Справа № 2а-1079/10/2570
24 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Якуш І.В.,
за участі позивача ОСОБА_1,
представника позивача Горбика В.В.,
та представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області про скасування постанови, -
03.03.2010 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області (далі - ТУ ГДІАТ) в якому просить скасувати постанову від 13.01.2010 № 096011 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. Свої вимоги обґрунтовує наступним. При винесенні постанови начальник ТУ ГДІАТ Корж В.Б. неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню. А саме Корж В.Б. не надав відповідної оцінки доказам, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи. На комісії був наданий оригінал договору доручення від 01.11.2009 № 46, укладений між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно якого позивач відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959 «Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» зобов'язана від імені та за дорученням страховика виконувати обов'язки страхувальника, були надані 2 поліси від 02.12.2009, що підтверджує оформлення документів, але начальник територіального управління не прийняв дані докази мотивувавши це тим, що перерахунок грошових коштів повинен бути тим же числом, а тому дані поліси недійсні. Також на комісії пояснялось, що відповідно до додаткової угоди від 30.11.2009 № 1 до договору доручення від 01.11.2009 № 46 в п. 2.2.11 внесені наступні зміни: «Перевізник зобов'язаний перерахувати Страховику страхові платежі згідно додатку № 1 до договору доручення від 01.11.2009 № 46 до 15 числа місяця наступного за звітним», але ці пояснення не були взяті до уваги.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити та зазначив, що постанова про застосування фінансових санкцій винесена відповідно до чинного законодавства і не підлягає скасуванню.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В силу п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України від 23.02.2006 № 3492 «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 3492) автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. При проведенні перевірок відповідач діє згідно Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок).
Пунктами 25-27 Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до зазначених вимог Закону № 3492, 02.12.2009 начальником ТУ ГДІАТ виписано державному інспектору Буряку О.О. та начальнику ТУ ГДІАТ Коржу В.Б. завдання на перевірку № 077580 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів перевізників по вул. Слов'янській, 30, у с. Кіпті Козелецького району біля АЗС «ОККО» щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. 02.12.2009 вказаними державними інспекторами проведено рейдову перевірку, в результаті якої було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Зазначеним Актом встановлено порушення вимог ст.ст. 12, 39 Закону № 3492, а саме: при наданні послуг з перевезення пасажирів по маршруту «м. Київ - м. Чернігів» в режимі регулярних спеціальних перевезень, згідно дорожнього листа, при цьому перевізник не видав пасажирам страхові поліси обов'язкового страхування на окремому бланку, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 3492.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону № 3492 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водій зі вказаним Актом ознайомлений, від підпису та пояснень відмовився.
13.01.2010 відбулося засідання комісії, на якій начальником ТУ ГДІАТ Корж В.Б. винесено постанову № 096011 про застосування фінансової санкції до позивача в сумі 1 700,00 грн. Факт направлення запрошення на засідання по розгляду даного правопорушення підтверджено зворотнім поштовим повідомленням про вручення, що знаходяться в матеріалах справи. Постанову від 13.01.2010 № 096011, позивачем отримано, про що свідчить особистий підпис на вищезазначеній постанові.
Встановлюючи фактичні обставини справи, суд враховує, що ст. 12 Закону № 3492 визначено - страхування на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до законодавства. При придбанні квитка пасажиру надається інформація щодо здійсненого виду обов'язкового страхування та про страховика. При цьому ст. 39 Закону № 3492 встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Також п. 48 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1997 № 176, визначено, що під час здійснення регулярних спеціальних перевезень пасажирський перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів.
Так в судовому засіданні встановлено, що 22.02.2010 листом № 70 Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» надала відповідь позивачу, в якій зазначила, що відповідно до договору доручення № 46 від 01.11.2009 позивачу передано для реалізації в грудні місяці 750 страхових полісів. Посилання на номер договору і дату (№ 41 від 01.10.2009) в страховому полісі, вважати технічною помилкою. Дані страхові поліси вважати реалізованими та легітимними. Зазначений доказ суд визнає належним та таким, що підтверджує правомірність дій позивача.
Таким чином, відповідно до договору доручення від 01.11.2009 № 46 передано для реалізації в грудні 2009 року 750 страхових полісів. Тобто суд визнає доведеним той факт, що посилання на номер договору 41 та дату 01.10.2009 в страховому полісі є технічною помилкою. Дані страхові поліси Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» визнала реалізованими та легітимними (лист Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 22.02.2010 № 70).
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд визнає правомірним обґрунтування позиції позивача листами від 22.02.2010 № 22 та № 70, якими підтверджено наявність в квитанції до прибуткового касового ордеру № 40 від 12.01.2010 та страхових полісах технічної помилки і відповідно відсутність порушення позивачем ст. 12 та ст. 39 Закону № 3492.
Отже згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні відповідач не довів правомірність своїх дій на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами, і тому підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 200,00 грн., суд не присуджує здійснені позивачем судові витрати, оскільки вони відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України документально не підтверджені.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області - задовольнити повністю.
Скасувати постанову № 096011 від 13.01.2010 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1 700 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 30 березня 2010 року.
Суддя: підпис О.М. Тихоненко
З оригіналом згідно
Постанова суду від 24.03.2010 не набрала законної сили.
Суддя: О.М. Тихоненко