Справа № 2-212/10
21.05.2010р.
1 червня 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області
В складі: головуючого - судді Кошелюк Л.О.,
при секретарі Сулеві Н.С.,
за участю пр-ка відповідача упр-ня Пенсійного фонду - Максимук О.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду у Старовижівському р-ні про невиплату щомісячного підвищення , як дитині війни,
Позивачка ОСОБА_2 покликається на те, що є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04р. має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке протягом 2007-2009 р.р. не проводилось.
Просить зобов'язати управління Пенсійного фонду провести нарахування та виплату належних сум, починаючи з 9.07.2009року по даний час.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася за станом здоров'я. Є письмова заява про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує.
Пр-к відповідача Максимук О.М. проти позову заперечила і пояснила, що Пенсійний фонд проводить виплату пенсії і підвищення до пенсії за рахунок коштів Державного бюджету. Оскільки механізм фінансування для такого підвищення передбачений постановою КМ № 530 в розмірі 10% то з 1.01.2008 року по даний час цей розмір і виплачується: що з 1.10.08р. складає, щомісячно,49,80 грв. Для нарахування підвищення в розмірі 30% не має коштів.
Заслухавши пояснення пр-ка відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04р. ( з послід. Змінами) позивачка є дитиною війни і має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ця обставина відповідачем не оспорюється.
А відсутність коштів у Держбюджеті не може ставитись у залежність скорочення соціальних гарантів громадян. Бо це суперечить ст. 22 Конституції України, якою не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. І Європейський Суд з прав людини (справа „ Качко проти України”) також не приймає аргументів відсутності бюджетного фінансування, як на причину невиконання державою своїх зобов'язань.
Крім цього, ст.3 вищезгаданого Закону зазначено, що державні соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами.
І рішеннями Конституційного Суду від 9.07.07р. на 22.05.08р. визнавалися неконституційними положення Закону „ Про державний бюджет” на 2007-2008р.р. якими зупинялася дія ст. 6 цього Закону.
-2-
Судом встановлено з пояснень відповідача, що у 2007-му році 10% підвищення проводилося лише інвалідам -дітям війни ( до такої категорії позивачка не відносилась). А з 1.01.08р. таке підвищення проводиться усім дітям війни, однак лише у розмірі10%. Що суперечить ст.3 Закону „ Про соціальний захист дітей війни” і Конституції.
Отже, дії відповідача є незаконними, а позов підставним бо ґрунтується на вимогах Закону і відповідає строку позовної давності, зокрема , ст. 256-257 ЦК України.
Керуючись ст. 10,15,60,212-213 ЦПК України, ст.3,6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р . (з послід змінами), суд -
Позов задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду у Старовижівському районі провести нарахування та виплату у користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ( встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 9.07.2007року по 1.06.2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо протягом цього часу не поступить заява до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський райсуд про апеляційне оскарження та послідуюча апеляційна скарга протягом 20 днів.
СУДДЯ Л.О.КОШЕЛЮК