номер провадження справи 28/62/21
14.06.2021 Справа № 908/974/21
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув клопотання приватного підприємства «ФРІ ЛАЙТ б/н від 04.06.2021 про компенсацію витрат на правничу допомогу у справі №908/974/21
за позовом приватного підприємства «ФРІ ЛАЙТ» (54001, м. Миколаїв, вул. Соборна, буд. 3-А, кв. 3)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ППМ» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, корпус 2)
про стягнення грошових коштів.
Представники сторін: не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.06.2021 провадження у справі № 908/974/21 за позовом приватного підприємства «ФРІ ЛАЙТ» до товариства з обмеженою відповідальністю «ППМ» про стягнення 11.190,38 грн. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
На виконання ухвали 03.06.2021 видано наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 2.270,00 грн. судового збору.
До Господарського суду Запорізької області 04.06.2021 від приватного підприємства "ФРІ ЛАЙТ" (позивач у справі) надійшло клопотання про стягнення судових витрат. Відповідно до змісту клопотання заявник просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ППМ" понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5.000,00 грн. До заяви додані копії Акту приймання-передачі наданих послуг №04/06/21 від 04.06.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги №1026485 від 07.04.2021, докази надсилання копії заяви на адресу відповідача.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2021 заяву приватного підприємства "ФРІ ЛАЙТ" передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою суду від 07.06.2021 клопотання приватного підприємства "ФРІ ЛАЙТ про стягнення судових витрат у справі №908/974/21 прийнято до розгляду, розгляд клопотання призначено на 14.06.2021, явку сторін визнано судом необов'язковою.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися. Відповідач письмові пояснення з нормативним та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції щодо поданого позивачем клопотання суду не надав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, розгляд клопотання відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався без допомоги звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.
Розглянувши матеріали зазначеного клопотання, господарський суд дійшов висновку про його задоволення виходячи з наступного:
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як свідчать матеріали справи позивач в тексті позовної заяви наводив попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу в розмірі 5.000,00 грн.
Отже, позивач дотримався положень ст. 129 ГПК України, зазначивши про свій намір стягнути з відповідача судові витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до п.п.4 ч. 1 ст. 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої сторонами домовленості.
Відповідно до статті 903 ЦК України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.
Згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (зі змінами та доповненнями) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Матеріали справи містять договір про надання правової допомоги від 21.01.2021 №27/01/21, укладений Єленич Оксаною Володимирівною (виконавець, адвокат) та приватним підприємством «ФРІ ЛАЙТ» (замовник, клієнт).
Відповідно до п. 1.2 даного договору виконавець зобов'язується представляти та захищати інтереси клієнта у досудовому та судовому порядку для погашення суми заборгованості ТОВ «ППМ» за договором поставки.
Пунктом 4.7 договору встановлено, що оплата гонорару здійснюється клієнтом в готівковій або безготівковій формі на підставі рахунку виконавця після вирішення питання клієнта по суті або після набранням рішення суду законної сили, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту набрання рішення суду законної сили.
Матеріали справи містять свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №794 від 31.07.2012 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВЕ №1026485 від 07.04.2021.
В наданому суду акті приймання-передачі наданих послуг №04/06/21 від 04.06.2021 до договору №27/01/21 від 27.01.2021 зазначено, що вартість послуг становить 5.000,00 грн.
Також в акті наведені назва та зміст послуг:
- Надання консультацій по правовим питанням щодо погашення заборгованості ТОВ «ПММ»;
- Аналіз наданих документів по заборгованості ТОВ «ПММ»;
- Складання та направлення претензії щодо сплати заборгованості ТОВ «ПММ»;
- Складання та направлення позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки;
- Представлення інтересів клієнта в суді першої інстанції;
- Підготовка клопотань, заяв, заперечень в ході судового розгляду справи.
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Обставини, що викладені в клопотанні, суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.
Факт оплати понесених витрат на послуги адвоката не є обов'язковою умовою відшкодування судом цих витрат (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 по справі №922/445/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання приватного підприємства «ФРІ ЛАЙТ» про відшкодування за рахунок відповідача 5.000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст.123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Клопотання представника приватного підприємства «ФРІ ЛАЙТ» адвоката Єленич О.В. про розподіл судових витрат задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ППМ» (69035, місто Запоріжжя, р. Маяковського, буд. 11, корпус 2, ідентифікаційний код 39251590) на користь приватного підприємства «ФРІ ЛАЙТ» (54001, м. Миколаїв, вул. Соборна, буд. 3-А, кв. 3, ідентифікаційний код 24782272) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5.000,00грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.). Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241, 244 ГПК України 14.06.2021.
Суддя О.В. Федорова