14 червня 2021 р. № 400/6240/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; скасування вимоги від 07.06.2019 року № Ф57; стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн.,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач 1) про:
- визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Миколаївській області по внесенню на підставі оскаржених у суді податкових вимог по справі №400/4248/19 до інтегрованої картки платника податків позивача суму податкового боргу з єдиного соціального внеску в розмірі 47 671,51 грн.;
- скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС Миколаївської області від 07.06.2019 року №Ф57 року зі сплати єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 у сумі 47671 грн.51 коп.;
- зобов'язання Головного управління ДПС у Миколаївській області прибрати суму 47 671,51 грн. незаконно донарахованого податкового боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску з інтегрованої картки платника податків у електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 ;
- стягнення з Головного управління ДПС у Миколаївській області суму моральної шкоди, заподіяної позивачу у розмірі 200 000,00 грн. і зобов'язати відповідача перерахувати її на рахунок позивача.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 00043681306, яким збільшено грошове зобов'язання з військового збору на суму 3520,34 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 812,59 грн.; № 00043691306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39003,96 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмір 9750,99 грн.; № 00043711306, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн.; № 00043701306, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.; № 00043671306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів. У тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 4248,15 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4614,41 грн. та пеня у сумі 2,44 грн.; № 00043661306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів. У тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 330,76 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 374,75 грн. та пеня у сумі 0,52 грн. Крім того, прийнято Рішенням Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 07.06.2019 року № 0002201306 позивачу нараховано штраф у сумі 112,25 грн. та Рішенням Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.06.2019 року № 0002191306 позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8135,56 грн. Також, 07.06.2019 року відповідачем виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф57, якою встановлено до сплати суму єдиного внеску у розмірі 47 671, 51 грн. Разом з тим, 15.01.2020 року відповідачем виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-138105-51, якою встановлено до сплати суму єдиного внеску у розмірі 44838,70 грн. Вимога Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області від 15.01.2020р. №Ф-138105-51 про сплату боргу, вимога ГУ ДФС Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019р. №Ф57, рішення ГУ ДФС у Миколаївській області №0002191306 від 07.06.2019р. із розрахунком до нього про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску стосуються одного і того ж єдиного соціального внеску до одного і того ж платника податку за один і той самий період. Різниця в сумах податкового боргу між двома вимогами виникла за рахунок того, що на день скасування підприємницької діяльності у позивача була переплата по єдиному соціальному внеску. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/4278/19 встановлено, що єдиний внесок є похідним від податку на доходи фізичних осіб видом збору і не може бути визначений, якщо немає самого податку на прибуток. Крім того, рішення від 07.06.2019року №0002191306 та №0002201306, як й податкові повідомлення-рішення від 07.06.2019 року, винесені на підставі одного Акту перевірки та є взаємопов'язаними скасовані рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 року у справі № 400/4278/19. Рішенням суду визнано протиправною та скасовано останню з двох, а саме, другу виписану по єдиному соціальному внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) Баштанського управління ГУ ДПС у Миколаївській області від 15.01.2020 року № Ф-138105-51. Але не зважаючи на Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі №400/4278/19, згідно даних в електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 вважається боржником перед державою по ЄСВ. Позивач вважає оскаржувану вимогу необґрунтованою і протиправною, в зв'язку з чим, просить суд скасувати її.
Ухвалою суду від 11.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
21.01.2021 року за вх. №1049 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про поновлення строку для звернення до суду.
Ухвалою від 26.01.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/6240/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 03.03.2021 року.
Вказаною ухвалою суд визнав причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; скасування вимоги від 07.06.2019 року № Ф57; стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн. поважними та поновив строк звернення до адміністративного суду з наведеним позовом.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що згідно п. 3 розділу VI Інструкції “Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №449, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки): якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Відповідач вказав, що за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 перевіряючими прийнято, серед іншого: вимогу про сплату боргу Ф-57 від 07.06.2019р., якою визначено грошове зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 47 671,51 грн.; рішення від 07.06.2019р. №0002191306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 8135,56 грн. Тому, вимога позивача про зобов'язання відповідача прибрати суму 47 671, 51 грн. незаконно донарахованого податкового боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску з інтегрованої картки платника податків у електронному кабінеті платника податків ОСОБА_1 є безпідставною. Крім того, позивачем не обґрунтовано своє бажання відшкодувати моральну шкоду саме в сумі 200 000 грн., окрім безпідставного звинувачення працівників ГУ ДПС у Миколаївській області у своїй некомпетентності.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що порушень, які б привели до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період 2016-2018р.р. у сумі 39003,96 грн. та заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 2016-2018р.р. у сумі 47 671,51 грн. позивачем вчинено не було. Вказане підтверджується рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/4278/19. Крім того, просив відшкодувати за рахунок відповідача моральну шкоду в сумі 200 000 грн., оскільки своїм упередженим ставленням до платника заподіяв йому моральну шкоду, яка полягає у принеженні його честі та гідності, погіршення репутації, що як наслідок спричинило погіршення його здоров'я.
Судове засідання, призначене на 03.03.2021 року, відкладено на 01.04.2021 року.
Ухвалою від 01.04.2021 року суд залучив у якості другого відповідача по справі № 400/6240/20 - Головне управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729) (надалі - відповідач 2).
Ухвалою від 01.04.2021 року суд вирішив подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; скасування вимоги від 07.06.2019 року № Ф57; стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн., проводити в порядку загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 28 квітня 2021 року.
Ухвалою від 28.04.2021 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; скасування вимоги від 07.06.2019 року № Ф57; стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн. та призначив справу № 400/6240/20 до судового розгляду по суті на 02 червня 2021 року.
Представники сторін в судове засідання, призначене на 02.06.2021 року, з'явились та надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд клопотання представників сторін задовольнив та відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У період з 08.04.2019 року по 26.04.2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2018 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 08.05.2019 року № 608/14-29-13- 06/ НОМЕР_1 , згідно якого встановлені порушення:
- п. 177.2, п. 177.3, п. 77.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року всього у сумі 39003,96 грн., а саме: за 2016 рік - 1684,63 грн., за 2017 рік - 24190,39 грн., за 2018 рік - 13128,94 грн.;
- п. 51.1 ст. 51, пп. “б” п. 176.2 ст. 176 ПК України та п. 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, а саме: ФОП ОСОБА_1 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за перший квартал 2017 року подано до ДПІ несвоєчасно, а саме - 17.05.2017 року (граничний строк подання - 10.05.2017 року);
- пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп. “а” п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: встановлено заниження утриманого податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 527,04 грн. - не в повному обсязі оподатковано суми винагород згідно договорів ЦПХ по ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. “а” п. 176.2 ст. 176, пп. 177.7 ст. 177 ПК України, а саме: за рахунок заниження місячного (річного) оподаткованого доходу, виплаченого ОСОБА_2 за період з 22.02.2016 року по 01.03.2016 року та з 04.03.2016 року по 12.03.2016 року, та ОСОБА_4 за період з 12.12.2017 року по 29.12.2017 року, встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 5992,35 грн.;
- пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. “а” п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за лютий, вересень, жовтень, грудень 2016 року, лютий, травень, липень, жовтень 2017 року на загальну суму 2008,25 грн.;
- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року № 2464-VI (з змінами та доповненими, далі - Закон України № 2464), а саме: ФОП ОСОБА_1 порушив порядок нарахування, обчислення та сроків сплати єдиного внеску із чистого оподатковуваного доходу, одержаного від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, чим занизив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 47671,51 грн., а саме: за 2016 рік - на суму 2059,00 грн., за 2017 рік - на суму 29566,03 грн., за 2018 рік - на суму 16046,48 грн.;
- абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України №2464, а саме: несвоєчасна сплата єдиного внеску, який мав бути перерахований одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) за період з 07.03.2017 року по 15.03.2017 року на суму 1122,50 грн.;
- п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2018 року подано до ДПІ несвоєчасно, а саме: за серпень 2018 року - 31.10.2018 року (граничний термін подання - 20.09.2018 року), за вересень 2018 року - 31.10.2018 року (граничний термін подання - 22.10.2018 року);
- п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: відсутність реєстрації податкової накладної, виписаної 17.10.2016 року на суму 24000,00 грн.;
- п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого встановлено заниження військового збору нарахованого на оподаткований дохід, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року всього на суму 3250,34 грн.: за 2016 рік - 140,39 грн.; за 2017 рік - 2015,87 грн.; за 2018 рік - 1094,08 грн.;
- п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: за рахунок заниження місячного (річного) оподаткованого доходу, виплаченого ОСОБА_2 за період з 22.02.2016 року по 01.03.2016 року та з 04.03.2016 року по 12.03.2016 року. та ОСОБА_4 за період з 12.12.2017 року по 29.12.2017 року встановлено неутримання та неперерахування військового збору з доходів фізичних осіб на суму 499,36 грн.;
- пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. “а” п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування військового збору під час виплати доходів фізичним особам за лютий, вересень, жовтень, грудень 2016 року та лютий, травень, липень, вересень, жовтень 2017 року в сумі 285,14 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області 07.06.2019 року винесено та направлено позивачу податкові повідомлення рішення:
- № 00043681306, яким збільшено грошове зобов'язання з військового збору на суму 3520,34 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 812,59 грн.;
- № 00043691306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39003,96 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмір 9750,99 грн.;
- № 00043711306, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн.;
- № 00043701306, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.;
- № 00043671306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів. У тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 4248,15 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4614,41 грн. та пеня у сумі 2,44 грн.;
- № 00043661306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів. У тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 330,76 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 374,75 грн. та пеня у сумі 0,52 грн.
Рішенням Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 07.06.2019 року № 0002201306 позивачу нараховано штраф у сумі 112,25 грн.
Рішенням Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.06.2019 року № 0002191306 позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8135,56 грн.
07.06.2019 року ГУ ДПС виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф57, якою встановлено до сплати єдиний соціальний внесок у розмірі 47 671, 51 грн.
15.01.2020 року Баштанським управлінням ГУ ДПС виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-138105-51, якою встановлено до сплати 44838,70 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленнями - рішеннями контролюючого органу № 00043681306, № 00043691306, № 00043711306, № 00043701306, № 00043671306, № 00043661306, рішеннями Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій від 07.06.2019 року № 0002201306, від 07.06.2019 року № 0002191306 та податковою вимогою від 15.01.2020 року № Ф-138105-51, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 року у справі № 400/4278/19 позов ОСОБА_1 задоволено:
визнано протиправними та скасованл податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.06.2019 року № 00043681306, № 00043691306, № 00043711306 та № 00043701306;
визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.06.2019 року № 0002191306;
визнано протиправними та скасовано в частині накладених штрафних санкцій податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.06.2019 року № 00043661306, № 00043671306;
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 07.06.2019 року № 0002201306;
визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.01.2020 року № Ф-138105-51.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року у справі № 400/4278/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.06.2019 року №00043711306 і №00043701306. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.06.2019 року №00043711306 і №00043701306. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року залишено без змін.
Разом з тим, позивачем не було оскаржено вимогу від 07.06.2019 року, прийняту ГУ ДПС про сплату боргу (недоїмки) № Ф57, якою встановлено до сплати єдиний соціальний внесок у розмірі 47 671, 51 грн.
Не погоджуючись з вимогою ГУ ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 року № Ф57 протиправною, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
Вирішуючи вказаний спір по суті та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного:
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Як встановлено судом раніше, у період з 08.04.2019 року по 26.04.2019 року посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2018 року.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 08.05.2019 року № 608/14-29-13- 06/ НОМЕР_1 , згідно якого встановлені порушення:
- п. 177.2, п. 177.3, п. 77.4 ст. 177 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року всього у сумі 39003,96 грн., а саме: за 2016 рік - 1684,63 грн., за 2017 рік - 24190,39 грн., за 2018 рік - 13128,94 грн.;
- п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України та п. 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, а саме: ФОП ОСОБА_1 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за перший квартал 2017 року подано до ДПІ несвоєчасно, а саме - 17.05.2017 року (граничний строк подання - 10.05.2017 року);
- пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: встановлено заниження утриманого податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 527,04 грн. - не в повному обсязі оподатковано суми винагород згідно договорів ЦПХ по ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 177.7 ст. 177 ПК України, а саме: за рахунок заниження місячного (річного) оподаткованого доходу, виплаченого ОСОБА_2 за період з 22.02.2016 року по 01.03.2016 року та з 04.03.2016 року по 12.03.2016 року, та ОСОБА_4 за період з 12.12.2017 року по 29.12.2017 року, встановлено неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 5992,35 грн.;
- пп. 168.1.2, пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за лютий, вересень, жовтень, грудень 2016 року, лютий, травень, липень, жовтень 2017 року на загальну суму 2008,25 грн.;
- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, а саме: ФОП ОСОБА_1 порушив порядок нарахування, обчислення та сроків сплати єдиного внеску із чистого оподатковуваного доходу, одержаного від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, чим занизив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 47671,51 грн., а саме: за 2016 рік - на суму 2059,00 грн., за 2017 рік - на суму 29566,03 грн., за 2018 рік - на суму 16046,48 грн.;
- абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: несвоєчасна сплата єдиного внеску, який мав бути перерахований одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) за період з 07.03.2017 року по 15.03.2017 року на суму 1122,50 грн.;
- п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме: податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2018 року подано до ДПІ несвоєчасно, а саме: за серпень 2018 року - 31.10.2018 року (граничний термін подання - 20.09.2018 року), за вересень 2018 року - 31.10.2018 року (граничний термін подання - 22.10.2018 року);
- п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: відсутність реєстрації податкової накладної, виписаної 17.10.2016 року на суму 24000,00 грн.;
- п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого встановлено заниження військового збору нарахованого на оподаткований дохід, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року всього на суму 3250,34 грн.: за 2016 рік - 140,39 грн.; за 2017 рік - 2015,87 грн.; за 2018 рік - 1094,08 грн.;
- п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: за рахунок заниження місячного (річного) оподаткованого доходу, виплаченого ОСОБА_2 за період з 22.02.2016 року по 01.03.2016 року та з 04.03.2016 року по 12.03.2016 року. та ОСОБА_4 за період з 12.12.2017 року по 29.12.2017 року встановлено неутримання та неперерахування військового збору з доходів фізичних осіб на суму 499,36 грн.;
- пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. “а” п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування військового збору під час виплати доходів фізичним особам за лютий, вересень, жовтень, грудень 2016 року та лютий, травень, липень, вересень, жовтень 2017 року в сумі 285,14 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області 07.06.2019 року винесено та направлено позивачу податкові повідомлення рішення:
- № 00043681306, яким збільшено грошове зобов'язання з військового збору на суму 3520,34 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 812,59 грн.;
- № 00043691306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39003,96 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмір 9750,99 грн.;
- № 00043711306, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн.;
- № 00043701306, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.;
- № 00043671306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів. У тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 4248,15 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4614,41 грн. та пеня у сумі 2,44 грн.;
- № 00043661306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків і зборів. У тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 330,76 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 374,75 грн. та пеня у сумі 0,52 грн.
Рішенням Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 07.06.2019 року № 0002201306 позивачу нараховано штраф у сумі 112,25 грн.
Рішенням Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.06.2019 року № 0002191306 позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8135,56 грн.
07.06.2019 року ГУ ДПС виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф57, якою встановлено до сплати єдиний соціальний внесок у розмірі 47 671, 51 грн.
15.01.2020 року Баштанським управлінням ГУ ДПС виставлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-138105-51, якою встановлено до сплати 44838,70 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленнями - рішеннями контролюючого органу № 00043681306, № 00043691306, № 00043711306, № 00043701306, № 00043671306, № 00043661306, рішеннями Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій від 07.06.2019 року № 0002201306, від 07.06.2019 року № 0002191306 та податковою вимогою від 15.01.2020 року № Ф-138105-51, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 року у справі № 400/4278/19 позов ОСОБА_1 задоволено:
визнано протиправними та скасованл податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.06.2019 року № 00043681306, № 00043691306, № 00043711306 та № 00043701306;
визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 07.06.2019 року № 0002191306;
визнано протиправними та скасовано в частині накладених штрафних санкцій податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.06.2019 року № 00043661306, № 00043671306;
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 07.06.2019 року № 0002201306;
визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Баштанського управління Головного управління ДПС у Миколаївській області від 15.01.2020 року № Ф-138105-51.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 року у справі № 400/4278/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.06.2019 року № 00043711306 і № 00043701306. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.06.2019 року №00043711306 і №00043701306. В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року залишено без змін.
В процесі розгляду справи № 400/4278/19 судом встановлено, що контролюючий орган помилково дійшов висновків щодо безпідставного віднесеня ФОП ОСОБА_1 до витрат за період з 13.01.2016 року по 20.02.2016 року 25 100,00 грн. добових витрат ОСОБА_1 , який перебував у відряджені у якості водія для здійснення вантажних перевезень, щодо безпідставного віднесення до витрат суми витрат на запчастини та на ремонт вантажних сідлових тягачів та напівпричепів, безпідставного віднесення до витрат за 2018 рік суми витрат на оплату перших п'яти днів лікарняних ОСОБА_1 за період з 13 по 29 грудня 2018 року в сумі 2558,80 грн., безпідставного віднесення до витрат вартості отриманої та оплаченої електроенергії за березень 2018 року в сумі 4908,32 грн.
Таким чином суд дійшов висновку, що у позивача не виникло зобовя'зань по сплаті податку на доходи фізичних осіб.
У відповідності до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на те, що єдиний внесок є похідним від податку на доходи фізичних осіб видом збору і не може бути визначений, якщо немає самого податку на прибуток, суд доходить висновку, що оскаржувана податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 року № Ф57 є похідною від скасованих податкових повідомленнь - рішень контролюючого органу № 00043681306, № 00043691306, № 00043671306, № 00043661306.
Таким чином, суд доходить висновку, що вказана податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та повністю підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Миколаївській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в розмірі 47671,51 грн., суд зазначає наступне.
Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ зазначеного Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Інтегрована картка платника це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (п.2 розділу І Порядку).
Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій (п.п.1 п.1 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І вказаного Порядку, відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій карті платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
Таким чином в разі необхідності контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, в тому числі в ручному режимі.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Зміст наведених правових норм та фактичних обставин справи свідчить про те, що у платника податків наявний правомірний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків. Інтегрована картка платника податків - це документ, що відображає стан розрахунків платника за податками, зборами тощо і невідображення у цій картці сплаченого платником податків податкового зобов'язання призводить до відображення в ній податкового боргу, що, своєю чергою, призводить до безпідставного застосування контролюючим органом до платника визначених в Податковому кодексі України заходів з погашення цього боргу.
Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то, таким чином, матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що саме зобов'язання Головного управління ДПС у Миколаївській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в розмірі 47671,51 грн. є належним, ефективним способом захисту прав позивача, а тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Саме такий спосіб захисту порушених прав та інтересів платника податків визнав адекватним та обґрунтованим Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 року у справі № 816/2042/16, від 02.10.2018 року у справі № 816/2220/17, від 20.12.2018 року у справі № 818/326/17.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Миколаївській області по внесенню на підставі оскаржуваних у суді податкових вимог у справі №400/4248/19 до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 суму податкового боргу з єдиного соціального внеску в розмірі 47 671,51 грн., суд зазначає наступне.
Положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Таким чином, з аналізу положень частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) повинна або бути олаченою або, у разі незгоди з нею, оскаржити її до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Оскільки вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 року №Ф57 року позивачем вчасно не оскаржено, то відповідачем правомірно внесено до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 суму податкового боргу з єдиного соціального внеску в розмірі 47 671,51 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 200000,00 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до положень ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування зазначеної ним суми моральної шкоди та в чому саме полягали моральні страждання позивача, яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідача.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.
Обов'язок доказування в адміністративному процесі встановлений ст.71 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Висновки аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 818/1429/17.
Оскільки позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, не надано належних та допустимих доказів на її підтвердження, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що відповідачем не надано належні докази в обгрунтування правомірності винесення оскаржуваної вимоги.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 77, 78, 159, 162, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) та Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; скасування вимоги від 07.06.2019 року № Ф57; стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн. - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.06.2019 року №Ф57 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в розмірі 47671,51 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1238,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.06.2021 року.
Суддя Г. В. Лебедєва