02 червня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-1218/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дембіцького П.Д.,
при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу заадміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до приватного підприємця ОСОБА_1, - ,-
за участю :
представника позивача: Василик І.С. (довіреність № 40177/10-011 від 27 листопада 2009 року);
відповідач - не з'явився,
Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1422,84 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не сплачує до бюджету заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах), встановлених законодавством.
Разом з тим позивач зазначив, що відповідачу 26 січня 2009 року було направлено вимогу № 1/2559 про сплату боргу у сумі 180 грн. та 27 жовтня 2009 року було направлено вимогу № 2/12531 про сплату боргу у сумі 1222,84 грн. Однак зазначені вимоги оскаржені не були, сума боргу самостійно боржником не сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялись.
25 травня 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.
16 березня 2010 року відповідачу було надіслано рекомендований листом з повідомленням копію ухвали про відкриття провадження у справі, який повернувся із зазначенням про закінчення терміну зберігання. 01 квітня 2010 року відповідачу рекомендованим листом із повідомленням направлено повістку про час, місце та дату судового розгляду, яка повернулась із зазначенням про закінчення терміну зберігання. 27 квітня 2010 року відповідачу рекомендованим листом із повідомленням направлено повістку про час, місце та дату судового розгляду, яка повернулась із зазначенням про закінчення терміну зберігання.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Стаття 19 вказаного Закону регламентує положення про обов'язок виконавчого органу юридичної особи повідомляти державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу.
Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.
Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 08 червня 2006 року проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, за номером запису 2 038 017 0000 011304. Відповідно до довідки від 13 січня 2010 року № 64, ОСОБА_1 узятий на облік в органах державної податкової служби 13 червня 2006 року за № 64.
Згідно довідки - розрахунку заборгованості наданої ДПІ у м. Чернівці, вбачається, що станом на 09 лютого 2010 року приватний підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на загальну суму 1422,84 грн. (недоїмка - 1380,00 грн. та пеня - 42,84 грн.)
Державною податковою інспекцією у м. Чернівці з метою стягнення податкового боргу платнику податків направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/2559 від 26 січня 2009 року про сплату боргу у сумі 180,00 грн. та друга податкова вимога № 2/12531 від 27 жовтня 2009 року про сплату боргу у сумі 1222,84 грн.
Обставини зазначені у позовній заяві позивачем, повністю підтверджується письмовими доказами які містяться в справі, а саме довідки розрахунку суми позову - розрахунку заборгованості по п/п ОСОБА_1, довідкою про взяття на облік платника податків від 13 січня 2010 року № 64, заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також рішення № 4 від 11 січня 2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Відповідач не надав суду заперечень проти позову, а також доказів сплати суми боргу.
Крім того, слід зазначити, що вказані правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ (далі Закону №1058-ІV від 9.07.2003 року) та іншими.
До функцій державних податкових інспекцій згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відноситься подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язанні сплачувати належні суми податків (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 (далі - Закон України №2181) він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, і застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визнає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У відповідності до п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону № 2181, яка регулює строки погашення податкового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4. платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Заборгованість відповідача на день винесення постанови не погашена.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1) податковий борг в сумі 1422,84 грн.
Постанова набирає законної сипи після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сіли після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 07 травня 2010 р..
Суддя П.Д. Дембіцький