просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
14 червня 2021 року м.Харків Справа № 913/362/21
Провадження №33/913/362/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши матеріали за позовом фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича, АДРЕСА_1
до Комунального підприємства «Жилбудсервіс», вул.Дружби, буд.2-А, м.Щастя Новоайдарського району Луганської області, 91480
про стягнення 68 798 грн 83 коп.,
Фізична особа-підприємець Клімков Олександр Іванович (далі - ФОП Клімков О.І.) ІНФОРМАЦІЯ_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Жилбудсервіс» (далі - КП «Жилбудсервіс») про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків від 29.01.2019 №19 у розмірі 65 060 грн 00 коп. та нарахованих 3% річних у сумі 3 738 грн 38 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним на виконання умов укладеного з КП «Жилбудсервіс» договору про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків від 29.01.2019 №19 та додатку №1 до нього надавалися останньому послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків ДУ №2 м.Щастя.
Відповідач надані послуги оплатив частково, зокрема за актом №22 від 18.06.2019 заборгованість складає 65 060 грн 00 коп., що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків.
У зв'язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов'язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних у сумі 3 738 грн 38 коп. за період з 26.06.2019 по 24.05.2021.
Також позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Дослідивши позовні матеріали, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
У відповідності до положень п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.2 ч.2 вказаної статті передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270 гривень.
Наразі позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальній сумі 68 798 грн 83 коп.
Отже, у відповідності до вимог пп. 1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», звертаючись з відповідним позовом, позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 270 грн 00 коп.
Однак, позивачем, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, фізична особа-підприємець Клімков Олександр Іванович, в позові просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, у зв'язку з введенням на території України карантинних обмежень обсяг виконуваних ФОП Клімковим О.І. робіт зменшився, а замовники не звертаються за наданням послуг. Рух коштів по рахунку відсутній, а заборгованість КП «Жилбудсервіс» за виконані ФОП Клімковим О.І. роботи по договорам про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем житлових будинків складає близько півтора мільйона гривень.
У якості доказів в обґрунтування заявленого клопотання позивачем надані заключні банківські виписки АТ «Приватбанк» за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 та з 01.05.2021 по 25.05.2021.
Розглянувши клопотання фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 зазначеного Закону також встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Відповідна правова позиція викладена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18.
Отже наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Суд зазначає, що позивач є суб'єктом господарських правовідносин, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, може отримувати грошові кошти з різних джерел, а тому має вживати всі заходи щоб забезпечувати можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами ГПК України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.
Наразі позивачем не наведено жодної з підстав, визначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки сплати судового збору при поданні позовної заяви.
Як вже зазначалося, визначений частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст.77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Надаючи оцінку наданих позивачем до позовної заяви заключних банківських виписок АТ «Приватбанк» за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 та з 01.05.2021 по 25.05.2021, суд зазначає, що ці документи ніяким чином не доводять наявність обставин, визначених п.1 ст.8 вказаного Закону, так само як і не дають уявлення про загальний майновий стан позивача. Ці банківські виписки виключно відображають рух коштів по конкретному рахунку позивача в одному з банків у конкретний незначний проміжок часу.
Будь-яких інших доказів в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем не надано.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (п. 60).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведена наявність передбачених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» підстав для відстрочення сплати судового збору. Також позивачем не надано доказів того, що у останнього буде наявна можливість сплатити судовий збір до ухвалення судового рішення судом у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави в розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір" для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Зазначене, зокрема відповідає висновкам, викладеним також в ухвалах Верховного Суду від 07.06.2021 у справі №905/1656/20 та від 22.04.2021 №924/1051/20.
Згідно з п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частинами 2, 3 ст.164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Поняття обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, означає те, що його зміст дозволяє суду зробити висновок про підстави стягнення заявленої суми та її розмір.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач викладає обставини, посилаючись на те, що ним надані послуги за договором про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем житлових будинків від 29.01.2019 №19, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №12 від 29.01.2019 на суму 87687 грн 48 коп., №14 від 21.02.2019 на суму 87 687 грн 48 коп.; №16 від 20.03.2019 на суму 87687 грн 48 коп., №18 від 18.04.2019 на суму 87687 грн 48 коп. №20 від 22.05.2019 на суму 87687 грн 48 коп., №22 від 18.06.2019 на суму 4890 грн 88 коп., що відповідачем здійснювалися відповідні часткові оплати, а заборгованість станом на 01.03.2021 за актом №22 від 18.06.2019 становить 65 060 грн 00 коп. Зазначене підтверджується зокрема підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.03.2021.
Однак, як вбачається зі змісту позовного матеріалу, позивачем наразі не долучено доказів здійснення відповідачем часткових оплат та врахованих ним у спірний період, про які іде мова в позові, також відсутній акт звірки розрахунків та акт здачі-приймання робіт №12 від 29.01.2019, на які посилається позивач.
Окремо суд зауважує позивачу також про те, що положеннями ст.91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2); копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4); учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина 5).
Водночас, відповідно до порядку засвідчення копій документів, визначеного пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55 "ДСТУ 4163-2003", відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч наведеним приписам до позовної заяви поданої через систему "Електронний суд" позивачем додані відповідні докази на підтвердження викладених у позовній заяві обставин - копії документів, які взагалі не засвідчені в порядку, встановленому законом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач сам зазначає, що до позовної заяви долучено копії документів.
Разом з тим, подання позовної заяви з додатками через систему "Електронний суд" з використанням власного електронного цифрового підпису, наразі не звільняє позивача від дотримання вимог, встановлених ст.91 ГПК України (подання доказів у копіях, які належним чином засвідчені), що наразі не було враховано позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи виявлені недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, встановити позивачу строк для усунення недоліків позовного матеріалу.
Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича, викладеного в позовній заяві б/н від 09.06.2021, про відстрочення сплати судового збору у справі відмовити.
2. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Клімкова Олександра Івановича до Комунального підприємства «Жилбудсервіс» про стягнення 68 798 грн 83 коп. - залишити без руху.
3. Встановити фізичній особі-підприємцю Клімкову Олександру Івановичу строк для усунення недоліків позовного матеріалу - протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду.
У зазначений строк необхідно подати заяву про усунення недоліків (з доказами направлення її копії іншій стороні), до якої долучити: 1) докази сплати судового збору за подання позову на суму 2270 грн 00 коп. за належними реквізитами, 2) долучити докази здійснених відповідачем часткових оплат за надані послуги за договором від 29.01.2019 №19, які були враховані позивачем у спірний період, зокрема в рахунок погашення заборгованості за актом №22 від 18.06.2019; акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.03.2021, підписаний сторонами; копію акта здачі-приймання робіт №12 від 29.01.2019; 3) надати належним чином засвідчені копії доданих доказів (додатків до позовної заяви).
4. Роз'яснити фізичній особі-підприємцю Клімкову Олександру Івановичу, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч.3 ст.174 ГПК України); у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 14.06.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Драгнєвіч