№ 2-824/10
02 червня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Шаптала Є.Ю.
при секретарі Яковченко А.О.
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача Булгакової О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» «про зобов'язання підприємства забезпечити безоплатним паливом», -
27.01.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовною заявою «про зобов'язання підприємства забезпечити безоплатним паливом» до відповідача ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство», посилаючись на те, що вона працювала з 1961 року на Моспінській брикетно-збагачувальній фабриці. Зазначене підприємство спочатку було перейменоване на ЦОФ «Моспінська», а після на ДВАТ ЦОФ «Моспінська». На базі ЦОФ «Моспінська» 01.10.2001 року було створено ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство». У ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» позивач працювала контролером продукції збагачування 2 розряду з 02.10.2001 року по 03.12.2008 року. Раніше, під час роботи на підприємстві, до 02.12.2008 року відповідач забезпечував позивача безоплатним вугіллям для побутових потреб у розмірі 5,9 т на рік. Позивач мешкає одна в будинку з пічним опаленням. Однак відразу ж після звільнення з підприємства позивача ОСОБА_1 було виключено зі списку вуглеотримувачів, та їй було відмовлено в 2009 році у забезпеченні вугіллям.
У 2002 році ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» увійшло у склад корпорації «ДТЕК». ТОВ «ДТЕК» на боці роботодавців підписано Галузева угода між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), діючими у вугільній галузі, та всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості.
Стаття 8 Закону України «Про колективні договори та угоди» регламентує зміст галузевої угоди, зокрема щодо житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку.
Пункт 12.10. галузевої угоди передбачає, що безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше складаються додаткові списки. Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі на роботах у технологічному ланцюжку і на поверхні діючих і тих, що будуються, шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабриках, в шахтовуглебудівельних підприємствах чоловіки не менше 20 років, жінки - 15 років.
На пенсію позивач ОСОБА_1 звільнилась з ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство», починаючи з 04.12.2008 року. На теперішній час вона не працює. Загальний стаж на ЦОФ (вуглепереробному підприємстві) позивача склав 47 років. Таким чином, відповідач незаконно виключив позивача зі списків вуглеотримувачів в 2009 році та незаконно відмовив їй у забезпеченні безоплатним побутовим вугіллям.
У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 мешкає у будинку з пічним опаленням та має право як пенсіонер вугільної галузі та ветеран праці отримувати безоплатне вугілля, 04.11.2009 року позивач звернулась до в. о. директора ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» із заявою про неправомірне виключення її зі списку вуглеотримувачів та надання безоплатного вугілля. Однак підприємство листом від 30.11.2009 року відмовило їй, посилаючись на те, що позивач пішла на пенсію з ЦОФ «Моспінська», яке і повинне надавати вугілля позивачу.
Позивач вважає, що для відповідача є обов'язковим дотримання галузевої угоди.
Стаття 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» передбачає те, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.
Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.
Стаття 16 КЗпП України передбачає наступне: умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
Таким чином, відповідач неправомірно відмовляється виконувати своє зобов'язання, передбачене п. 12.10. галузевої угоди, по забезпеченню позивача, як пенсіонера та ветерана праці, безоплатним паливом.
Позивач просив зобов'язати відповідача забезпечити її безоплатно, як пенсіонера вугільної галузі щорічно, починаючи з 2009 року, вугіллям при нормі 5,9 тони на рік.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, її представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити.
Представник відповідача Булгакова О.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення, пояснивши, що ОСОБА_1 не є пенсіонером ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство», так як пенсію остання оформила під час трудових відносин з іншим підприємством. На момент створення та до теперішнього часу ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» не є правонаступником інших організацій, а також є самостійним суб'єктом господарювання.
Суд, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
З трудової книжки позивача ОСОБА_1 (а. с. 9-12) вбачається, що остання з 1961 року працювала на Моспінській брикетно-збагачувальній фабриці, зазначене підприємство спочатку було перейменоване на ЦОФ «Моспінська», а після на ДВАТ ЦОФ «Моспінська». На базі ЦОФ «Моспінська» 01.10.2001 року було створено ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство». У ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» позивач працювала контролером продукції збагачування 2 розряду з 02.10.2001 року по 03.12.2008 року. У 2002 році ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» увійшло у склад корпорації «ДТЕК».
Відповідно до довідки № 183 від 20.01.2010 року, яка надана Виконкомом Моспінської міської ради (а. с. 15) позивач мешкає за адресою: м. Моспіне, вул. Надрічна, 13 в будинку з пічним опаленням, вугіллям при Моспінському виконкомі не забезпечується.
З довідки УПФ України в Пролетарському районі м. Донецька № 713 від 19.01.2010 року (а. с. 6) вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком за списком 2 (при повному пільговому стажі) та розмір її пенсії за період з 01.08.2009 року по 01.01.2010 року складав 6778,74 грн. Крім того ОСОБА_1 відноситься до категорії громадян, які є «дітьми війни», про що свідчить відповідна відмітка у пенсійному посвідчені № НОМЕР_1 (а. с. 17).
Стаття 8 Закону України «Про колективні договори та угоди» регламентує зміст галузевої угоди, зокрема щодо житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку.
Пункт 12.10. Галузевої угоди, яку укладено між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року (а. с. 5-8) передбачає, що безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше складаються додаткові списки. Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі на роботах у технологічному ланцюжку і на поверхні діючих і тих, що будуються, шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабриках, в шахтовуглебудівельних підприємствах чоловіки не менше 20 років, жінки - 15 років.
На пенсію позивач ОСОБА_1 звільнилась з ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство», починаючи з 04.12.2008 року. На теперішній час вона не працює. Загальний стаж на ЦОФ (вуглепереробному підприємстві) позивача склав 47 років. Таким чином, відповідач незаконно виключив позивача зі списків вуглеотримувачів в 2009 році та незаконно відмовив їй у забезпеченні безоплатним побутовим вугіллям.
Відповідно до п. 7.7. колективного договору ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство», прийнятого на конференції найманих робітників 04.04.2008 року та зареєстрованого виконкомом Моспінської міської ради 17.04.2008 року за реєстраційним номером № 36, адміністрація зобов'язується забезпечити працюючих та пенсіонерів підприємства вугіллям згідно Гірському Закону України ст. 43 та ст. 48. При цьому встановлено наступну норму в будинках з пічним опаленням та кухонним очагом на твердому палеві - 5,9 тони вугілля на рік безоплатно.
У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_1 мешкає у будинку з пічним опаленням та має право як пенсіонер вугільної галузі отримувати безоплатне вугілля, 04.11.2009 року позивач звернулась до в. о. директора ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» із заявою про неправомірне виключення її зі списку вуглеотримувачів та надання безоплатного вугілля (а. с. 4 об.), однак підприємство листом від 30.11.2009 року (а. с. 4) відмовило їй, посилаючись на те, що позивач пішла на пенсію з ЦОФ «Моспінська», яке і повинне надавати вугілля позивачу.
Стаття 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» передбачає те, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.
Стаття 16 КЗпП України передбачає наступне: умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовляється виконувати своє зобов'язання, передбачене п. 12.10. Галузевої угоди, по забезпеченню позивача, як пенсіонера вугільної галузі, безоплатним паливом, а тому необхідно зобов'язати ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» забезпечити ОСОБА_1, як пенсіонера вугільної галузі, вугіллям при нормі 5,9 тони на рік, починаючи з 2009 року.
Крім того, стягненню з відповідача ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в розмірі 37,00 грн. справи згідно зі ст. 88 ЦПК України, бо позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись Законом України № 3356-ХІІ від 01.07.1993 року «Про колективні договори та угоди», ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» «про зобов'язання підприємства забезпечити безоплатним паливом» - задовольнити.
Зобов'язати ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство» забезпечити ОСОБА_1, як пенсіонера вугільної галузі, вугіллям при нормі 5,9 тони на рік, починаючи з 2009 року.
Стягнути з ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство», яке розташоване за адресою: 83497, м. Моспіне, вул. Гришина, 1-а на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн.
Стягнути з ТОВ «Моспінське вуглепереробне підприємство», яке розташоване за адресою: 83497, м. Моспіне, вул. Гришина, 1-а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду в розмірі 37,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Є.Ю. Шаптала