79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.06.2021 р. Справа № 914/3305/20(914/2786/20)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Гусак Х.Р.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ і КО" в особі Львівської філії Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"-"СОЛДІ-ЛЬВІВ", м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС", м. Львів
про: стягнення 7 334 грн. 77 коп.
у межах справи № 914/3305/20
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ СОФТ", м. Київ
про банкрутство Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС" (79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 106, ідентифікаційний код 41538642)
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Історія розгляду справи.
Приватне акціонерне товариство "СОЛДІ і КО" в особі Львівської філії Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"-"СОЛДІ-ЛЬВІВ" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС" про стягнення заборгованості за договором поставки №102646-04/19 від 11.03.2019 р. в розмірі 7 334 грн. 77 коп., з яких: 5 974 грн. 39 коп. - основного боргу, 546 грн. 06 коп. - пені, 597 грн. 44 коп. - штрафу, 89 грн. 59 коп. - інфляційних втрат та 127 грн. 29 коп. - 3% річних (з врахуванням клопотання від 06.04.2021 р. про внесення виправлень(надійшло до суду 09.04.2021 р. за вхідним №1530/21)).
Ухвалою суду від 19.11.2020 р. (після усунення позивачем недоліків на виконання ухвали суду від 28.10.2020 р. про залишення позовної заяви без руху) (суддя Мороз Н.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №914/2786/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 12.01.2021 р., суд ухвалив розглядати справу №914/2786/20 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні. Ухвалою суду від 23.02.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 30.03.2021 р. справу № 914/2786/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ і КО" в особі Львівської філії Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"-"СОЛДІ-ЛЬВІВ" до Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС" про стягнення 7 877 грн. 13 коп. передано для подальшого розгляду в межах справи № 914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №914/2786/20 передано судді Морозюку А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС".
Ухвалою суду від 05.04.2021 р. справу №914/2786/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ і КО" в особі Львівської філії Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"-"СОЛДІ-ЛЬВІВ" до Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС" про стягнення 7 877 грн. 13 коп. прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/3305/20 про банкрутство Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС"; присвоєно справі номер - 914/3305/20(914/2786/20); підготовче засідання призначено на 27.04.2021 р.; встановлено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.
Ухвалою суду від 27.04.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.06.2021 р.
В судове засідання 08.06.2021 р. представник позивача не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті, про що свідчить витяг з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", згідно якого поштове відправлення(ухвала суду від 27.04.2021 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.06.2021 р.) за трек-номером 7901413882543 адресату вручено 06.05.2021 р. (витяг з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", списком листів рекомендованих від 30.04.2021 р. та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів Господарського суду Львівської області у матеріалах справи).
Відповідач явку повноваженого представника в жодне із судових засідань не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. На адресу суду повернулися поштові конверти з ухвалами суду від 19.11.2020 р. (про відкриття провадження у справі), від 17.12.2020 р., від 12.01.2021 р., від 02.02.2021 р., від 23.02.2021 р., від 16.03.2021 р. (які було надіслано відповідачу суддею Мороз Н.В.) та з ухвалами суду від 05.04.2021 р. (про призначення підготовчого засідання на 27.04.2021 р.) та від 27.04.2021 р. (про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.06.2021 р.), які було надіслано відповідачу на адресу зазначену позивачем у позовній заяві (79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 106), яка відповідає адресі як місцезнаходження юридичної особи-відповідача згідно даних з ЄДРЮО,ФОП та ГФ, отриманого судом за безкоштовним запитом на офіційному сайті Міністерства юстиції України), з поштовими відмітками "за закінченням терміну зберігання", «адресат відсутній за вказаною адресою(вибули)».
Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року по справі № 910/16249/19 звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Також у згаданій постанові Верховний Суд зазначив, що оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Відтак, суд зазначає, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Водночас суд звертає увагу, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 р. у справі №916/2349/17).
Також, слід звернути увагу, що в період перебування справи в провадженні судді Мороз Н.В., окрім скерування ухвал на адресу відповідача, здійснювався виклик відповідача в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам у справі були створені всі необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, взявши до уваги встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Позиція позивача:
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач на виконання умов договору поставки №102646-04/19 від 11.03.2019 р., на підставі видаткових накладних поставив відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково, а саме відповідачем не оплачено поставку товару за видатковою накладною від 16.12.2019 р. №14453 на суму 2 213,40 грн., строк оплати якої настав 06.01.2020 р., та за видатковою накладною від 20.12.2019 р. №14847 на суму 3 760,99 грн., строк оплати якої настав 10.01.2020 р. За неналежне виконання договірних зобов'язань та прострочення платежу за видатковими накладними від 16.12.2019 р. №14453 та від 20.12.2019 р. №14847 позивач нарахував відповідачу, відповідно до ст. 625 ЦК України 89,59 грн. - інфляційних втрат, 127, 29 грн. - 3% річних, а також на підставі п. 10.2 договору 546,06 грн. - пені та 597,44 грн. - штрафу.
Позиція відповідача:
Відповідач явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив та не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, строк на подання відзиву в даній справі сплив.
Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.
Між Приватним акціонерним товариством "СОЛДІ і КО" в особі Львівської філії Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ І КО"-"СОЛДІ-ЛЬВІВ", як постачальником, та Приватним підприємством "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС", як покупцем, укладено договір поставки №102646-04/19 від 11.03.2019 р., за умовами якого: (п.1.1., п. 1.2.) постачальник (позивач) зобов'язався передавати (поставити) у зумовлені строки покупцеві (відповідачу) товар (засоби кріплення, інструменти, комплектуючі, витратні матеріали, будівельну хімію, інші будівельні матеріали), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму; ( п.2.1) товар, що є предметом договору передається партіями. Кількість та ціна товару кожної партії визначаються видатковими накладними (специфікаціями) постачальника, які є невід'ємними частинами договору; (п. 4.2.) загальна ціна договору складається із загальної вартості товару, поставленого по видаткових накладних(специфікаціях), протягом дії договору; (п. 12.1) договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня поточного року, та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про намір припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Позивач факт отримання відповідачем товару за договором поставки №102646-04/19 від 11.03.2019 р. підтверджує підписаними та скріпленими печатками сторін видатковою накладною від 16.12.2019 р. №14453 на суму 2 213,40 грн. та видатковою накладною від 20.12.2019 р. №14847 на суму 3 760,99 грн., а також довіреністю №68 від 05.07.2019 р., виписаною відповідачем уповноваженому представнику для одержання товарно-матеріальних цінностей від позивача.
Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що оплата за договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100 відсотків від вартості товару, отриманого за видатковою накладною протягом 21 календарних днів з моменту одержання товару покупцем.
Пунктом 6.2 договору визначено, що датою поставки товару вважається дата видаткової накладної постачальника, за якою відбулася передача товару покупцю.
Відповідач, свої зобов'язання за договором поставки не виконав, за отриманий товар за видатковими накладними від 16.12.2019 р. №14453 на суму 2 213,40 грн. та від 20.12.2019 р. №14847 на суму 3 760,99 грн., у визначений п. 4.3 договору строк, не розрахувався, що стало причиною для звернення позивачем до суду з позовом про стягнення з відповідача 5 974,39 грн. - основного боргу, 546,06 грн. - пені, 597,44 грн. - штрафу, 89,59 грн. - інфляційних втрат та 127, 29 грн. - 3% річних.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (аналогічне положення містить ч. 1 ст. 265 ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору поставки №102646-04/19 від 11.03.2019 р., поставив відповідачу товар за видатковими накладними від 16.12.2019 р. №14453 на суму 2 213,40 грн. та від 20.12.2019 р. №14847 на суму 3 760,99 грн. (всього на суму 5 974,39 грн.). Відповідач доказів оплати товару за вказаними видатковими накладними від 16.12.2019 р. №14453 та від 20.12.2019 р. №14847, суду не надав, викладених у позовній заяві обгрунтувань не спростував. Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 5 974 грн. 39 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГУ України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 10.1 договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним в Україні законодавством.
В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 03.02.2020 р. по 19.10.2020 р., складають 127 грн. 29 коп., та інфляційних втрат, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за лютий-вересень 2020 р., складають 89 грн. 59 коп., то дані суми розраховані відповідно до ст. 625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.
Пунктом 10.2 договору поставки сторони погодили, що за порушення строку оплати, визначеного пунктом 4.3. договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад три дні додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого вчасно товару.
Нарахована відповідачу пеня, яка відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем по видатковій накладній від 16.12.2019 р. №14453 (строк оплати якої сплив 06.01.2020 р., згідно з п. 4.3 договору) та по видатковій накладній від 20.12.2019 р. №14847 (строк оплати якої сплив 10.01.2020 р., згідно з п. 4.3. договору) за період з 13.01.2020 р. по 07.07.2020 р., складає 546 грн. 06 коп., розрахована позивачем у відповідності до підпункту 10.2. договору, а відтак підлягає до стягнення.
В частині позовної вимоги про стягнення 10% штрафу від вартості несплаченого вчасно товару, яка відповідно до розрахунку складає 597 грн. 44 коп., то перевіривши правильність її нарахування, суд дійшов висновку, що дана сума розрахована у відповідності з пунктом 10.2 договору, і позовні вимоги про її стягнення є обґрунтованими.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України").
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на наведене позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Судовий збір за подання позову до суду, сплачений платіжним дорученням №003244 від 19.10.2020 р. в розмірі 2 102 грн. 00 коп., та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки суду від 20.10.2020 р., покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86,123, 129, 236-241,327 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ЦЕРЕРА ТЕХНОЛОДЖІС" (79024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 106, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41538642) на користь Приватного акціонерного товариства "СОЛДІ і КО" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23162981) 5 974 грн. 39 коп. - основного боргу, 89 грн. 59 коп. - інфляційних втрат, 127 грн. 29 коп. - 3% річних, 546 грн. 06 коп. - пені, 597 грн. 44 коп. - штрафу та 2 102 грн. 00 коп. - судового збору.
3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.
Повне рішення складено 14.06.2021 р.
Суддя А.Я. Морозюк