Справа №1-н-2/2010 р.
03 червня 2010 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пустовар О.С.
при секретарі Комеристій І.А.
за участю прокурора Маковецької Л.О.
адвоката ОСОБА_1
законних представників
неповнолітніх ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши в судовому засіданні в смт. Покровське кримінальну справу про застосування примусових заходів виховного характеру щодо: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, освіта неповна середня, не жонатий, учень 6-го класу Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Покровського району Дніпропетровської області, мешкає: АДРЕСА_2 Покровського району Дніпропетровської області, не судимий, який не досяг віку з якого може наставати кримінальна відповідальність,
- за ч.1 ст.185 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 будучи неповнолітнім, ІНФОРМАЦІЯ_1, скориставшись безконтрольністю з боку батьків, скоїв суспільно небезпечне діяння.
Так, ОСОБА_4 26 квітня 2010 року, близько 13.50 годин, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшовши до спортивного залу, Гаврилівської ЗОШ, розташованої по вулиці Перемоги, 2 с. Гаврилівка Покровського району Дніпропетровської області де використавши тимчасову відсутність учнів, із лавки спортивного залу, таємно викрав мобільний телефон бувший у використанні, NOKIA 2700 classic, вартістю 490 гривен, а також sim карту оператора мобільного зв'язку «Джинс», вартістю 10 гривень, який належав неповнолітній ОСОБА_6, після чого з місця злочину зник, використавши викрадене майно на свій розсуд, спричинивши тим самим неповнолітній ОСОБА_6 матеріальну шкоду загальною вартістю 500 гривен.
В судовому засіданні неповнолітній правопорушник ОСОБА_4 свою вину визнав та суду показав, що 26.04.2010 р. близько 13.50 год. в школі закінчувався урок і він вийшов з кабінету та зайшов до спортивної зали, де на одній із лавок побачивши мобільний телефон марки «Нокіа», взяв його собі. Коли потерпіла запитала його, чи не бачив він її телефон, він відповів, що не бачив. Потім він продав телефон за 50 грн. своєму однокласнику ОСОБА_7. Пізніше телефон потерпілій повернули.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що коли закінчився урок фізкультури вона виявила зникнення її телефону. Вона всіх перепитала, але ніхто не бачив де він дівся. Вона також запитувала і у ОСОБА_4, але той сказав, що не бачив. Дома вона розповіла батькам про зниклий телефон, і в цей же день працівники міліції його їй повернули.
Факт здійснення злочину підтверджується письмовими доказами:
- протоколом допиту неповнолітнього ОСОБА_7 про те, що 26.04.2010 р. близько 14.00 год. після уроків він йшов додому разом із своїм однокласником ОСОБА_4 бесіді з ним, ОСОБА_4 показав йому мобільний телефон марки NOKIA 2700 classic, чорного коліру і тут же запропонував даний телефон у нього купити за 50 грн. Роздивившись мобільний телефон, який був без сім карти він згодився купити цей мобільний телефон. Про те, що цей телефон був крадений на той час він не знав так як ОСОБА_4 йому про це не говорив ( а.с. 24);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 про те, що його син ОСОБА_7 навчається в шостому класі Гаврилівської ЗОШ. 26.04.2010 р. їхній син ОСОБА_7 прийшов зі школи додому і з собою приніс мобільний телефон марки NOKIA 2700 classic, сказавши йому та дружині, що цей мобільний телефон він купив у свого однокласника ОСОБА_4 за 50 грн. 28.04.2010 року він знаходився у себе в дома коли приїхали працівники міліції які йому повідомили, що мобільний телефон який придбав його син ОСОБА_7 у ОСОБА_4, був таємно викрадений у учениці шостого класу ОСОБА_6 (а. с. 25);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 про те, що вона з 1984 року працює у Гаврилівській ЗОШ. На даний час являється класним керівником шостого класу, в якому з 2004 року навчається неповнолітній ОСОБА_4, який навчається посередньо, має досягнення середнього рівня. Достатньої уваги навчанню не приділяє, на уроці його увага розсіяна, не сконцентрована. Сам пособі він товариський, подільчивий, щирий, але може попасти під вплив лідера. Свою правоту по відношенню із однокласниками, а також із старшими, доводить до останнього. Яких не будь серйозних конфліктів із учнями та участі у бійках за ним не спостерігалося. ОСОБА_4 виховується у повній, матеріально забезпеченій сім'ї. Помагає своїм батькам по домашньому господарстві. Батьки приділяють належну увагу вихованню ОСОБА_4, активні у роботі вдома, а також у житті школи, допомагають у ремонті кабінету школи (а.с. 38);
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 про те, що його син ОСОБА_4 навчається в 6 класі Гаврилівської ЗОШ. Навчається не погано. Уроки без поважних причин не пропускає. По домашньому господарстві їм завжди допомагає. Як хороший син також йому допомагає ремонтувати техніку. До них відноситься з повагою і вони відносимося до нього з повагою. Про те, що його неповнолітній син ОСОБА_4 здійснив крадіжку мобільного телефону з Гаврилівської школи він дізнався від своєї дружини, яка йому переповіла розмову із старшою дочкою. Що змогло підштовхнути ОСОБА_4 на крадіжку, пояснити дуже важко. Сам він їм нічого так і не пояснив. Але в неодноразовій бесіді з ним вони з дружиною зрозуміли, що з Володею щось коїться, але він їм нічого так і не розповів. В даний час вони провели з ним бесіду, щоб він більше такого не коїв (а.с. 39);
- протоколом огляду та вилучення речових доказів від 28.04.2010 року про те, що в домоволодінні ОСОБА_8, розташованого по АДРЕСА_1 Покровського району Дніпропетровської області був вилучений мобільний телефон NOKIA 2700 classic, який належить ОСОБА_6 (а.с. 8).
Оцінивши зібрані по справі докази, кожне окремо та в їх сукупності, суд вважає, що винність ОСОБА_4 в скоєнні ним особливо тяжкого суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), доведена в повному обсязі.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд враховує особу неповнолітнього ОСОБА_4, який за місцем навчання характеризується посередньо, за місцем проживання характеризується позитивно, виховується в повній, забезпеченній сім'ї, разом з тим на момент скоєння крадіжки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 12 років 03 місяців та 02 дня і, таким чином він не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність за скоєне діяння. В зв'язку з цим до ОСОБА_4 можуть бути застосовані заходи виховного характеру у вигляді передачі його на виховання батькам.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.105 КК України, ст. ст.7-3, 447 КПК України, суд,-
постановив:
Кримінальну справу у відношенні неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками ч.1 ст.185 КК України закрити.
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його на виховання батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_11, що мешкають по АДРЕСА_2 Покровського району Дніпропетровської області строком на 2 (два) роки.
Речовий доказ - мобільний телефон NOKIA 2700 classic, знайдений 28.04.2010 року співробітниками міліції Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області в будинку ОСОБА_8, розташованій по АДРЕСА_1 Покровського району - передати за належністю ОСОБА_6.
Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 15 діб з дня її проголошення.
Суддя: