". Визнано недійсним договір оренди укладений між Черкаською районною державною адміністрацією та ТОВ "Сафарі ЛТД" від 27.07.2018 на земельні ділянки з кадастровим номерами 7124985000:02:004:0047 та 7124985000:02:004:0046 та повернуто земельну ділянку державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Вказана постанова набрала законної сили - 23.01.2020р.
За наслідками касаційного оскарження вказаної постанови, ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020р. у справі №925/95/19, закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі ЛТД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі № 925/95/19.
На підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020р. у справі №925/95/19, 22.09.2020р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесено записи про припинення власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 за Черкаської районної державної адміністрації та зареєстровано право власності за вказаними земельними ділянками за Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сафарі ЛТД" та право суборенди Приватного підприємства «Піраміда-Агро» припинено - 05.11.2020р.
З урахуванням встановлених обставин, вбачається, що з 23.01.2020р. (дати набрання законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020р. у справі №925/95/19) Розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 20.07.2018р. №301 "Про передачу в оренду земельних ділянок", яким передано позивачу земельні ділянки з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 -скасовано, а також є недійсним договір оренди укладений між Черкаською районною державною адміністрацією та ТОВ "Сафарі ЛТД" від 27.07.2018р. на вказані земельні ділянки.
При цьому, згідно ч.1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що з 23.01.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю "Сафарі ЛТД" втратило свій статус орендара земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047, та як наслідок у нього були відсутні визначені законом підстави для використання вказаних земельних ділянок.
Разом з тим, позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на наявність у нього речового права не вказані земельні ділянки з підстав того, що права оренди та суборенди існували до 05.11.2020р. - дати внесення відомостей про їх припинення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З приводу даних посилань суд зазначає наступне.
Так, згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно п.1 ч.1 ст. 2 Закон №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З аналізу вказаних положень вбачається, що реєстрація речового права на нерухоме майно є лише офіційним визнанням такого права з боку держави. Сама по собі державна реєстрація речового права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи такого речового права, оскільки покликана зафіксувати таке право, яке в свою чергу виникає з укладеного в установленому законом порядку договору.
Положення статтей 125, 126 ЗК України встановлюючи, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права не встановлює державну реєстрацію як самостійну та достатню підставу для наявності права користування. Суд зазначає, що вказане право набувається за наслідками укладення договору, після державної реєстрації такого права. Таким чином, наявність чинного та не скасованого договору оренди є визначальною ознакою для підтвердження наявності права користування майном.
З урахуванням зазначеного, доводи позивача, що земельним законодавством безпосередньо пов'язано наявність в нього речового права на земельні ділянки із існуванням запису про таке право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд вважає необгрунтованими.
Окрім того, як зазначалось вище, право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 за позивачем згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, припинено - 05.11.2020р., натомість факт використання земельних ділянок без оформлення права власності, або права користування встановлено за наслідками проведення перевірки - 18.12.2020р. Таким чином, обставина наявності за позивачем статусу орендара земельних ділянок у Державному реєстрі до 05.11.2020р. жодним чином не спростовує встановлений за наслідками перевірки факт використання позивачем землі без оформлення права власності, або права користування станом на 18.12.2020р.
На підставі викладеного, доводи позивача про відсутність порушення ним вимог ст. 125,126 ЗК України, оскільки його право оренди існувало до 05.11.2020р. суд вважає безпідставними.
Крім того, позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що зібрання урожаю не вважається самовільним зайняттям земельних ділянок, оскільки такі дії вчиняється правомірно з метою та на реалізацію права власності на урожай, засадження якого здійснювалось на підставі договору оренди/суборенди землі.
З приводу даних посилань суд зазначає наступне.
Як встановлено вище судом, за наслідками здійснення відповідачем перевірки, посадовими особами відповідача складено Акт обстеження земельної ділянки та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, якими встановлено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 виявлені ознаки сільськогосподарського обробітку, а саме земельні ділянки переорані. Натомість, жодних обставин наявності на вказаних земельних ділянках станом на 18.12.2020р. урожаю вказані Акти не містять. При цьому, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження посилань щодо наявності на вказаних земельних ділянках станом на 18.12.2020р. урожаю.
При цьому, суд враховує, що переораність земельних ділянок в свою чергу може свідчити про здійснення підготовчих робіт до майбутнього обробітку. Процедура оранки є одним із етапів проведення польових робіт перед посівом сільськогосподарських культур, у зв'язку із чим, оранка земельних ділянок, за відсутності належним чином посвідченого права користування, має ознаки самовільного використання.
Крім того, згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Як встановлено судом в ході розгляду даної справи, підстави для користування земельними ділянками: 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 у позивача відпали з 23.01.2020р. - дати визнання недійсним договору оренди укладеного із позивачем, згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020р. у справі №925/95/19). Відтак про відсутність у позивача права користування вказаними земельними ділянками із 23.01.2020р. позивачу було відомо, натомість ним продовжено використання землі.
Право правомірного очікування на отримання урожаю та право власності на урожай про які зазначає позивач, на переконання суду можуть мати місце за наявності правових підстав використання землі, у зв'язку із чим вказані доводи суд вважає необгрунтованими.
Також, посилаючись на протиправність та незаконність оскаржуваного припису та Актів, позивач вказує на неврахування відповідачем факту існування в суборендаря ПП “Піраміда-Агро” речового права на користування земельними ділянками.
Надавши оцінку вказаному посиланню, суд зазначає, що згідно ст. 8 Закону України “Про оренду землі”, у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Таким чином, з 23.01.2020р. - дати визнання недійсним договору оренди укладеного між Черкаською РДА та позивачем, припинив свою дію також договір суборенди земельної ділянки між позивачем та ПП “Піраміда-Агро”, у зв'язку із чим у суборендаря не було права на використання земельних ділянок, відтак і в цій частині посилання позивача суд вважає безпідставними.
Судом з матеріалів справи, вбачається, що встановлення площі самовільно зайнятих земельних ділянок інспектором здійснювалося шляхом проведення обстеження земельних ділянок: кадастровий номер 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 про що свідчить Акт обстеження земельної ділянки та відповідно до інформації про земельні ділянки згідно плану-схеми земельних ділянок.
Доводи ж позивача про відсутність доказів, що це саме ним було здійснено обробіток земельних ділянок суд вважає необгрунтованими в контексті його власних посилань про наявність у нього права користування земельними ділянками до 05.11.2020р.
При цьому, суд зазначає, що будь-які рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельних ділянок: кадастровий номер 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 в оренду чи користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Сафарі ЛТД" в матеріалах справи відсутні. Таким чином, з урахуванням встановлених в ході перевірки ознак сільськогосподарського обробітку - переораності земельних ділянок, а також визнання недійсним договору оренди укладеного із позивачем, суд доходить висновку про доведеність факту використання земельних ділянок: кадастровий номер: 7124985000:02:004:0046, 7124985000:02:004:0047 з порушенням вимог ст.125, 126 ЗК України, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» свідчить про факт самовільного зайняття позивачем відповідних земельних ділянок.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що оскаржуваний припис винесено посадовою особою відповідача в межах, спосіб та порядку встановленому законом, в зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Згідно статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко