Іменем України
01 червня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-1063/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,
при секретарі судового засідання: Вікнянському І.І.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача - Бурлака Денис Володимирович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління МВС України в Чернівецькій області про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління МВС України в Чернівецькій області з проханням скасувати наказ від 04.01.2010 року №1о/с про його звільнення з органів внутрішніх справ, поновити його на роботі та стягнути на його користь заробітну плату за час його вимушеного прогулу.
Посилається на наступні обставини.
Наказом начальника УМВС України в Чернівецький області від 4 січня 2010 року №1о/с позивача звільнено з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Герцаївського РВ УМВС України в Чернівецькій області з наступним формулюванням: “Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу).
В грудні 2006 року відносно позивача порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 365 та ч.1 ст. 121 КК України (свою вину позивач не визнавав ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду справи), яку прокуратурою м. Чернівці було передано на розгляд до Садгірського районного суду м. Чернівці. 07 грудня 2009 року зазначену кримінальну справу постановою суду направлено на додаткове розслідування до прокуратури м.Чернівці. Таким чином, на час винесення оскаржуваного наказу про звільнення відносно позивача не було винесено обвинувального вироку. А тому позивач вважає його безпідставним та просить його скасувати.
Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи свої заперечення наступним.
04 січня 2010 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ наказом № 1о/с на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі-Постанова №114). Приводом для звільнення став дисциплінарний (оглядовий) наказ УМВС від 31.12.09р. №564, виданий на підставі висновків службового розслідування від 30.12.09р.
В ході службового розслідування встановлено факт вчинення позивачем та іншими працівниками вчинків, які дискредитують звання рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, що передбачає звільнення. Такими вчинками посадовими особами УМВС були визнані дії, які призвели до порушення кримінальної справи відносно позивача. Прокуратурою Чернівецької області ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення в тому, що він будучи службовою особою, умисно, всеперч інтересам служби вчинив зловживання владою та службовим становищем. Відповідач вважає, що наказ про звільнення є правомірним та мотивованим, а позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі та наполягали на його задоволенні.
Представник відповідача наполягав на безпідставності позову та необхідності відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15 лютого 2000 року.
Прокуратурою м.Чернівці в грудні 2006 року порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 121 КК України.
Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 07 грудня 2009 року кримінальну справу направлено на додаткове розслідування до прокуратури м. Чернівці.
Постановою старшого слідчого прокуратури м. Чернівці від 31 грудня 2009 року кримінальну справу відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ст.213 КПК України за недоведеністю участі обвинуваченого у скоєнні злочину.
Відповідно до висновку службового розслідування від 30 грудня 2009 року проведеного відповідачем, позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, за дії які дискредитують звання працівника міліції, а саме, які призвели до порушення стосовно нього кримінальної справи, пред'явлення обвинувачення та направлення справи на розгляд суду.
Наказом начальника УМВСУ в Чернівецькій області від 31.12.09р. №564 про покарання, капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ, у зв'язку із порушенням відносно нього кримінальної справи за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст.365 та ч. 1 ст.121 КК України.
Даний наказ став підставою для видачі наказу від 04.01.10р. №1о/с по особовому складу про звільнення із органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п. 66 Положення №114 капітана міліції ОСОБА_1
Як вбачається з висновку службового розслідування від 30.12.2009 року підставою для звільнення позивача стало порушення прокуратурою Чернівецької області кримінальної справи щодо нього №О-059100.
Стаття 15 КПК України передбачає, що правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону.
Згідно ст.324 КПК України питання про наявність кримінального діяння та наявності вини підсудного у вчиненні злочину вирішується судом при постановленні вироку.
Згідно ч.6 ст.21 Закону України „Про міліцію” звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що 31.12.09р. постановою старшого слідчого прокуратури м. Чернівці кримінальна справа відносно ОСОБА_1 закрита на підставі ст.213 ч.2 КПК України.
З вищенаведеного слідує, що на час прийняття наказу від 04.01.10р. №1о/с по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 кримінальна справа щодо нього вже була закрита, а тому висновок відповідача про скоєння позивачем вчинку, що дискредитує звання працівника міліції є необґрунтованим та передчасним.
Судом встановлено, що підставою звільнення став факт порушення кримінальної справи щодо позивача, а не скоєння вчинку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу як стверджує відповідач, оскільки з матеріалів справи вбачається, що службове розслідування проводилось по фактах порушення кримінальних справ, наказ від 31.12.2009 р.№564 був прийнятий за результатами вищезазначеного службового розслідування і на підставі цього наказу був прийнятий оскаржуваний наказ. Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що приводом для звільнення ОСОБА_1 стало порушення щодо нього кримінальної справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 звільнено без законних підстав, а тому наказ УМВС України в Чернівецькій області №1 о/с від 04.01.2010 року про його звільнення підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то відповідно до ч. 1 та 2 ст. 24 Постанови № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до п. “з” ст. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р.(далі - Порядок), цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Пунктом 3 ч. 2 Порядку, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 8 ч. 2 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу у позивача складає - 7 553, 92 грн. (148 днів вимушеного прогулу х 51,04 грн. середньоденного заробітку, а заробітна плата за один місяць складає 1531, 20 грн. (30дн. х 51,04 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати Наказ начальника УМВС України в Чернівецькій області від 04.01.2010р №1о/с.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Герцаївського РВ УМВС України в Чернівецькій області з 04.01.2010 року та звернути до негайного виконання.
4. Стягнути з УМВС України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04.01.2010 року по 1 червня 2010 року в розмірі 7 553 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 92 коп.
5. Постанову суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 1531 (одна тисяча п'ятсот тридцять одна) грн. 20 коп. звернути до негайного виконання.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову в повному обсязі виготовлено 7 червня 2010 року.
Суддя Г.Г. Спіжавка