ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2021Справа № 910/5935/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВИКА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙТАС ЛТД"
про розірвання договору та стягнення 719 040,20 грн
за участю представників:
від позивача: Поляков С.М.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВИКА" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙТАС ЛТД" у якому просить суд:
- розірвати договір поставки мінеральних добрив №00/40 від 20 січня 2021 року;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙТАС ЛТД" кошти у сумі 719 040,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 00/40 від 20.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
23.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5935/21, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.05.2021.
07.05.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в даному клопотанні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, підготовче засідання по справі просив закрити та призначити судове засідання з розгляду справи по суті.
У підготовче засідання 18.05.2020 представники учасників судового процесу не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 суд задовольнив клопотання представника позивача від 07.05.2021, закрив підготовче провадження у справі №910/5935/21 та призначив справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначив на 01.06.2021.
Відповідач у судове засідання 01.06.2021 не з'явився, відзиву на позов не подав. Про розгляд справи по суті відповідач повідомлений ухвалою суду від 18.05.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача.
Ухвала суду від 18.05.2021 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Отже, за змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2021 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
У судовому засіданні 01.06.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
20.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВИКА" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙТАС ЛТД" (постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №0040 (надалі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у встановлені цим договором строки у власність покупця мінеральні добрива (в подальшому - «товар»), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).
Асортимент, кількість та ціна товару, що може бути поставлений згідно цього договору, зазначаються сторонами у специфікаціях та видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору, постачальник поставляє покупцю товар до 28.02.2021, з моменту отримання постачальником на його поточний банківський рахунок передоплати за товар, передбаченої п. 6.2.1. цього договору.
Постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар на умовах ЕХW Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Транспортна, 5. Сторони можуть погодити інші умови поставки товару за цим договором (п. 3.2. договору).
Пунктом 4.1. та 4.3. договору визначено, що приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки. Датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов'язань постачальника по передачі покупцю товару у погодженій сторонами кількості.
Відповідно до п.п. 6.1. та 6.2.1. договору ціна товару погоджується сторонами у специфікаціях, рахунках-фактурах та видаткових накладних у національній валюті України - гривні. Оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні.
Покупець сплачує 100% (сто відсотків) вартості товару у якості попередньої оплати на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до « 31» грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 7.1. договору).
Відповідно до Специфікації №1 до договору від 20.01.2021 постачальник мав поставити покупцю товар: карбамід 46,2% N (вир. Україна) ПАТ «Азот», сульфат амонію гранульований б/б (вир. Білорусь) на загальну суму 719 040,20 грн разом з ПДВ; дата поставки: 25.01.2021 - 28.02.2021; умови поставки: ЕХW, Сумська область, м. Охтирка, вул. Транспортна, 5.
Відповідач виставив позивачу рахунок на сплату коштів від 20.01.2021 №0040 на загальну суму 719 040,20 грн.
Згідно з платіжним дорученням №550 від 20.01.2021 відповідно до п. 6.2.1 договору позивач сплатив відповідачу 100% попередньої плати у розмірі 719 040,20 грн.
15.02.2021 позивач на адресу відповідача направив заяву на поставку товару на загальну суму 719 040,20 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідач після отримання коштів попередньої оплати, ухилявся від виконання зобов'язань за договором, поставку погодженого сторонами товару не здійснив, направив на електронну адресу позивача лист про неможливість поставки товару, у зв'язку із чим, позивач направив на адресу відповідача вимогу №7 від 16.02.2021, в якій вимагав терміново повернути грошові кошти у сумі 719 040,20 грн.
16.03.2021 листом №18 від 16.03.2021 позивач повідомив відповідача про розірвання договору поставки №0040 від 20.01.2021 на підставі п.п. 8.7., 11.8. договору та повернення сплачених коштів у розмірі 719 040,20 грн.
Оскільки відповідач вимоги позивача не задовольнив, відповіді на претензію не надав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 719 040,20 грн. передоплати та розірвання договору поставки №00/40 від 20 січня 2021 року.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір поставки №00/40 від 20 січня 2021 року.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно зі статтями 662, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
В пункті 6.2. договору сторони погодили, що позивач сплачує 100% (сто відсотків) вартості товару у якості попередньої оплати на поточний рахунок відповідача протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від постачальника.
Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору на підставі рахунку №0040 від 20.01.2021, згідно із платіжним дорученням №550 від 20.01.2021, позивач перерахував на користь відповідача 100% попередньої оплати у розмірі 719 040,20 грн.
Судом враховано, що умовами п. 3.1. договору та Специфікацією №1 до договору сторони погодили, що постачальник поставляє покупцю товар до 28.02.2021, з моменту отримання постачальником на його поточний банківський рахунок передоплати за товар, передбаченої п. 6.2.1. цього договору.
Водночас, статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що після здійснення позивачем попередньої оплати відповідач ухилявся від виконання зобов'язань за договором.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач направив на адресу відповідача вимогу №7 від 16.02.2021, в якій вимагав терміново повернути грошові кошти у сумі 719 040,20 грн.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази виконання відповідачем зобов'язань за договором з поставки товару у встановлені договором строки, з огляду на відсутність доказів поставки відповідачем позивачу товару визначеного у рахунку №0040 від 20.01.2021, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 719 040,20 грн.
Щодо вимоги позивача про розірвання договору поставки №00/40 від 20 січня 2021 року, то суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №00/40 від 20 січня 2021 року щодо поставки товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем у встановленому порядку належними доказами не спростований.
Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Так, укладаючи договір поставки №00/40 від 20 січня 2021 року, позивач мав на меті та розраховував отримати товар, погоджений у Специфікації №1 до договору від 20.01.2021 - карбамід 46,2% N (вир. Україна) ПАТ «Азот», сульфат амонію гранульований б/б (вир. Білорусь).
Проте, не виконавши своїх зобов'язань, відповідач істотно порушив умови договору поставки, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договору поставки, а саме, отримання товару.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору поставки та позбавлення позивача таким порушенням того, на що він розраховував при його укладенні, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині розірвання договору поставки № 00/40 від 20 січня 2021 року.
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВИКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙТАС ЛТД" про розірвання договору поставки мінеральних добрив №00/40 від 20 січня 2021 року та стягнення коштів у сумі 719 040,20 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір поставки №0040 від 20.01.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВИКА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙТАС ЛТД".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЙТАС ЛТД" (03189, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 6-Д, офіс 43, ідентифікаційний код 42692456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВИКА" (42305, Сумська обл., Сумський р-н, селище міського типу Степанівка, ПРОВУЛОК ПРОМИСЛОВИЙ, будинок 4; ідентифікаційний код 37781402) кошти у розмірі 719 040,20 грн та судовий збір у розмірі 13 055,03 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 11.06.2021.
Суддя О.В. Гулевець