ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.06.2021Справа № 910/4878/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." про відшкодування матеріальної шкоди 69 453,47 грн., без виклику представників сторін,
У березні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив про стягнення з відповідача 69 453,47 грн. страхового відшкодування на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ "Про страхування". Крім того, просив стягнути 6 000,00 грн. витрати на професійну правову допомогу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.08.2020 року відбулася ДТП за участю транспортних засобів марки «Фольксваген Тігуран», державний номер НОМЕР_1 та «Фолькваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застраховна в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» згідно полісу №АО 1747052.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
05.05.2021 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому він просив суд в позові відмовити з тих підстав, що позивачем розрахована сума страхового відшкодування без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля марки «Фольксваген Тігуран», державний номер НОМЕР_1 .
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.08.2020 року відбулася ДТП за участю транспортних засобів марки «Фольксваген Тігуран», державний номер НОМЕР_1 та «Фолькваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застраховна в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» згідно полісу №АО 1747052.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УНІКА", транспортний засіб марки «Фольксваген Тігуран», державний номер НОМЕР_1 , який належить страхувальнику на праві приватної власності.
Вартість відновлювального ремонту на підставі ремонтної калькуляції №00367852 від 11.08.2020 року та рахунку СТО №СНС4400141-2 від 10.08.2020 року ТОВ «Автодім Атлант-М» склала 75 548,68 грн.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00367852 від 13.08.2020 року та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування за вирахуванням суми франшизи в розмірі 72 053,47 грн., які були сплачено в якості страхового відшкодування на СТО ТОВ «Автодім Атлант-М», що підтверджується платіжним дорученням №166619 від 14.08.2020 року на суму 72 053,47 грн.
Згідно умов договору добровільного страхування наземного транспорту №245001/4098/0002649 від 03.08.2017 року (далі - договір страхування), який укладено між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (страховик, позивач) та ТОВ «Порше Лізинг Україна» (страхувальник), предметом страхування є транспортний засіб марки «Фольксваген Тігуран», державний номер НОМЕР_1 , одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника, розмір страхового відшкодування визначається страховиком, виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування.
Відповідно до п. 8.12 договору страхування, якщо умовами договору передбачена сплата страхового платежу частинами, то страховик при виплаті страхового відшкодування має право утримати суму несплаченої частини страхового платежу з суми страхового відшкодування.
Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2020 р. по справі №359/6434/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та встановлено що він не вибрав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген Тігуран», державний номер НОМЕР_1 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Фолькваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , якого було визнано винуватцем в ДТП, згідно полісу №АО 1747052, застрахована відповідачем.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Фолькваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника «Фолькваген Гольф», державний номер НОМЕР_2 , за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО 1747052.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю марки «Фольксваген Тігуран», державний номер НОМЕР_1 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, ліміту відповідальності, за вирахуванням суми франшизи встановленої полісом (2 600,00 грн.), сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивача становить 69 453,47 грн. (72 053,47 грн. - розмір матеріальної шкоди - 2 600,00 грн. франшиза).
Доказів сплати вказаного страхового відшкодування відповідачем суду не надано.
Судом було надано належну оцінку відзиву на позовну заяву, проте доводи відповідача, що позивачем не доведено правомірність страхового відшкодування у зазначеному розмірі без урахування фізичного зносу не приймаються судом, оскільки, згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003р. за №1074/8395 коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4. Тому, коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля «Фольксваген Тігуран», державний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, дорівнює нулю, так як на момент ДТП 10.08.2020 року, строк експлуатації останнього не перевищував строку вказаного у Методиці для відповідного транспортного засобу. Доказів наявності обставин, зазначених в п. 7.39. Методики, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано. Водночас позивач визначив розмір матеріального збитку автомобіля отриманого внаслідок ДТП в розмірі фактичних витрат на його відновлюючий ремонт за рахунком СТО.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позов про стягнення 69 453,47 грн. страхового відшкодування є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.
Також, позивач просив суд про відшкодування йому витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано належні та допустимі докази, а саме: договір №1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020 року, що укладений між позивачем та АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт», розрахунок витрат на правову допомогу, рахунок №46 від 18.03.2021 року на суму 6 000,00 грн., акт надання послуг №56 від 18.03.2021 року, платіжне доручення №002066 від 23.03.2021 року на суму 6 000,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія АІ №1081744, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю Серія КС №5225/10.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ" (проспект Героїв Сталінграда, 4, корпус 6-а, м.Київ, 04210, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (вул.Олени Теліги буд.6 літ.В, м.Київ, 04112, код ЄДРПОУ 20033533) 69 453 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 47 коп. страхового відшкодування, 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 14.06.2021р.
Суддя С.О. Чебикіна