Справа № 2а-533/10/2570
24 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Якуш І.В.,
за участі представників позивача Опанасенко О.А., Говорун О.В.,
та представника відповідача Приходько С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Прилуцьке АТП-17407» до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про скасування рішення, -
10.02.2010 відкрите акціонерне товариство «Прилуцьке АТП-17407» (далі - ВАТ «Прилуцьке АТП-17407») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати рішення відповідача № 118 від 09.11.2009 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що рішення прийнято відповідно до законодавства, оскільки ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» неправомірно застосовує тарифи на міські пасажирські перевезення автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, що є порушенням ст. 57 Конституції України та п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 04.12.2007 № 724 «Про погодження тарифу на перевезення пасажирів в м. Прилуки в автобусах, працюючих у звичайному режимі» не було офіційно оприлюднено і не набрало чинності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» зареєстроване виконавчим комітетом Прилуцької міської ради 26.03.1996 та основними напрямками діяльності підприємства є: діяльність автомобільного регулярного транспорту, діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, діяльність таксі, технічні випробування та дослідження та оренда автомобілів, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон) проведення державної політики цін в Україні забезпечує Кабінет Міністрів України, який визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які затверджуються фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а також повноваження органів державного управління в галузі встановлення контролю за цінами (тарифами). Таким органом, відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819 (далі - Положення) є Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держінспекція). Інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
За змістом абзацу 2 пункту 4 Положення Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 Положення Держінспекція має право проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів.
Стаття 8 Закону передбачає, що «державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) чи граничних відхилень від державних фіксованих цін (тарифів); урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів».
05.11.2009 відповідачем, на підставі посвідчення № 354 від 01.10.2009 проведена планова перевірка з питань формування та застосування тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні; тарифів на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - автобусі (який працює в звичайному режимі руху) у ВАТ «Прилуцьке АТП-17407».
За результатами перевірки складено акт перевірки від 05.11.2009 № 006903, в якому зазначено наступне. ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» в період з 10.11.2008 по 01.11.2009 застосовувались тарифи на міські пасажирські перевезення автобусами, які працюють у звичайному режимі руху по м. Прилуки, у розмірі 1,00 грн. до 19:00 години та 1,50 грн. після 19:00 години, погодженому рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 04.12.2007 № 724 «Про погодження тарифу на перевезення пасажирів в м. Прилуки в автобусах, працюючих у звичайному режимі», яке офіційно не оприлюднене і не набрало чинності відповідно до ст. 57 Конституції України, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що призвело до одержання ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» необґрунтованої виручки в сумі 182 066,70 грн.
На підставі акту перевірки, відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» 09.11.2009 відповідачем прийнято рішення № 118 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення у ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» у доход державного бюджету необґрунтовано одержаних коштів в сумі - 182 066,70 грн. та стягнення у доход державного бюджету штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаних коштів - 364 133,40 грн.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 року №1160-IV, регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Згідно ч. 1, 2, ст. 21 Закону України „Про інформацію”, інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування. Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування.
Згідно ч. 5 ст. 21 Закону України „Про інформацію”, законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили.
Відповідно до ст. 57 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Як вбачається з матеріалів справи 04.12.2007 виконавчим комітетом Прилуцької міської ради прийнято рішенням № 724, яким затверджені тарифи на перевезення пасажирів в м. Прилуки в автобусах, працюючих у звичайному режимі, у розмірі 1 грн. до 19:00 год., 1,50 грн. після 19:00 грн.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 02-16/75 від 16.03.2010 рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 724 від 04.12.2007 розміщено на офіційному веб-порталі м. Прилуки в розділі «Нормативні акти/рішення виконкому». Також інформація про підвищення тарифів була оприлюднена в новинах КП «Телекомпанія «Прилуки», редакцією міськрайонного радіомовлення; розміщена на офіційному сайті м. Прилуки в розділі «Міські новини» за 19.12.2007 в газеті «В двух словах» № 50 (716) від 13.12.2007 в розділі «Вісник місцевої влади». Додатково вищезазначене рішення надруковано в газеті «Град Прилуки» № 44 (414) від 04.11.2009.
Відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.
Таким чином з вищезазначеного вбачається, що рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 724 від 04.12.2007 «Про погодження тарифу на перевезення пасажирів в м. Прилуки в автобусах, працюючих у звичайному режимі» набрало чинності, а тому ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» правомірно застосовувало тарифи на міські пасажирські перевезення автобусами, які працюють у звичайному режимі руху по м. Прилуки.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 (далі - Інструкція) прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та відповідні державні інспекції з контролю за цінами Автономної Республіки Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У п. 1.4 Інструкції визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Зокрема, порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торгівельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Враховуючи вищевикладене, застосування економічних санкцій може мати місце лише при наявності нормативної та фактичної підстав правової відповідальності.
Притягнення до відповідальності деліктоздатних суб'єктів за відсутності зазначених підстав, або хоча б однієї з них, є протиправним, оскільки згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято неправомірне рішення щодо ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» про вилучення до державного бюджету суми необґрунтовано отриманих коштів та штрафу у двократному розмірі, оскільки ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» не порушено вимоги застосування тарифів на міські пасажирські перевезення автобусами, які працюють у звичайному режимі руху по м. Прилуки, а саме ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» правомірно нараховувало кошти за отримані пасажирами послуги.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Прилуцьке АТП-17407» до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Прилуцьке АТП-17407» до Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області - задовольнити повністю.
Скасувати рішення № 118 Державної інспекції з контролю за цінами в Чернігівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 09.11.2009.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 31.03.2010 року.
Суддя: підпис О.М. Тихоненко
З оригіналом згідно
Постанова суду від 24.03.2010 не набрала законної сили.
Суддя: О.М. Тихоненко