номер провадження справи 9/12/21
02.06.2021 Справа № 908/267/21
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", код ЄДРПОУ 36348550 (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-АГРО", код ЄДРПОУ 32626612 (70202, Запорізька область, Гуляйпільский район, м. Гуляйполе, вул.Цвітна, буд. 12, кв. 84)
про стягнення суми 1 528 255,26 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Короленко І.М.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.05.2021 у справі №908/267/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" задоволено частково. З Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" суму 1304295 грн. 07 коп. основного боргу, суму 98987 грн. 58 коп. - 3 % річних, суму 124869 грн. 81 коп. втрат від інфляції та суму 22922 грн. 29 коп. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
24.05.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" про ухвалення додаткового рішення у справі №908/267/21, в якій позивач просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-АГРО" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 123205,30 грн. Розглянути заяву позивач просив без участі його представника.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 24.05.2021 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі - головуючому судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 26.05.2021 заява прийнята до розгляду, судове засідання з її розгляду призначено на 02.06.2021.
02.06.2021 заява розглянута, за наслідками розгляду заяви прийнято додаткове рішення, оголошено вступну та резолютивну його частини.
27.05.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Агро" надійшло письмове клопотання про зменшення розміру стягнення витрат на оплату правничої допомоги, яке підтримане відповідачем у судовому засіданні та мотивоване, зокрема, наступним. Відповідач просить суд врахувати норми Господарського процесуального кодексу України та висновки Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, про те, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, при цьому, у частині 5 наведеної норми цього кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» проти України, п. 95 рішення (рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р.). Суд повинен враховувати принцип справедливості й те, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії»). Сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена, перелік послуг наданих адвокатом Бохан С.О. не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. Категорія справи - стягнення заборгованості за отриманий товар є справою незначної складності. До акту виконаних робіт позивач не надає доказів підтвердження зустрічі з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах, а також доказів того, що така зустріч тривала 1 годину часу. Крім того, позивач у заяві зазначив, що робота з підготовки позовної заяви вартістю 10000 гривень складалася з правового аналізу наданих клієнтом документів, пошуку та аналізу законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах. При цьому текст позовної заяви не містить жодних посилань на актуальну судову практику з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, отже відповідач вважає, що за вказану частину роботи адвоката компенсувати кошти він не повинен. Відповідач не розуміє п.3-6 акту виконаних робіт. Якщо у п.2 акту зазначений правовий аналіз наданих клієнтом документів і вказана частина роботи вже оцінена адвокатом, а також складання тексту позовної заяви, то на думку відповідача, складання розрахунку позовних вимог, розрахунку основного боргу та попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, не можуть оцінюватися окремо, оскільки така робота в порядку ст.162 ГПК України вже є складовою частиною складання позовної заяви. Складання розрахунку основного боргу є арифметичної сумою всіх зазначених у позовній заяві числових значень видаткових накладних, що не може додатково до вартості складання позовної заяви коштувати 3000 грн. Таким же чином, відповідач не розуміє такого виду робіт, як збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), оскільки напевне такі документи збиралися позивачем окремо та надавалися адвокату в роботу вже в готовому вигляді - інакше які документи аналізував адвокат при підготовці тексту позовної заяви (п.2 акту №7). Підготовка копій позовної заяви та доданих документів для відповідача, що склало 2 години роботи адвоката, відповідач також вважає недоцільним, оскільки процес подання позовної заяви вже містить необхідність виготовлення копій і відправлення їх іншій стороні. Таким чином, по п.1-7 акту виконаних послуг №7 від 18.05.2021 адвокатом здійснений лише правовий аналіз наданих клієнтом документів та складання тексту позовної заяви. Відповідач вважає, що справедлива ціна, яку повинен компенсувати відповідач за вказану роботу складає 5000 гривень (50% від заявленої вартості). Стосовно п.8 акту №7 здачі прийняття виконаних робіт, відповідач вважає, що по-перше, підготовка відповіді на відзив по даній категорії справи була не обов'язковою, по друге, зміст відповіді на відзив повністю дублював текст позовної заяви, по третє, відповідь на відзив не містить посилань на аналіз законодавства та актуальну судову практику у спірних правовідносинах. Відповідач вважає, що справедлива ціна, яку повинен компенсувати відповідач за вказану роботу складає 2500 гривень (50% від заявленої вартості). Стосовно п.9 акту №7 здачі прийняття виконаних робіт, відповідач зазначає, що представником позивача складалися виключно клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку, що не було необхідним по даній справі, стосувалося виключно зручностей позивача, а отже не повинно оплачуватися відповідачем. Стосовно п.10 акту №7 здачі прийняття виконаних робіт, відповідач зазначив, що загальна тривалість всіх судових засідань по справі не перевищувала 1 години, всі судові засідання за клопотаннями позивача проводилися в режимі відеоконференцзв'язку, за таких умов сума 3000 гривень за кожне судове засідання є занадто завищеною. Відповідач вважає, виходячи з характеру судових засідань, що компенсуватися повинна сума 3000 гривень, враховуючи, що по факту повноцінно відбулося лише 1 судове засідання 18 травня 2021 року. Стосовно п.11 акту №7 від 18.05.2021 року про включення до суми, що підлягає компенсації з боку відповідача суми 76407,62 грн. оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта, відповідач з посиланням на поставу ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, вказав, що зобов'язання, які склалися між адвокатом і клієнтом, зокрема умов договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху» не є обов'язковим для суду в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. В частині стягнення суми 76407,62 грн. оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта відповідач просив суд відмовити. Враховуючи викладені доводи, відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу до 10500,00 грн.
За змістом ст. 123 ГПК України до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 1-3 статті 244 ГПК України встановлено: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З матеріалів справи № 908/267/21 слідує, що в позовній заяві був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу. Попередній розмір витрат на правову допомогу був визначений позивачем у розмірі 146222,76 грн. В позовній заяві позивачем було зазначено, про те, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази, як підтверджують розмір цих витрат, будуть подані після ухвалення рішення суду.
В судовому засіданні 18.05.2021 представник позивача в усній формі зазначив, що докази понесених позивачем судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду у встановлений законом строк; заява про винесення додаткового рішення в цій частині буде подана до суду окремо, що відображено в протоколі судового засідання від 18.05.2021. У зв'язку із цим, при ухваленні рішення питання щодо розподілу судових втрат в цій частині судом не вирішувалось.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 зазначеного Закону).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в повному розмірі, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та неспіврозмірним зважаючи на складність справи, ціну позову та витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17, де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У справі "East/West Alliance Limsted" проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).
Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" у справі № 908/267/20 здійснювалось адвокатом Боханом С.О. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КС № 6846/10 від 05.09.2018), який діяв на підставі довіреності б/н від 31.12.2020 (строк дії до 31.12.2021) та укладеного з позивачем договору про надання правової допомоги № 13 від 04.01.2021 з Додатком № 4 до цього договору, копії яких було додано до позовної заяви.
Відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги № 13 від 04.01.2021, укладеного адвокатом Боханом Сергієм Олександровичем та ТОВ «СПЕКТР-АГРО» (Замовник), копія якого додана до позовної заяви, Адвокат взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник - оплатити замовлення у порядку та строку обумовлені сторонами (п.1.1). За змістом п.п. 3.1, 4.1 Договору за правову допомогу Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього Договору. Умови та порядок розрахунків з Адвокатом за надання правової допомоги, визначаються сторонами в додатках до цього договору.
04.01.2021 сторонами вказаного Договору підписано Додаток № 4, в якому визначено розмір та порядок оплати правці Адвоката за надання професійної правничої допомоги у спорі про стягнення з ТОВ «Основа-Агро» заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними в період з 26.04.2019 по 15.10.2019. Адвокат зобов'язався здійснювати представництво та захист інтересів Замовника у Господарському суді Запорізької області.
В пункті 2 Додатку № 4 наведено таблицю, в якій вказано вартість послуг Адвоката - найменування послуг з одиницями виміру (година, документ), % від стягненої суми та відповідними розмірами ставок (грн., %). В тому числі, узгоджено оплату професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 5% від стягненої суми.
Згідно з п. 3 Додатку сторони домовились, що розмір оплати за годину роботи адвоката становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного Додатку (2270,00 грн. : 2 = 1135,00 грн.).
Оплата послуг з представництва інтересів в суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується Замовником Адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції (п. 4 Додатку №4).
Відповідно до прохальної частини заяви про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Спектр-Агро» просить стягнути з ТОВ "ОСНОВА-АГРО" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 123205,30 грн.
При цьому, до заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, в т.ч. додано детальний опис робіт (виконаних послуг) та копію Акту № 7 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором на загальну суму 123217,62 грн., підписаного ТОВ «Спектр-Агро» та адвокатом С.О. Боханом.
Суд, розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/267/21 та додані до неї документи, дійшов до висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката є неспівмірним із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг та часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг).
Так, згідно з детальним переліком (описом) виконаних робіт, наведених в акті № 7 здачі-приймання виконаних правових послуг від 18.05.2021, розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 123217,62 грн., в тому числі:
1. зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога - 1135, 00 грн. (1 година);
2. підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних відносинах, складання тексту позовної заяви - 10 000,00 грн. (1 документ);
3. складання розрахунку позовних вимог - 5000,00 грн. (1 документ);
4. складання розрахунку основного боргу - 3000,00 грн. (1 документ);
5. складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат - 2000,00 грн. (1 документ);
6. збір та підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) - 3405,00 грн. (3 години);
7. підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу - 2270,00 (2 години);
8. участь у судовому розгляд справи - підготовка відповіді на відзив (правовий аналіз відзиву на позовну заяву, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах) - 5000,00 грн. (1 документ);
9. складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань - 3000,00 (1 документ);
10. участь у судових засіданнях - 12000,00 грн. (4 засідання; 3000 х 4);
11. оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 76407,62 грн. (5% від стягненої суми 1528152,46).
З огляду на предмет спору та обставини справи, підготовка її до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Відповідачем фактично була визнана заборгованість за товар поставлений за видатковими накладними у розмірі 1272279,07 грн., крім однієї не підписаної з боку покупця накладної, що вбачається з відзиву та відображено в рішенні. Розрахунки заявлених до стягнення сум основного боргу, 3% річних та інфляційних витрат не є складними і не потребують значного часу на їх здійснення.
Вказані в пунктах 1-7 акту здачі-приймання виконаних правових послуг № 7 від 18.05.2021 послуги та виконані роботи відносяться та входять до підготовки і подання позовної заяви.
Щодо надання послуг, зазначених в пункті 9, а саме: - складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань - 3000,00 (1 документ), то позивачем: по-перше, взагалі не зазначено, які це саме заяви та клопотання з процесуальних питань, та по-друге, не доведено, що ці витрати були необхідними та неминучими. Збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача за рахунок кількості поданих до суду заяв з процесуальних питань, які не є обов'язковими, є необґрунтованим.
Також суд зазначає, що представник позивача приймав участь у чотирьох судових засіданнях в режимі відеоконференції, а саме: у трьох підготовчих засіданнях - 04.03.2021 (тривалість засідання - 7 хвилин), 01.04.2021 (тривалість засідання - 9 хвилин), 20.04.2021 (тривалість засідання - 4 хвилини) та в судовому засіданні з розгляду справи по суті - 18.05.2021 (тривалість засідання - 47 хвилини).
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат в частині вказаної у пункті 11 Акту № 7 здачі-приймання оплати професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта в розмірі 76407,62 грн. (5% від стягненої суми - 1528152,46 грн.), суд приймає до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у пунктах 5.40-5.44 постави від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 про наступне.
Велика Палата вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду зокрема, зауважила, що зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови).
Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2018 по справі № 910/23210/17, зокрема, вказав, що за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що заявлена позивачем сума витрат на послуги адвоката в загальному розмірі 123205,30 грн. (123217,62 грн. згідно акту здачі-приймання виконаних робіт) не відповідає критеріям розумності та принципу пропорційності, визначеному в п. 6 ч. 3 ст. 2, ст. 15 ГПК України, та є завищеною.
Враховуючи вищевикладене та заперечення відповідача щодо вказаних судових витрат, викладені у клопотанні відповідача про зменшення розміру стягнення витрат на оплату правничої допомоги, суд вважає за необхідне обмежити (зменшити) розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 17500,00 грн., виходячи з наступного розрахунку.
Частково відшкодовуються наступні витрати:
- в частині послуг, вказаних в пунктах 1-7 акту здачі-приймання виконаних правових послуг № 7 від 18.05.2021, які входять до підготовки позовної заяви, всього - в загальному розмірі 10 000,00 грн.;
- в частині підготовки та подання відповіді на відзив - 3 000,00 грн.;
- участь у трьох підготовчих судових засіданнях (в режимі відеоконференції) 04.03.2021, 01.04.2021 та 20.04.2021 - 1500,00 грн. (500 грн. за 1 засідання) та участь в судовому засіданні з розгляду справи по суті 18.05.2021 - 3000,00 грн., всього в загальній сумі в цій частині - 4500 грн.
Інші витрати, зазначені в акті наданих послуг, що заявлені до стягнення, залишаються судом без задоволення з наведених вище підстав.
Суд також зазначає, що відповідно до змісту частини 8 статті 129 ГПК України судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків) встановлюється розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи. Тобто надання первинних (бухгалтерських) документів (платіжного доручення, прибуткового касового ордеру тощо) на підтвердження сплати таких витрат на час вирішення судом питання про їх розподіл не є обов'язковим.
За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов у справі № 908/267/21 задоволений частково, витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких визнано судом обґрунтованим, підлягають до стягнення пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі всього вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/267/21 та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи, - в розмірі 17 498,82 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/267/21 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 123205,30 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА-АГРО", код ЄДРПОУ 32626612 (70202, Запорізька область, Гуляйпільский район, м. Гуляйполе, вул.Цвітна, буд. 12, кв. 84) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", код ЄДРПОУ 36348550 (08702, Київська область, м. Обухів, вул.Промислова, 20) суму 17 498 (сімнадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 82 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
У задоволені іншої частини заяви - відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 14.06.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва