вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/887/21
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства «Автоден»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) сторін
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Автоден» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (далі - відповідач) про стягнення 63457,76 грн. основного боргу, 197,47 грн. 3% річних, 821,21 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 01.09.2017 № 118-Е щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за видатковими накладними від 14.12.2020 № 915, від 28.12.2020 № 944 у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.04.2021 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 30.04.2021 для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 14.05.2021 та встановлено відповідачу строк до 25.05.2021 для подачі заперечення на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання зобов'язань за договором поставки від 01.09.2017 № 118-Е щодо здійснення розрахунку за поставлений товар за видатковими накладними від 14.12.2020 № 915, від 28.12.2020 № 944 у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та пені. Зобов'язано сторін у справі провести звірку взаєморозрахунків за договором поставки від 01.09.2017 № 118-Е у спірному періоді, з посиланням на реквізити первинних документів, на підставі яких проведено звірку та надати суду підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств акт звірки. Обов'язок організації проведення звірки покласти на позивача.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На адресу Господарського суду Київської області позивач надіслав клопотання від 05.05.2021 № 05/05, в якому зазначає, що ним було направлено на адресу відповідача звернення про здійснення звірки взаєморозрахунків за договором поставки від 01.09.2017 № 118-Е із додаванням акту звірки станом на 08.04.2021. Разом з тим, відповідач акт звірки не підписав та позивачу не повернув.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі укладено договір поставки від 01.09.2017 № 118-Е (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався передати у власність відповідача - покупця, а покупець прийняти та оплатити товар під торговою маркою ТМ «Extra», відповідно до умов договору та замовлення (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 договору товар поставляється в асортименті, узгодженому сторонами договору в логістичній специфікації (додаток № 1) та за цінами, що визначені у прас-листі (Додаток № 2), які є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна товару, що поставляється за договором, визначається на підставі калькуляції на товар (додаток № 2а) та вказується сторонами в прайс-листі. У погоджену сторонами ціну входять усі витрати, що несе постачальник при виготовленні та поставці товару. Внесення змін до прас-листа можливе винятково за попереднім узгодженням сторін відповідно до умов даного договору. Ціна товару, згідно з якою постачальник поставляє товар покупцю, має бути вказана в накладних, які надаються постачальником покупцю разом із партією товару, та повинна відповідати ціні товару, вказаній в прас-листі (п. 2.4, 2.5 договору).
Відповідно до п. 2.7 договору ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно з відповідними накладними за цим договором.
Пунктом 2.10 договору визначено, що оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.9 та п. 4.6 даного договору. Якщо постачальник виконав вимоги п. 2.9 та п. 4.6 договору пізніше 10-денного строку, термін відстрочення платежу рахується від дати належного виконання постачальником всіх умов п. 2.9 та п. 4.6 даного договору. В разі, коли останній день строку платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язання є перший за ним робочий день.
Згідно з п. 3.6 договору передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі видаткової та товарно-транспортної накладної.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019. У тому випадку, якщо сторони, у строк не менш ніж за 20 днів до закінчення строку дії даного договору, не повідомить одна одну про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то договір вважається продовженим строком на один рік на тих самих умовах (п. 11.1 договору в редакції додаткової угоди від 19.12.2018 до договору).
В додатку № 1 до договору сторони погодили специфікацію товару, зокрема, торгову марку та назву товару. В додатку № 1.1 до договору сторони погодили специфікацію зворотної тари.
В додатках № 2 до договору сторони погоди прас-лист.
В додатку № 3 до договору погоджено правила роботи через EDI.
В додатку № 8 до договору погоджено правила постачання до логістичного об'єкту покупця.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 120073,68 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 14.12.2019 № 915 на суму 62351,04 грн., від 28.12.2019 № 944 на суму 57722,64 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі 63457,76 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звірки розрахунків від 05.02.2021, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 05.02.2021 складає 213457,76 грн., в яку входить заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 63467,76 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача. Завірена копія акта звірки залучена до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 63457,76 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 63457,76 грн. основного боргу.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 12.02.2021 по 22.03.2021 складають 197,47 грн.
Відповідачем вірність розрахунку не заперечено, власного контррозрахунку суду не надано.
Здійснений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач на підставі п. 7.2 договору просить суд стягнути з відповідача за невиконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, яка за його розрахунком з прострочених сум за загальний період прострочення з 12.02.2021 по 22.03.2021 складає 821,21 грн.
Відповідно до п. 7.2 договору у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідачем вірність розрахунку пені не заперечено, власного контррозрахунку суду не надано.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 63457,76 грн. основного боргу, 197,47 грн. 3% річних, 821,21 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн., понесені витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 19500 грн. та поштові витрати у розмірі 30 грн.
Позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 2270 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.03.2021 № 1806 на суму 2270 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача.
Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Автоден» (далі - клієнт) та адвокатським об'єднанням «Антарес» (далі - адвокатське об'єднання) укладено договір про надання правової допомоги від 18.03.2021 (далі - договір про надання правничої допомоги), відповідно до умов якого адвокатське об'єднання зобов'язується надавати правничу (правову) допомогу клієнту із стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» за договором поставки від 01.09.2017 № 118-Е на умовах і в порядку, які визначені цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити надання правової допомоги (професійної правничої допомоги) та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Для виконання даного договору адвокатське об'єднання призначає/залучає конкретного адвоката (далі - адвокат) чи кількох адвокатів (спеціалістів в галузі права), в тому числі які не є членами адвокатського об'єднання на свій розсуд, без окремого погодження з клієнтом (п. 1.1 договору про надання правничої допомоги).
Відповідно до п. 1.2 договору про надання правничої допомоги адвокатське об'єднання, в особі адвоката, відповідно до узгоджених сторонами доручень: вивчає (аналізує), надані клієнтом документи; надає клієнту усні консультації та роз'яснення з питань спору та спільно з клієнтом вивчає правову позицію; складає проект позовної заяви, здійснює необхідні розрахунки та формує пакети документів для подання позову до суду; представляє клієнта в господарському суді першої інстанції, апеляційної, касаційної інстанції, з усіма правами, які надано законом позивачу, стягувану, скаржнику тощо.
Розмір гонорару адвокатського об'єднання за цим договором та порядок його сплати вказуються у додатковій угоді до цього договору, який є невід'ємною його частиною. При цьому, якщо нарахування та оплата гонорару за виконання доручень за цим договором не передбачається, то відповідний додаток сторонами не складається. Розмір гонорару адвокатського об'єднання за виконання доручень за цим договором та порядок його сплати можуть бути також зазначені у додатковій угоді до цього договору (п. 3.1 договору про надання правничої допомоги).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині виконання зобов'язань по оплаті гонорару (якщо його оплата передбачена договором) та /або фактичних витрат - до дня їх поновного виконання (п. 2.1 договору про надання правничої допомоги).
Згідно з п. 1 додаткової угоди від 18.03.2021 № 1 до договору про надання правничої допомоги відповідно до п. 3.1 договору клієнт зобов'язується сплатити на користь адвокатського об'єднання гонорар, розмір якого визначається шляхом множення фактичної кількості годин, витрачених адвокатом на надання правничої допомоги за договором, на вартість 1 години роботи адвокатського об'єднання, в особі адвоката, яка становить 3000 грн., які включають консультацію, час вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, час аналізу судової практики з подібних спорів, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, час на підготовку позовної заяви з формуванням пакету документів та розрахунками, час участі адвоката в судових засіданнях, час ознайомлення адвоката з матеріалами справи, час підготування адвокатом відзивів, заперечень, заяв, уточнень (доповнень), час отримання адвокатом документів, час адвоката на здійснення поштового відправлення, час проїзду адвоката до господарського суду та інші процесуальні дії пов'язані із належним виконанням договору в рамках розгляду справи у господарському суді.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди від 18.03.2021 № 1 до договору про надання правничої допомоги сплата клієнтом гонорару адвокатському об'єднанню за даною додатковою угодою здійснюється на банківський рахунок адвокатського об'єднання протягом 10 днів з моменту вступу рішення суду в законну силу.
На виконання умов договору адвокатське об'єднання надало позивачу передбачені договором послуги на загальну суму 19500 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 22.03.2021 № 1 до договору про надання правничої допомоги від 18.03.2021.
У вказаному акті приймання-передачі наданих послуг зазначено обсяг наданої адвокатським об'єднанням правничої допомоги позивачу пов'язаної зі справою та вартість наданої правничої допомоги.
В акті сторони визначили, що загальна вартість наданих послуг складає 15000 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Доказів звернення відповідача до суду з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу покладається судом на відповідача.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження поштових витрат, пов'язаних з надісланням позову на адресу відповідача, позивачем надані відповідні фіскальні чеки «Укрпошта» від 22.03.2021, які залучені до матеріалів справи.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме поштових витрат покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, 165, 178, 232-233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Приватного підприємства «Автоден» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» про стягнення 63457,76 грн. основного боргу, 197,47 грн. 3% річних, 821,21 грн. пені задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код 32294905) на користь Приватного підприємства «Автоден» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, провулок Людмили Мокієвської, 5, кв. 47, ідентифікаційний код 35394689) 63457 (шістдесят три тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 76 коп. основного боргу, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 47 коп. 3% річних, 821 (вісімсот двадцять одну) грн. 21 коп. пені, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору, 19500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу, 30 (тридцять) грн. поштових витрат.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 14.06.2021.
Суддя Ю.В. Подоляк