"02" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/754/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.
розглянувши справу №916/754/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" (68540, Одеська область, Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Андріанова, буд. 37, код ЄДРПОУ 39527448)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ЗОРЯ" (68511, Одеська область, Тарутинський район, с. Височанське, вул. Молодіжна, буд. 25, код ЄДРПОУ 05414717)
про стягнення 1 450 119,28грн.
Представники сторін:
від позивача - Проніна В.М., ордер № 618103, дата видачі : 17.03.21;
від відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЗОРЯ" про стягнення 1 450 119,28грн.
Ухвалою від 24.03.2021р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" було залишено без руху.
31.03.2021р. до господарського суду надійшла заява (вх. №8808/21) від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2021р. провадження по справі №916/754/21 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2021р. в порядку ч.3 п.2 ст. 185 ГПК України підготовче засідання було закрито та призначено відповідну справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлялись судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення від 08.04.2021р. (вх. ГСОО №11035 від 22.04.2021р.), від 30.04.2021р. (вх. ГСОО №14072 від 31.05.2021р.), та від 18.05.2021р. (вх. ГСОО №14002/21 від 31.05.2021р.).
28.04.2021р. з вх. №11806/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач підтвердив факт наявності заборгованості в сумі 1 200 000грн., який за його посиланнями склався в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем. В задоволені позову в частині нарахованих штрафних санкцій просив суд відмовити.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" (далі - Позикодавець) та Публічним акціонерним товариством "ЗОРЯ" був укладений Договір про надання без відсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №2108/2 (далі - Договір №2108/2).
Відповідно до пунктів 1, 2 Договору №2108/2, Позикодавець надає Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути фінансову допомогу в обумовлений Договором строк. Фінансова допомога Позичальнику надається на безвідсотковій основі. Сума фінансової допомоги по цьому Договору складає 800 000. 00 грн.
За приписами пунктів 3 - 6 Договору №2108/2, фінансова допомога надається в безготівковому порядку шляхом перерахування необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позичальника в сумі, зазначеній п. 2 Договору або частинами. Строк повернення Позичальником фінансової допомоги Позикодавцю до 31 грудня 2019 р. Сума фінансової допомоги повертається в безготівковому порядку шляхом перерахування необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково погасити борг.
У відповідності до п.п. 8. 9 Договору №2108/2, у випадку несвоєчасного повернення суми фінансової допомоги Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який нараховується пеня, нарахована на суму несвоєчасно поверненої фінансової допомоги, за кожен день прострочення.
Сплата пені не звільняє Сторони від виконання зобов'язань по дійсному Договору.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: на виконання пунктів 1, 2 Договору №2108/2 Позикодавець перерахував Позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 800 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2641 від 21.08.2018р. копія якого міститься в матеріалах справи.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги відповідно до умов п.п. 4. 5 Договору №2108/2 виконано частково, сплатив борг за Договором №2108/2 у розмірі 100 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 617 від 19.10.2018 року.
Отже, як вказує позивач, Відповідач не виконав зобов'язання покладені на нього згідно Договору №2108/2 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, не повернув у встановлений строк (до 31 грудня 2019 року) в насідок чого у останнього утворився борг в сумі 700 000 грн.
Також, 24.05.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" (далі - Позикодавець) та Публічним акціонерним товариством "ЗОРЯ" був укладений Договір про надання без відсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №2405 (далі - Договір №2405).
Відповідно до пунктів 1, 2 Договору №2405, Позикодавець надає Позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути фінансову допомогу в обумовлений Договором строк. Фінансова допомога Позичальнику надається на безвідсотковій основі. Сума фінансової допомоги по цьому Договору складає 500 000 грн.
За приписами пунктів 3-6 Договору №2405, фінансова допомога надається в безготівковому порядку шляхом перерахування необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позичальника в сумі, зазначеній п. 2 Договору або частинами. Строк повернення Позичальником фінансової допомоги Позикодавцю до 31 грудня 2019 р. Сума фінансової допомоги повертається в безготівковому порядку шляхом перерахування необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково погасити борг.
У відповідності до п.п. 8. 9 Договору №2405, у випадку несвоєчасного повернення суми фінансової допомоги Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, нарахована на суму несвоєчасно поверненої фінансової допомоги, за кожен день прострочення.
Сплата пені не звільняє Сторони від виконання зобов'язань по дійсному Договору.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: на виконання пунктів 1, 2 Договору №2405 Позикодавець перерахував Позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 500 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №5436 від 24.05.2019р. копія якого міститься в матеріалах спраив.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги відповідно до умов пунктів 4, 5 Договору №2405 не виконав, не повернув у встановлений строк (до 31 грудня 2019 року) суму боргу у розмірі 500 000грн. в наслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором №2405 в сумі 500 000грн.
Крім того, з урахування положень договору та ст. 625 ГПК України, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 117 573,77грн., 3% річних в розмірі 43 495,89грн. та інфляційні витрати в розмірі 89 049,62грн.
Отже, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами про надання без відсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №2108/2 від 21.08.2018р. та №2405 від 04.05.2019р. стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
астиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що на виконання умов договорів про надання без відсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №2108/2 від 21.08.2018р. та №2405 від 04.05.2019р. перерахував Відповідачу грошові кошти в сумі 1 300 000 грн. (поворотну фінансову допомогу).
Відповідачем частково повернуто Позивачу фінансову допомогу в розмірі 100 0000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2018р. №617
Отже сума неповернутої Відповідачем фінансової допомоги Позивачу за договорами про надання без відсоткової поворотної фінансової допомоги (позики) №2108/2 від 21.08.2018р. та №2405 від 04.05.2019р. складає 1 200 000грн.
Докази повернення Позивачу фінансової допомоги у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми неповернутої фінансової допомоги (позики) 1 200 000грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 89 049,62грн. та 3% річних в сумі 43 495,89грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши здійснений позивачем розрахунки інфляційних витрат та 3% річних господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 89 049,62грн. та 3% річних в сумі 43 495,89грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 117 573,77грн. - пені.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Так, у відповідності до п. 8 Договорів, у випадку несвоєчасного повернення суми фінансової допомоги Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який нараховується пеня, нарахована на суму несвоєчасно поверненої фінансової допомоги, за кожен день прострочення.
В зв'язку з порушенням відповідачем умов договорів про надання без відсоткової поворотної фінансової допомоги (позики), відповідачу позивачем нарахована пеня в розмірі 117 573,77грн.
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому сума пені у розмірі 117 573,77грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" (68540, Одеська область, Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Андріанова, буд. 37, код ЄДРПОУ 39527448) до Публічного акціонерного товариства "ЗОРЯ" (68511, Одеська область, Тарутинський район, с. Височанське, вул. Молодіжна, буд. 25, код ЄДРПОУ 05414717) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЗОРЯ" (68511, Одеська область, Тарутинський район, с. Височанське, вул. Молодіжна, буд. 25, код ЄДРПОУ 05414717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК" (68540, Одеська область, Тарутинський район, смт. Бородіно, вул. Андріанова, буд. 37, код ЄДРПОУ 39527448) основний борг в сумі основний борг в сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 89 049 (вісімдесят дев'ять тисяч сорок дев'ять) 62 коп. та 3 % річних в сумі 43 495 (сорок три тисячі чотириста дев'яносто п'ять) 89 коп., пеню в сумі 117 573 (сто сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят три) 77 коп. та судовий збір 21 751 (двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят одна)грн. 80коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 14 червня 2021 р.
Суддя К.Ф. Погребна