ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03.06.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/336/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,
секретар судового засідання Феденько Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДФІД"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро"
про стягнення заборгованості в сумі 48 154 грн 47 к., із яких: 44 000 грн 00 к. основного боргу, 2 141 грн 09 к. пені, 2 013 грн 38 к. інфляційних втрат,
представники сторін в судове засідання не з'явилися,
до суду подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУДФІД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" про стягнення заборгованості в сумі 48 154 грн 47 к., із яких: 44 000 грн 00 к. основного боргу, 2 141 грн 09 к. пені, 2 013 грн 38 к. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням взятих відповідачем на себе зобов'язань за укладеним договором поставки, в частині своєчасної сплати за отриманий товар.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначити розгляд справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2021 суд постановив виправити описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 21.04.2021, розгляд справи по суті призначити на 14.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.05.2021 суд постановив розгляд справи відкласти на 03.06.2021.
В судове засідання представник позивача повторно не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив. Ухвали суду від 21.04.2021, від 22.04.2021 повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв'язку на повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала суду від 14.05.2021 повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв'язку на повідомленні: «відсутня адреса, адресат не орендує».
У разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Отже, позивача слід вважати належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
В судове засідання представник відповідача також повторно не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (ухвали суду від 21.04.2021, від 22.04.2021 вручено відповідачу 07.04.2021. Крім того, відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 ГПК України.
Згідно ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне:
21.10.2020 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУДФІД" (позивач, постачальник) укладено договір поставки №21/10/2020-01 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити миючі і дезінфікуючі засоби (надалі іменується - товар), на умовах та в порядку, визначених цим договором.
В силу статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ч.ч.1,2 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Згідно п. 1.2 договору постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості та асортименті, визначеними у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.
Поставка товару здійснюється постачальником на умовах СРТ (CARRIAGE PAID TO (…named place of destination), ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (назва місця призначення): Івано-Франківська обл., м. Рогатин, вул. Галицька, 50с. (п. 4.2 договору).
Пунктами 4.3 та 4.4 договору передбачено, що моментом здійснення поставки товарів покупцю є підписання сторонами видаткової накладної. Разом з товаром покупцю повинні передаватись копії документів, що підтверджують його якість і безпеку, та вимагаються діючим законодавством. Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходить до покупця в момент підписання сторонами видаткової накладної.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №65 від 21.10.2020, яку підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їхніми печатками на загальну суму 44 000,00 грн. Належним чином завірена копія вказаної видаткової накладної.
Таким чином, товар відповідачем отримано 21.10.2020.
Згідно пунктів 5.2 5.4 договору оплата вартості партії товару проводиться покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата поставленої партії товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки партії товару.
Отже, кінцевим строком для остаточного розрахунку є 04.11.2020 включно.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У п. 6.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний, зокрема, прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що датою оплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
У п.6.2 передбачено, що постачальник має право вимагати від покупця своєчасної оплати за поставлений товар та належного виконання умов даного договору.
18.02.20212 позивачем надіслано на електронну адресу відповідача електронний лист з вимогою про виконання зобов'язань за договором поставки №21/10/20202-01 від 21.10.2020 (вих.№ 2021/02-02 від 17.02.2021).. В зв'язку з відсутністю реакції з боку відповідача щодо вищевказаної вимоги, позивачем повторно надіслано на електронну адресу листа з вимогою до відповідача (вих.№1 від 09.03.2021), однак, відповідач знову не відреагував на вимогу та не оплатив наявну заборгованість.
Слід зазначити, що пунктом 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно п. 10.2 договору сторони погодили, що одностороння відмова від виконання умов даного договору та одностороннє розірвання договору не допускаються.
Матеріали справи не місять доказів сплати відповідачем заборгованості.
Разом з тим, в матеріалах справи знаходиться Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі, станом за період: 2020. Сума боргу в даному Акті - 44 000 грн. (документ надходження товарів та послуг (65 від 21.10.2020). Акт підписано представниками сторін та скріплено печатками товариств.
У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.
Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем.
Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 08.05.2018 у справі №910/16725/17, від 17.10.2018 у справі №905/3063/17, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17.
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що матеріалами справи підтверджується визнання боргу в розмірі 44 000 грн Товариством з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГУДФІД".
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п .п. 7.1 та 7.2 договору за недотримання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. За несвоєчасну оплату поставку товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості несвоєчасно оплаченого товару до моменту повної оплати товару.
Частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведеного позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 2 141,09 грн та 2 013,38 грн інфляційних втрат.
Беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу, пені та інфляційних втрат.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 129, , 202, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (с. Підгороддя, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77023, ідентифікаційний номер 30425351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДФІД" (вул. Михайла Донця, буд. 2, кв. 313, м. Київ, 03061; адреса для листування: а/с № 45, м. Київ, 03039, ідентифікаційний номер 43500186) заборгованість в сумі 48 154 (сорок вісім тисяч сто п'ятдесят чотири) грн 47 коп., з яких: 44 000,00 (сорок чотири тисячі) грн - основний борг, 2 141 (дві тисячі сто сорок одна) грн 09 коп. - пеня, 2 013 (дві тисячі тринадцять) грн 38 коп. - інфляційні втрати, а також судовий збір в сумі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн..
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14.06.2021.
Суддя М. А. Шіляк