вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" березня 2021 р. м. Київ Справа №911/2736/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (01010, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, пов. 16)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдер Газ» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Миру, буд. 54)
Про стягнення 4060957,07 грн.
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники:
позивачане з'явились
відповідачане з'явились
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдер Газ» (далі - відповідач) 4060957,07 грн, з яких 3763431,54 грн основна заборгованість, 207708,52 грн пеня, 40719,10 грн 3% річних та 49097,91 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором транспортування природного газу №1907000596 від 04.11.2019 щодо оплати вартості замовленої потужності за квітень 2020 (далі - договір).
Зі змісту позовної заяви та приєднаних до неї документів слідує, що відповідач, як замовник послуги (транспортування природного газу), не провів розрахунок за надану йому послугу позивачем, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, наявність якої порушує майнові права позивача, що стало підставою для звернення з даним позовом.
Провадження у справі за вказаними вимогами відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2020 №911/2736/20, якою постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.10.2020, встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій тощо.
15.10.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання у справі №911/2736/20 на 29.10.2020.
29.10.2020 та 12.11.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про перерву у підготовчому засіданні у справі №911/2736/20 на 12.11.2020 та 03.12.2020 відповідно.
23.11.2020 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдер Газ» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, мотивуючи тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2020 у справі №757/10697/20-к накладено арешт на майно - «газ природний», який надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдер Газ» та який зберігається у підземному сховищі газу або/та знаходиться в газотранспортній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України». Також вказаною ухвалою заборонено службовим особам позивача передавати право власності, транспортувати, видавати «газ природний» на точках виходу з газотранспортної системи чи підземних сховищах газу позивача, чи відчужувати іншим чином майно - «газ природний», який надійшов на адресу, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдер Газ», та який зберігається у підземному сховищі газу або/та знаходиться в газотранспортній системі позивача. На переконання відповідача, з врахуванням вказаної ухвали суду, позивач не міг (не мав права) надавати відповідачу спірні послуги на підставі укладеного між ними договору у квітні 2020.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що у нього склались обставини, які він не міг передбачити у своїй діяльності, а саме те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2020 у справі №757/10714/20-к накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдер Газ» в частині видатку коштів з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки, а відтак відповідач, в силу накладеного арешту не міг здійснювати розрахунки з позивачем за укладеним між позивачем та відповідачем договором. Також відповідач зазначає, що позивачем в порушення умов укладеного між ними договору та Кодексу газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс (в чинній редакції на момент спірних правовідносин) не було проінформовано відповідача, як замовника послуг за договором, про необхідний рівень фінансового забезпечення та не надано проект розподілу потужності. Відповідач стверджує, що позивач не надав відповідачу й рахунок-фактуру на оплату замовленої потужності, як це встановлено умовами договору, а матеріали справи не містять зворотного.
03.12.2020 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечує в повному обсязі з підстав того, що в силу положень укладеного між сторонами договору та Кодексу надав відповідачу послуги з транспортування природного газу у спірному періоді, за які останній не розрахувався. Також позивач зазначає, що посилання відповідача як на підставу відсутності зобов'язань з оплати за надані послуги на зазначену вище ухвалу Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10697/20-к є необґрунтованим, оскільки в силу положень п.11, 14 глави 1 розділу ХІ Кодексу арешт природного газу є підставою для анулювання оператором підтверджених номінацій замовника послуг (крім обсягів природного газу, які фактично протранспортовані на дату отримання відповідного документа про арешт), а також для відхилення оператором номінацій/реномінацій замовника. Крім того, позивач зазначає, що у відповідності до п.2 глави 2 розділу VIII Кодексу ненадання фінансового забезпечення зупиняє надання послуг, але не звільняє відповідача від обов'язку оплати послуг. Також позивач вважає, що оскільки нездійснення попередньої оплати зупиняє надання послуг, відповідно посилання відповідача на ненадання проекту розподілу потужності, як на підставу нездійснення попередньої оплати, є безпідставним, та зауважує, що попередня оплата має передувати наданню замовнику послуг транспортування проекту розподілу потужності.
10.12.2020 Господарським судом Київської області постановлено ухвалу про призначення підготовчого засідання у справі №911/2736/20 на 21.12.2020, оскільки 03.12.2020 підготовче засідання у справі не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, зумовленій самоізоляцією контактної особи з хворим на COVID-19, про що повідомлено сторін в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
21.12.2020 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання у справі №911/2736/20 на 14.01.2021.
14.01.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про перерву у підготовчому засіданні у справі №911/2736/20 на 28.01.2021.
20.01.2021 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшло клопотання з поясненням, що ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2020 у справі №757/10697/20-к позивачем було отримано лише 07.04.2020, тобто вже після того як у відповідача виникло зобов'язання по оплаті замовленої потужності у квітні 2020, за яким останній повинен був здійснювати попередню оплату за п'ять робочих днів до початку газового місяця, тобто до 25.03.2020.
28.01.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.02.2021.
25.02.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про перерву в судовому засіданні у справі №911/2736/20 на 11.03.2021.
11.03.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання про відкладення судового засідання у справі №911/2736/20 на 25.03.2021.
Відповідач в засідання суду по розгляду справи по суті жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали з повідомленням про дату, час та місце судових засідань у справі №911/2736/20 направлялись на адресу місцезнаходження відповідача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зокрема, відповідно до даних, які містяться на веб-сайті «Укрпошта» (відстеження поштового відправлення за №0103277006700), ухвалу Господарського суду Київської області від 11.03.2021 №911/2736/20 про відкладення судового засідання на 25.03.2021 повернуто відділенням поштового зв'язку на адресу суду без вручення його адресату.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч.3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб - порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2021 про призначення судового засідання на 25.03.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, врахувавши пояснення представника позивача, присутнього в судових засіданнях, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдер Газ» (далі - замовник) укладено договір транспортування природного газу №1907000596 від 04.11.2019 (далі - договір), відповідно до умов якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п.2.1 договору).
Відповідно до п.п.17 п.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Пунктом 1 постанови Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України»» №3011 від 24.12.2021 вирішено видати ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Відповідно до п.2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ замовником до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними не веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.
Згідно з п.2.3 договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Відповідно до п.2.4 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу.
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п.2.5 договору).
Відповідно до п.2.6 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Згідно з п.2.7 договору додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводжені) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексу (п.2.8 договору).
Відповідно до п.3.1 договору оператор зобов'язаний: своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію що передбачена Кодексом; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладання цього договору; здійснювати додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку визначено цим договором; здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом газового місяця перевищує вартість щодобових небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Оператор має право: своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов'язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим договором або Кодексом; отримувати оперативну інформацію від замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному цим договором; користуватись іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи (п.3.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватись обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені у цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, що стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом; реєструвати в реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; Здійснювати своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Замовник має право: отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором; користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України; у разі фізичного підключення до газотранспортної системи - на безперешкодний та безкоштовний доступ в порядку, визначеному Кодексом, на територію та земельну ділянку оператора, де розміщенні місця відбору проб газу та/або комерційні вузли обліку газу, за який здійснюється замовлення послуг (п.4.2 договору).
Відповідно до п.6.1 договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.
Згідно з п.7.1 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
Згідно з п.7.2 договору оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsoua.com.
Відповідно до п.7.3 договору тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунку за послуги згідно з умовами цього договору.
Згідно з п.8.1 договору вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.
Відповідно до положень п.8.2 договору оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця, кварталу та/або року надаються на умовах 100% попередньої оплати (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора газорозподільної системи) у розмірі вартості замовленої потужності на період газового місяця за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, чи була повністю використана замовлена потужність.
Згідно з п.11.1 договору послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюється оператором і замовником актами наданих послуг.
Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірника акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженими представниками та скріплені печаткою оператора (п.11.2 договору).
Відповідно до п.11.3 договору замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.
Згідно з п.13.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.13.5 договору).
Відповідно до п.17.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє з дати, наступної за датою внесення рішення органу ліцензування про видачу оператору ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але не раніше 01 січня 2020 року, до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Пунктом 1 додаткової угоди №1 від 31.12.2019 до договору транспортування природного газу від 04 листопада 2019 року №1907000596 сторона погодили викласти пункт 17.1 розділу XVII договору в такій редакції: « 17.1 цей договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 години 1 січня 2020 року (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання оператору остаточного рішення про сертифікацію регулятором, прийнятого з урахуванням висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства; наявності у оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу. Цей договір діє до 31 грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов».
Відповідно до п.3 додаткової угоди №1 від 31.12.2019 до договору транспортування природного газу від 04 листопада 2019 року №1907000596 ця додаткова угода до договору набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками.
Відповідно до додатку №1 до договору транспортування природного газу №1907000596 від 04.11.2019 «Розподіл потужності» визначено ЕІС-код віртуальної точки входу/виходу (21Z000000000357E); назву віртуальної точки входу/виходу (Вхід ГВС Будінце) та місячну гарантовану потужність за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 в розмірі 670000 куб. м на добу.
Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифів для ТОВ «Оператор ГТС України» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки» №3013 від 24.12.2019 (далі - постанова №3013) затверджено тарифи та коефіцієнти на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки.
Відповідно до додатку 1 «Тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на міждержавних з'єднаннях на регуляторний період 2020 - 2024 роки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до постанови №3013, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тариф «Для віртуальної точки входу Будінце» становить 4,45 дол. США за 1000 куб. м на добу без ПДВ.
Згідно з додатком 3 «Коефіцієнти, які враховують період замовлення потужності та сезон замовлення потужності, що застосовуються до тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на міждержавних з'єднаннях на регуляторний період 2020 - 2024 роки» до постанови №3013, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, коефіцієнт, який ураховує період замовлення потужності та сезон замовлення потужності, а саме квітень 2020 становить 1,30.
На виконання умов вказаного договору позивачем надано відповідачу послуги замовленої (договірної) потужності на місячний період в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи в квітні 2020 року, що підтверджується актом №04-20-1907000596/ТРК/ВХІД/МІСЯЦЬ від 30.04.2020, відповідно до якого вартість замовленої (договірної) потужності у спірному періоді становить 3763431,54 грн, завірена копія зазначеного акта, підписаного зі сторони позивача та скріпленого його печаткою, залучена до матеріалів справи.
Листом №27/02-1-20 від 27.02.2020 відповідач повідомив позивача про зміну його банківських реквізитів для подальшого розрахунку з позивачем, та просив вважати вказаний лист невід'ємною частиною договору №1907000596 від 04.11.2019 укладеного між сторонами у справі.
Листом №14/04 від 14.04.2020 відповідач повідомив позивача про зміну його реквізитів та просив п.19.6 договору №1907000596 від 04.11.2019 укладеного між сторонами у справі (Реквізити та адреси сторін) з 14.04.2020 вважати в редакції зазначеній відповідачем у вказаному листі.
Листом №ТОВВИХ-20-7102 від 26.06.2020 позивач направив відповідачу, зокрема, два примірника зазначеного акта за квітень 2020, в якому просив підписати вказаний акт та повернути один примірник позивачу.
Надіслання зазначеного листа з додатками на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист №0306506707988 від 26.06.2020, накладною «Укрпошта» №0306506707988 від 26.06.2020, фіскальним чеком «Укрпошта» від 26.06.2020 та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0306506707988, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Крім того, позивач зазначає що акти виконаних робіт по замовленій потужності за квітень 2020 року направлялись відповідачу електронною поштою на його електронну адресу, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи додано скріншоти з комп'ютера позивача в яких відображено інформацію про направлення на електронну адресу відповідача treider-gaz@ukr.net вказаних актів.
Як слідує з позову, відповідач мав сплатити вказану вище вартість замовленої (договірної) потужності у квітні 2020 до 25.03.2020, проте своїх грошових зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані позивачем відповідачу у квітні 2020 послуги замовленої (договірної) потужності на місячний період в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Поряд з цим, п.7, 45 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Статтею 32 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи розробляє кодекс газотранспортної системи за результатами консультацій із суб'єктами ринку природного газу та подає його Регулятору на затвердження. Після затвердження кодексу газотранспортної системи Регулятором оператор газотранспортної системи розміщує його на своєму веб-сайті.
Відповідно до п.3 глави 1 розділу І Кодексу його дія поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Згідно з п.5 глави 1 розділу І Кодексу замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу; договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Як передбачено п.1 глави 3 розділу І Кодексу, оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.
Відповідно до п.1 глави 1 розділу VIII Кодексу одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. З моменту укладення договору транспортування замовник послуг транспортування також одержує право доступу до віртуальної торгової точки.
Згідно з п.9,10 глави 1 розділу VIII Кодексу замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.
Пунктом 2 глави 2 розділу VIII Кодексу встановлено, що послуги транспортування природного газу надаються на умовах 100 % попередньої оплати (крім випадку, передбаченого цим пунктом) у розмірі вартості розподіленої потужності на період газового місяця для послуг на період газового місяця, кварталу та/або року за п'ять банківських днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись транспортування природного газу. Якщо така попередня оплата не буде надана замовником послуг транспортування у строк, визначений цим пунктом, то оператор газотранспортної системи тимчасово (до дня, наступного за днем внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, та пропонує таку розподілену потужність іншим замовникам послуг транспортування у якості вільної потужності згідно з розділом IX цього Кодексу. При цьому такий замовник послуг не звільняється від зобов'язань щодо сплати за розподілену потужність на час зупинення надання послуг.
Пунктом 11 глави 1 розділу XI Кодексу передбачено, що номінації/реномінації, які подаються замовником послуг транспортування природного газу, повинні враховувати обмеження та припинення постачання/транспортування природного газу, які впроваджуються згідно з положеннями цього Кодексу, Національного плану дій, Правилами про безпеку постачання природного газу, а також інші обмеження, які впроваджуються згідно з чинними нормативно-правовими актами. У разі отримання оператором газотранспортної системи в установленому законодавством порядку документа уповноваженого органу, яким накладено арешт на природний газ, обсяги якого зазначені в підтверджених номінаціях, такі номінації вважаються анульованими (крім обсягів природного газу, які фактично протранспортовані на дату отримання відповідного документа), про що оператор газотранспортної системи в цей же день інформує відповідного замовника послуг транспортування природного газу.
Оператор газотранспортної системи проводить перевірку поданих йому номінацій/реномінацій замовника послуг транспортування природного газу на відповідність вимогам, визначеним у цьому розділі. Відхилення номінації/реномінації замовника послуг транспортування природного газу оператором газотранспортної системи відбувається не пізніше ніж через дві години після настання кінцевого строку подачі номінації та не пізніше ніж через дві години після початку розгляду реномінації та здійснюється через: відсутність діючого договору транспортування природного газу або порушення його умов; порушення вимог щодо змісту та/або порядку подання номінації/реномінації; перевищення номінацією/реномінацією потужності, що розподілена замовнику послуг транспортування природного газу на міждержавних точках, крім випадків потужності з обмеженнями та/або випадків замовлення переривчастої потужності протягом доби на міждержавних з'єднаннях; порушення умов (обмежень), визначених главою 8 розділу IX цього Кодексу, та/або порушення пункту 22 цієї глави; недостатність фінансового забезпечення, визначеного згідно з положеннями глави 2 розділу VIIІ цього Кодексу; невиконання вимог чинного законодавства щодо наявності страхового запасу природного газу; оголошення оператором газотранспортної системи, оператором газорозподільної системи, оператором LNG, оператором газосховищ, суміжним газовидобувним підприємством або прямим споживачем у точках входу або виходу про обмеження, аварію або надзвичайну ситуацію, що робить неможливим надання послуг транспортування природного газу за наданою номінацією; відсутність, зупинення дії чи анулювання ліцензії на постачання природного газу для замовників послуг транспортування природного газу, які подали номінації/реномінації на точку виходу до прямого споживача та/або точки виходу до газорозподільної системи, за винятком подачі оператором газорозподільної системи номінації/реномінації на точку виходу до газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі; порушення пунктів 5 та 6 цієї глави; порушення абзацу третього пункту 1 глави 3 цього розділу; невиконання вимог чинного законодавства щодо переміщення природного газу через митний кордон України трубопровідним транспортом відповідно до обраного митного режиму; накладення в установленому законодавством порядку арешту на обсяги, визначені в номінації/реномінації. Кожній причині відхилення номінації/реномінації замовника послуг транспортування природного газу, визначеній у цьому пункті, оператор газотранспортної системи присвоює відповідний код (п. 14 глави 1 розділу XI Кодексу).
Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за укладеним договором не виконав, сума основного боргу відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми 3763431,54 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем належним чином не спростованими.
У зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 207708,52 грн пені за загальний період прострочки з 25.03.2020 по 03.08.2020 відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 40719,10 грн 3% річних за загальний період прострочки з 25.03.2020 по 03.08.2020 та 48097,91 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з 01.04.2020 по 30.06.2020.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач заперечує проти позову, зокрема, з наступних підстав: 06.03.2020 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10697/20-к накладено арешт на газ природній, який надійшов на адресу відповідача та який зберігається у підземному сховищі газу (ПСГ) або/та знаходиться в газотранспортній системі позивача; на рахунки відповідача в банківських установах накладено арешт ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10714/20-к від 06.03.2020; оператор газотранспортної системи не проінформував замовника послуг транспортування про необхідний рівень фінансового забезпечення та не надав замовнику послуг транспортування проект розподілу потужності, як передбачено Кодексом газотранспортної системи; відповідач не отримав від позивача рахунок-фактуру на оплату замовленої потужності, що встановлено умовами договору; за договором позивач зобов'язаний припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках, зокрема, недостатності фінансового забезпечення у замовника послуг транспортування.
Суд відхиляє заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву, з огляду на таке.
Як зазначалось вище, умовами п. 8.2 договору передбачено, що послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця, кварталу та/або року надаються на умовах 100% попередньої оплати у розмірі вартості замовленої потужності на період газового місяця за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей.
Положеннями вказаного пункту договору також передбачено, що відповідач сплачує позивачу вартість замовленої потужності незалежно від того, чи була повністю використана замовлена потужність.
Посилання відповідача, як на підставу відсутності зобов'язання з оплати вартості замовленої потужності, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2020 у справі № 757/10697/20-к, якою було накладено арешт на природний газ, який надійшов відповідачу та який зберігається в ПСГ або/та знаходиться в газотранспортній системі позивача, не є свідченням відсутності вказаного зобов'язання з оплати вартості замовленої потужності в силу того, що положення Кодексу визначають, що арешт природного газу є підставою для анулювання оператором газотранспортної системи підтверджених номінацій замовника послуг (крім обсягів природного газу, які фактично протранспортовані на дату отримання відповідного документа про арешт), а також для відхилення оператором газотранспортної системи номінацій/реномінацій замовника (п. 11, п. 14 глави 1 розділу XI Кодексу).
Ані норми Кодексу, ані умови договору не передбачають такої підстави для невиконання відповідачем, як замовником послуг транспортування природного газу, зобов'язання з оплати вартості замовленої потужності, як накладення арешту на обсяги природного газу замовника, тим більше, що договором визначено обов'язок з оплати вартості замовленої потужності, незалежно від того, чи була вона повністю використана.
Крім того, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2020 у справі №757/10697/20-к отримано позивачем 07.04.2020, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія супровідного листа Печерського районного суду м. Києва вих№757/10697/19-к від 11.03.2020 про направлення копії вказаної ухвали та копія конверта Печерського районного суду м. Києва, в якому зазначена ухвала надійшла на адресу позивача №0100179096360 від 03.04.2020.
Відповідно, зобов'язання відповідача з оплати вартості замовленої потужності в зв'язку з накладенням арешту на обсяги природного газу ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2020 у справі № 757/10697/20-к не припиняються і не зупиняються, а є такими, що підлягають виконанню відповідно до умов договору та положень Кодексу.
Арешт грошових коштів на рахунках відповідача, накладених ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2020 у справі №757/10714/20-к, також не звільняє останнього від виконання взятих на себе договірних грошових зобов'язань.
Поряд з цим, згідно з п. 1 глави 2 розділу VIII Кодексу з метою забезпечення виконання зобов'язань замовника послуг транспортування щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, або здійснити попередню оплату таких послуг на підставі договору транспортування природного газу.
Замовник послуг транспортування самостійно визначає форму свого фінансового забезпечення щодо всіх його фінансових зобов'язань перед оператором газотранспортної системи з урахуванням вимог цієї глави. Інформація про розмір та доступний залишок фінансового забезпечення замовника послуг транспортування має відображатись та бути доступною такому замовнику на інформаційній платформі.
Замовник послуг транспортування визначає розмір свого фінансового забезпечення щодо його фінансових зобов'язань перед оператором газотранспортної системи та зобов'язаний забезпечити розмір свого фінансового забезпечення на рівні не менше розміру достатнього фінансового забезпечення відповідно до вимог, установлених у цьому Кодексі.
Оператор газотранспортної системи визначає розмір достатнього фінансового забезпечення для кожного замовника послуг транспортування відповідно до вимог, установлених у цьому Кодексі, та інформує замовника послуг транспортування з розрахунком кожної складової фінансового забезпечення, відповідно до яких було визначено розмір достатнього фінансового забезпечення відповідно до вимог цього пункту.
Відтак, ненадання замовником фінансового забезпечення за загальним правилом зупиняє надання послуги, але не звільняє відповідача від встановленого договором обов'язку попередньої оплати послуг, що спростовує позицію відповідача в цій частині.
Крім того, ненадання проекту розподілу потужності, на яке посилається відповідач, також не є підставою для нездійснення оплати послуг, яка за умовами договору має передувати розподілу.
Щодо тверджень відповідача про неотримання рахунку-фактури слід зазначити, що виставлення/не виставлення позивачем рахунків на оплату не впливає на обов'язок відповідача щодо здійснення попередньої оплати за послугу замовленої потужності, який виникає виключно в силу вимог п.8.2 розділу договору.
Як слідує з матеріалів справи, відповідачем факту наявності заборгованості перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі не спростовано.
Щодо решти пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику;
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Крім того, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Водночас, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3763431,54 грн основного боргу, 207708,52 грн пені, 40719,10 грн 3% річних та 49097,91 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Інших судових витрат, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдер газ» про стягнення 4060957,07 грн, з яких 3763431,54 грн основна заборгованість, 207708,52 грн пеня, 40719,10 грн 3% річних та 49097,91 грн інфляційні втрати, задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдер газ» (08131, Київська обл, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, 54, ідентифікаційний код 42859124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (01010, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, поверх 16, ідентифікаційний код 42795490) 3763431 (три мільйони сімсот шістдесят три тисячі чотириста тридцять одну) грн 54 коп. основного боргу, 207708 (двісті сім тисяч сімсот вісім) грн 52 коп. пені, 40719 (сорок тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн 10 коп. 3% річних, 49097 (сорок дев'ять тисяч дев'яносто сім) грн 91 коп. інфляційних втрат та 60914 (шістдесят тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 36 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.06.2021.
Суддя О.О. Третьякова