Справа № 2а-1143/10/2570
26 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Якуш І.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції, третя особа Відділ державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
10.03.2010 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції (далі - відповідач), третя особа Відділ державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в якому просить: визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2009 відносно позивача з виконання постанови СВ 035230 від 28.09.2009 по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко О.І., при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2009 порушено вимоги ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), оскільки у виконавчому документі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника та не вказаний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, згідно ст. 26 Закону державний виконавець повинен був винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Також позивачем 21.01.2010 подана скарга на дії державного виконавця до начальника відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції. За результатами розгляду вказана скарга залишена без задоволення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заперечення, в яких просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог та розглянути справу за його відсутності. Також зазначає, що позивачем не дотримані процесуальні строки оскарження постанови.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду клопотання, в якому просить справу розглянути за її відсутності та зазначає, що з приводу позовних вимог покладається на розсуд суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третьої особи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Встановлено, що відносно позивача винесено постанову СВ № 035230 від 28.09.2009 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Дану постанову позивач отримав 28.09.2009, що підтверджується особистим підписом, однак у встановлений строк не оскаржив.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова СВ 035230 від 28.09.2009 набрала чинності.
Відповідно до ст. 5 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. До таких заходів належить здійснення виконавчого провадження, прийняття рішень - постанов, спрямованих на виконання виконавчого документа.
Згідно ст. 24 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. При цьому в силу даного Закону постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
На підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення СВ 035230 від 28.09.2009, старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції Кияшко О.І. 02.11.2009 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 860,00 грн. та встановлено боржнику добровільно виконати постанову в строк до 09.11.2009.
Відповідно до ст. 27 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена позивачу простою кореспонденцією.
Позивач в адміністративному позові посилається на невідповідність виконавчого документу вимогам ст. 19 Закону.
Статтею 19 Закону передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видала документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб -платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виходячи зі змісту вказаної статті, у виконавчому документі зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер фізичної особи, за його наявності та якщо він відомий суду чи іншому органу, а отже і не носить обов'язкового характеру. Позивач не довів в судовому засіданні, що у органу, який видав виконавчий документ були дані про індивідуальний ідентифікаційний номер позивача, а тому посилання позивача на невідповідність виконавчого документу вимогам Закону спростовується вищенаведеним.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 21 та п. 4 ч. 2 ст. 21 Закону постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців з дня винесення відповідної постанови.
Тобто, законом чітко обумовлений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і об'єктивні причини для відмови у відкритті виконавчого провадження у державного виконавця відсутні. До того ж суд приймає до увагу посилання відповідача, що відмова у відкритті виконавчого провадження з формальних підстав може призвести до пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова отримана позивачем 21.01.2010, а з адміністративним позовом щодо скасування вищезазначеної постанови позивач звернувся 10.03.2010, тобто з пропущенням встановленого строку.
За частиною 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідачем в письмових запереченнях вказано, що позивачем не дотримано процесуальний строк оскарження постанови від 02.11.2009.
Відповідно до частини 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Поважними визнаються причини, які не залежали від волі позивача і завадили йому звернутися в установлені строки із заявою про захист своїх прав.
Таким чином, суд доходить висновку, що причини пропуску строку позивачем з огляду на подання скарги на постанову від 02.11.2009 до начальника відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції не є поважними, оскільки це не перешкоджало позивачу звернутися до суду у встановлений чинним законодавством строк особисто чи через представника.
Таким чином з вищезазначеного вбачається, що дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження є правомірними, постанова винесена та направлена відповідно до Закону, що свідчить про наявність можливості у позивача оскаржити дану постанову у передбачений Законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Куликівського районного управління юстиції, третя особа Відділ державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови - відмовити повністю. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 02 квітня 2010 р.
Суддя: Тихоненко О.М.