Справа № 2-1396/10
09 червня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Федорченко О.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Калініча А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди,
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з ДП „Артемвугілля» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 24575,60 грн., а також 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 21 жовтня 1997 року перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, працював підземним горноробочим на шахті ім. Румянцева. 21 вересня 2009 року був звільнений на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України.
В порушення вимог ст.ст. 47,116 КЗпП України відповідач при його звільнення не провів з ним остаточний розрахунок.
Згідно до ст. 117 КЗпП України , в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Остаточний розрахунок відповідач провів 31 березня 2010 року, відповідно до наданої довідки його середньоденна заробітна плата на день звільнення склала 183,40 грн.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 вересня 2009 року по 31 березня 2010 року складе 24575,60 грн.
При цьому, не виплативши його своєчасно належні суми, відповідач порушив його законні права, спричинив йому моральну шкоду, яка полягає в тому, що не отримавши своєчасно належні при звільненні суми, він відчував матеріальні складнощі. Спричинену моральну шкоду він оцінює в 5000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Калініч А.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визнав повністю, пояснивши, що дійсно остаточний розрахунок з позивачем відповідач провів 31 березня 2010 року у зв'язку з відсутністю грошових коштів. Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачем розрахована вірно, тому будь - яких заперечень щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідач не має. В частині відшкодування моральної шкоди не визнав, пояснивши, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з структурним підрозділом шахта ім.. Румянцева Державного підприємства «Артемвугілля» з 21.10.1997 року, де працював підземним горноробочим. Наказом по підприємству № 794 к від 30.09.2009 року був звільнений на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України з 21.09.2009 року.
Згідно довідки відповідача № 258 від 19.04.2010 року, остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведений 31.03.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Пленум Верховного Суду України в п. 25 Постанови №13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” роз'яснив, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд провадить шляхом множення середньоденного заробітку позивача, який згідно довідки відповідача № 258 від 19.04.2010 року дорівнює 183,40 грн., на число робочих днів за період з 21.09.2009 року по 31.03.2010 року (134 робочі дні). Таким чином, розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні ОСОБА_1 складе: 183,40 грн.. х 134 робочих дні = 24575,60 грн.
Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 21 вересня 2009 року по 31 березня 2010 року у розмірі 24575,60 грн.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування відповідачем моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., суд вважає, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки факт заподіяння моральної шкоди позивачем не доведений: не доведена наявність негативних наслідків, причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача.
Тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 245,75 грн. (1% від задоволених позовних вимог в частині вимог майнового характеру), та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи на користь УДК у м. Донецьку у розмірі 120,00 грн.
Керуючись ст.ст. 209,214,215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково, стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 24575 (двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 60 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства „Артемвугілля” судовий збір на користь держави у розмірі 245,75 грн., а також витрати на інформаційно - технічне забезпечення на користь УДК у м. Донецьку у розмірі 120,00 грн.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням - 14 червня 2010 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: О.В. Каліуш