79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
про залишення заяви без руху
14.06.2021 Справа№ 914/1598/21
Суддя Господарського суду Львівської області Чорній Л.З., розглянувши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
08.06.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
У поданій заяві ОСОБА_1 , просить суд прийняти заяву та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.
При підготовці справи до розгляду судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частина 3 згаданої вище статті містить чіткий перелік документів, що додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, відповідно до п. 12 ч. 3, ч. 4 ст. ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 270 гривень.
Таким чином, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повинні бути додані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 34 050,00 грн.
До заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником долучено клопотання про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому, в якому, зокрема, просить створити фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. У клопотанні зазначає, що заборгованість є трьох видів - поточна, прострочена і безнадійна і, оскільки на тепер при подачі заяви про неплатоспроможність судом вимагається беззастережна сплата коштів винагороди арбітражному керуючому в сумі 34 050,00 грн (з 01 грудня 2020 року) у заявника є кредиторами 23 фінансових установ. ОСОБА_1 посилається на те, що кожен кредитор може долучитися до фонду і сплатити в розмірі 1 480,43 грн для сплати винагороди арбітражного керуючого, і розпочати провадження, яке всіх може задовольнити, а не стати безнадійною заборгованістю. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Також, до заяви долучено клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, в якому просить розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень розпорядженням майном боржника.
У клопотанні посилається на те, що Кодекс України з процедур банкрутства є для всіх рівним, але беззаперечна вимога суду про попередню сплату одноразово 34 050,00 грн (з 01 грудня 2020 року) принижує боржника та обмежує право на звернення до суду, стимулює брати ще один кредит на зазначену суму і дає всі підстави вважати, що вказаний Кодекс передбачений лише для багатих боржників, що нівелює саме поняття про борг і правосуддя як таке. Заявниця вказує на неможливість відшкодування нею витрат на арбітражного керуючого.
Також, обгрунтовує клопотання тим, що у боржника відсутня реальна можливість сплати авансового внеску одноразово, боржник змушена просити суд звільнити від сплати винагороди арбітражного керуючого на момент подання заяви і клопотання та включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією до загального боргу боржника із можливістю її першочергового стягнення під час реструктуризації на 60 місяців, або ж включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією за рахунок коштів фонду кредиторів, створеного для оплати винагороди арбітражним керуючим із можливістю її першочергової оплати саме з фонду, чи включити цю суму винагороди керуючому реструктуризацією після закінчення відстрочки на умовах передбачених планом реструктуризації (відстрочення), схваленим зборами кредиторів та затвердженим господарським судом - при реальному покращенні матеріального стану боржника.
ОСОБА_1 мотивує клопотання тим, що оскільки існує судова практика як національна, так і міжнародна у ЄСПЛ з приводу обов'язкової сплатності судового збору, а стосовно винагороди арбітражного керуючого, керуючого реструктуризацією тощо у справах про неплатоспроможність фізичних осіб практики немає. На думку заявниці, як судовий збір так і винагорода арбітражного керуючого надсилається на один і той же розрахунковий рахунок суду і є ідентичним сплаті судового збору як аналогія права відповідно до ст. 8 ЦК України.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання заявниці про створення кредиторами фонду для авансування винагороди арбітражному керуючому та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, з огляду на наступне.
Необхідність авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень є вимогою ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства і передумовою для прийняття заяви. Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливості створення фонду кредиторів для авансування грошової винагороди арбітражному керуючому на етапі подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспороможність та вирішення судом питання про її прийняття до розгляду.
Статтею 10 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Пунктом 3 ч.1 ст.12 цього Кодексу передбачено право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та в порядку , передбачених цим Кодексом.
Винагорода арбітражному керуючому, як передбачено ст.30 КУПБ, це плата арбітражному керуючому за виконання ним своїх повноважень.
Кодекс не містить умов та не передбачає права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому на етапі подання заяви та вирішення судом питання про її прийняття до розгляду.
Відповідно до абзацу 6 та 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Частиною 5 ст.30 КУзПБ встановлено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Частиною 4 ст.114 КУзПБ передбачено, що кредитори мають право за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду.
Суд звертає увагу заявника на те, що мова йде про кредиторів, тобто осіб, статус яких буде визначений судом після відкриття провадження у справі у підготовчому засіданні (протягом 15 днів з дня прийняття заяви - ст.117), публікації відповідного оголошення, розгляду кредиторських вимог арбітражним керуючим та подання результатів розгляду до суду (30 днів з дня підготовчого засідання - ст.119), попереднього засідання суду (не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі - ст.122), проведення зборів кредиторів (не пізніше 14 днів після попереднього засіданні - ст.122, 123).
Як вбачається з наведених норм, перші збори кредиторів, на яких можливе прийняття рішення, зокрема, про створення фонду для авансування винагороди арбітражному керуючому, можливі після спливу тримісячного строку з моменту подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Сам термін "авансування" передбачає сплату наперед, в даному випадку до вчинення будь-яких дій арбітражним керуючим.
Отже, збори кредиторів не мають змоги авансувати грошову винагороду арбітражному керуючому до відкриття провадження у справі, оскільки на даний час неможливо передбачити осіб кредиторів.
Стаття 116 КУзПБ не містить альтернативного положення про можливість розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти на відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов'язаних з виконанням повноважень у справі, а також створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
При цьому, підстави для застосування судом аналогії закону в даному конкретному випадку відсутні у зв'язку з однозначним врегулюванням даного питання про обов'язок боржника-фізичної особи здійснити авансування винагороди арбітражного керуючого в момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20 боржник не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 21 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
Заява боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містить пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Одночасно, суд інформує заявника що згідно приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 30, 37, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому.
2. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
3. Встановити заявнику строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
4. Встановити заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків:
- надати докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
5. Попередити заявника про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно ст. 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства, має наслідком повернення її заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Л.З. Чорній