11 червня 2021 р. справа № 400/2302/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001,
до відповідача:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:стягнення матеріального збитку в сумі 36 541,00 грн.,
Головне управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму матеріального збитку в розмірі 36541 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві власності належить службовий автомобіль, водієм якого під час ДТП був відповідач і ним завдано матеріальних збитків. Матеріальні збитки відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано.
Ухвалою від 14.04.2021 р. відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні вимог та зазначив, що позивачем не надано доказів своєчасного контролю за технічним станом транспортного засобу. Також, зазначив, що у разі прийняття негативного рішення просить здійснювати стягнення завданої шкоди із заробітної плати в розумних розмірах і з урахуванням його фінансових зобов'язань (плати оренди з житло та за кредитом).
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Відповідно до довідки №259/14-2021 від 07.04.2021 р. відповідач проходить службу в органах внутрішніх справ з 15.08.2013 р. по 06.11.2015 р. та з 07.11.2015 р. по теперішній час.
Матеріалами справи підтверджено, що під час ДТП за кермом службового автомобіля, що належить позивачу, був саме позивач. Також, позивачем надано до суду висновки експерта на підтвердження вини позивача у завданні збитків державі.
Зважаючи на відсутність добровільного відшкодування відповідачем вказаної суми, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача матеріальних збитків в розмірі 36541 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 105 Закону України «Про Національну поліцію», майно поліції є державною власністю і належить їй на праві оперативного управління. Органи поліції здійснюють володіння, користування та розпорядження майном у порядку, визначеному законом.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших соіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 р. (далі - Закон №160).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №160, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону 160, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №160, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Згідно із ст.12 Закону № 160, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем для керування службового автомобіля, який є власністю держави, також підтверджено завдання відповідачем шкоди державному майну. Позивачем було вручено наручно відповідачу лист про добровільне відшкодування збитків, однак доказів їх відшкодування до суду не надано.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, на недоведеність його вини, у зв'язку із відсутністю доказів проведення позивачем своєчасного контролю за технічним станом транспортного засобу, оскільки таке обґрунтування відповідача спростоване висновками експерта.
Щодо розстрочення сплати шкоди, заподіяної державі, то суд зазначає, що питання розстрочення не може бути вирішено під час прийняття рішення.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на стягнення шкоди з відповідача, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001 40108735) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_1 ) задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) суму матеріального збитку в розмірі 36541 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок одна гривня).
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич