61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
04.01.2021 Справа №905/1856/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Збут», м.Харків
до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське, м.Добропілля Донецької області
про: стягнення 48320,69грн боргу, 7699,38грн пені, 1856,99 - 3% річних, 1292,78грн інфляційних.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Збут», м.Харків, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське, м.Добропілля Донецької області, про стягнення 48320,69грн боргу, 7699,38грн пені, 1856,99 - 3% річних, 1292,78грн інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання оплатити продукцію, поставлену за Договором поставки №7599-ШБ-УМТС-Т від 18.01.2019 (специфікації від 13.02.2019, від 23.04.2019; видаткові накладні №165 від 14.02.2019, №444 від 26.04.2019, №448 від 02.05.2019), внаслідок чого існує борг та наявні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних.
Після відкриття провадження у справі позивач надав суду клопотання б/н від 11.12.2020 (вх.№23671/20 від 11.12.2020; а.с.77-96) про долучення доказів з доданими копією власного статуту та оригіналом касового чеку відділення поштового зв'язку на підтвердження оплати послуг з пересилання відповідачу позовної заяви.
Відповідач без поважних причин не скористався передбаченим ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України правом надати відзив на позов та довести обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, з огляду на що відповідно до приписів ч.ч.4, 9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд
18.01.2019 Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Збут» (Постачальник) уклали договір поставки №7599-ШБ-УМТС-Т (далі - Договір; а.с.16-28), згідно з п.1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - Продукція) в асортименті, кількості, строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в Договорі і Специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору. За п.1.2. Договору Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Продукцію, яка постачається в його власність, відповідно до умов Договору.
Відповідно до п.4.1. Договору поставка Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгоджені сторонами у Специфікаціях до Договору. Під партією Продукції сторони розуміють будь-яку кількість Продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.
Умови поставки Продукції - DDP згідно з «Інкотермс-2010», з урахуванням умов та застережень, що містяться у Договорі та/або відповідних Специфікаціях до Договору. Узгоджене місце призначення поставки вказується сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору. Постачальник несе всі витрати, пов'язані з поставкою Продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки. У випадках, коли сторонами у Специфікаціх обумовлюються інші умови поставки, взаємини сторін регулюються положеннями, узгодженими сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору (п.4.2. Договору).
За змістом п.4.3. Договору Постачальник зобов'язаий надати Покупцю, зокрема, такі документи: рахунок; податкову накладну; видаткову накладну; відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну); сертифікат якості завода-виробника та/або паспорт; сертифікат відповідності (у випадку, якщо Продукція підлягає обов'язковій сертифікації).
Відповідно до п.5.2. Договору ціни на Продукцію, що постачається, визначаються сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.
Розрахунки за Продукцію, що постачається за Договором, Покупець здійснює шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом п'яти робочих днів з дев'яностого календарного дня з дати поставки Продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 Договору. Датою оплати є дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п.5.4. Договору).
Договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання ними своїх зобов'язань, термін дії Договору встановлюється до 31.12.2019 включно. В разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за Договором строк дії Договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.1. Договору).
У п.п.1, 2 та 5 Специфікації від 13.02.2019 до Договору (далі - Специфікація-1, а.с.30) сторони погодили, що до 28.02.2019 позивач поставляє відповідачу Продукцію - ЦЕМЕНТ ПЦ-500 (на піддонах) у кількості 3т загальною вартістю 10886,69грн з ПДВ; умови поставки: DDP Інкотермс-2010, місце призначення поставки: 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Тернівська, 5; розрахунки за Продукцію, що поставляється за Специфікацією-1, здійснюються в порядку та строки, передбачені Договором.
Згідно з п.8. Специфікації-1 вона є невід'ємною частиною Договору, набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін.
У п.п.1, 2 та 5 Специфікації від 23.04.2019 до Договору (далі - Специфікація-2, а.с.38) сторони погодили, що до 30.04.2019 позивач поставляє відповідачу Продукцію - ЦЕМЕНТ ПЦ-500 у кількості 8,57т загальною вартістю 37742,28грн з ПДВ; умови поставки: DDP Інкотермс-2010, місце призначення поставки: 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Тернівська, 5; розрахунки за Продукцію, що поставляється за Специфікацією-2, здійснюються в порядку та строки, передбачені Договором.
Згідно з п.8. Специфікації-2 вона є невід'ємною частиною Договору, набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін.
Договір і Специфікації-1 та -2 підписані обома сторонами без зауважень і скріплені печатками сторін.
Відповідно до Офіційних правил тлумачення термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс-2010) термін DDP - поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення) - означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які «мита» на імпорт до країни призначення (під «митом» розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів).
За приписами ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу (далі - ГК) України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п.1. ч.1 ст.664 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.
За змістом п.4.7. Договору датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, зазначена представником Покупця на видатковій накладній.
Згідно з п.4.8. Договору зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Продукції в розпорядження Покупця в узгоджене місце призначення поставки в належній якості, комплектності, асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в Договорі і Специфікаціях до нього. Зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту оплати поставленої Продукції.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи зміст п.5.4 Договору, строк виконання грошового зобов'язання у спірних правовідносинах визначається за правилами ст.692 Цивільного кодексу України, тобто оплата поставленої за Специфікацією Продукції пов'язана з моментом її прийняття.
На виконання умов Договору і Специфікацій позивач поставив відповідачеві цемент ПЦ І 500 50кг (Міцний дім) за видатковими накладними: №165 від 14.02.2019 на суму 10886,69грн з ПДВ, №444 від 26.04.2019 на суму 32589,60грн з ПДВ, №448 від 02.05.2019 на суму 4844,40грн з ПДВ (а.с.31, 39, 46), а відповідач отримав вказану Продукцію, про що свідчать проставлені в накладних штампи складу Покупця та підписи зав. складом, уповноваженої Покупцем отримати Продукцію за Нарядами на отримання ТМЦ: №162 від 13.02.2019, №332 від 11.04.2019, №400 від 02.05.2019 (а.с.32, 40, 47).
Штампи складу Покупця та підписи зав. складом Покупця наявні також у товарно-транспортних накладних: №Р165 від 14.02.2019 (а.с.33), №Р444 від 26.04.2019 (а.с.41) та №Р448 від 02.05.2019 (а.с.48), дати складання яких збігаються з датами видаткових накладних, а пунктами навантаження і розвантаження Продукції в них відповідно визначені: 61038, м.Хпрків, вул.Маршала Батицького, 8 та 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Тернівська, 5.
Факт прийняття уповноваженим представником відповідача Продукції за вказаними товаророзпорядчими документами відповідач під час розгляду справи не заперечив та належними і допустимими доказами не спростував. Під час отримання Продукції представник відповідача не навів зауважень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором. За весь час після отримання Продукції відповідач не заявив позивачу претензій щодо її якості та походження чи відсутності необхідних документів, не звернувся з пропозицією повернути Продукцію з будь-яких причин.
Відстань м.Харків - м.Павлоград складає близько 250км - тобто її можливо подолати за 1 день. Підписуючи видаткові та товарно-транспортні накладні без зазначення іншої дати, ніж вказана Постачальником у складених ним документах, представник Покупця підтвердив прийняття товару саме в дату, визначену у відповідних накладних. Отже, дати відвантаження та доставки в місце призначення співпадають, і іншого відповідач не довів.
Позивач виставив рахунки №168 від 14.02.2019 на суму 10886,69грн з ПДВ, №455 від 26.04.2019 на суму 32589,60грн з ПДВ, №460 від 02.05.2019 на суму 4844,40грн з ПДВ на оплату вартості поставленої Продукції (а.с.34, 42, 49), вручивши їх Покупцю разом із Продукцією та товаросупровідними документами (а.с.2, 3), що відповідач протягом розгляду справи не заперечував.
Рахунки за твердженням позивача залишаються неоплаченими, і іншого відповідач не довів.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» 48320,69грн боргу за Договором є належним чином доведеною, правомірною, обґрунтованою та такою, що не спростована відповідачем і підлягає задоволенню.
Предметом розгляду у справі є також вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. З приводу періодів їх нарахування суд зауважує таке.
За умовою п.5.4. Договору відповідач мав розрахуватись за отриману Продукцію протягом п'яти робочих днів з 90-го календарного дня з дати поставки Продукції - тобто за видатковою накладною №165 від 14.02.2019 - до 22.05.2019 включно, за видатковою накладною №444 від 26.04.2019 - до 01.08.2019 включно, за видатковою накладною №448 від 02.05.2019 - до 07.08.2019 включно (з урахуванням приписів ст.ст.251 (ч.1), 252 (ч.1), 253 ЦК України). Відповідно прострочення оплати відбулось:
- за видатковою накладною №165 від 14.02.2019 - з 23.05.2019;
- за видатковою накладною №444 від 26.04.2019 - з 02.08.2019;
- за видатковою накладною №448 від 02.05.2019 - з 08.08.2019.
04.11.2019 позивач направив відповідачу вимогу вих.№04/11/19-2, в якій просив сплатити 53665,25грн заборгованості за Договором, яка на той час складалась із 48320,69грн основного боргу, 4906,56грн пені, 438,00грн - 3% річних; про результати розгляду вимоги просив повідомити у письмовій формі у семиденний строк (а.с.53-60, 61-62). За твердженням позивача претензія задоволена не була, і іншого відповідач не довів.
Щодо вимоги про стягнення пені.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за Договором зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 7699,38грн пені, нарахованої за періоди:
- 23.05.2019 - 23.11.2019 (на борг в сумі 10886,69грн за видатковою накладною №165 від 14.02.2019),
- 02.08.2019 - 02.02.2020 (на борг в сумі 32589,60грн за видатковою накладною №444 від 26.04.2019),
- 08.08.2019 - 08.02.2020 (на борг в сумі 4844,40грн за видатковою накладною №448 від 02.05.2019).
Частиною шостою ст.232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони в п.6.8. Договору передбачили такий порядок нарахування пені в разі несвоєчасної оплати Продукції: Покупець за письмовою вимогою Постачальника сплачує йому неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої Продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої Продукції. (Суд зауважує, що в позові (а.с.4, арк.7 позову) наведена неповна цитата п.6.8. Договору, яка спотворює його зміст.)
Суд перевірив здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.9-15) та встановив, що порядок її нарахування не відповідає умовам в п.6.8. Договору, оскільки позивач нарахував пеню в сумі, що перебільшує 5% вартості своєчасно не оплаченої Продукції.
Врахувавши п.6.8. Договору та приписи ст.ст.6, 627 ЦК України (сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов), суд встановив, що стягненню на користь позивача підлягає пеня в загальному розмірі 2416,03грн.
Щодо вимоги про стягнення 3% річних.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 1856,99грн - 3% річних, нараховані:
- на борг в сумі 10886,69грн - в розмірі 468,14грн за період 23.05.2019 - 26.10.2020;
- на борг в сумі 32589,60грн - в розмірі 1211,20грн за період 02.08.2019 - 26.10.2020;
- на борг в сумі 4844,40грн - в розмірі 177,65грн за період 08.08.2019 - 26.10.2020.
За приписом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.9-15), суд встановив, що він не є арифметично вірним: у формулі розрахунку позивач не врахував, що 2020 рік був високосним (тобто за період нарахування 01.01.2020 - 26.10.2020 формула має містити значення « 365 днів у році»). У зв'язку з викладеним на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в загальному розмірі 1853,04грн, нараховані наступним чином:
- на борг в сумі 10886,69грн - в розмірі 467,25грн за період 23.05.2019 - 26.10.2020;
- на борг в сумі 32589,60грн - в розмірі 1208,53грн за період 02.08.2019 - 26.10.2020;
- на борг в сумі 4844,40грн - в розмірі 177,26грн за період 08.08.2019 - 26.10.2020.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних.
Суд перевірив розрахунок 1292,78грн інфляційних, нарахованих:
- на борг в сумі 10886,69грн за період червень 2019 року - вересень 2020 року,
- на борг в сумі 32589,60грн за період серпень 2019 року - вересень 2020 року,
- на борг в сумі 4844,40грн за період серпень 2019 року - вересень 2020 року (а.с.9-15) та встановив, що він містить арифметичну помилку (в нарахуванні на борг за видатковою накладною №165), а також частково суперечить суті та призначенню інституту індексації простроченої заборгованості з огляду на таке.
Позивач нарахував інфляційні за період прострочення виконання, який не дорівнює повному календарному місяцю (за період серпень 2019 року інфляційні нараховані на заборгованість за видатковими накладними №444 та №448, що виникла відповідно з 02.08.2019 та з 08.08.2019), в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. В розрахунок також мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція. При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до нього відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць (див. постанову Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №910/5625/18).
Водночас у серпні 2019 року мала місце дефляція, у зв'язку зх чим розрахований позивачем сукупний індекс інфляції за період серпень 2019 року - вересень 2020 року (102,93) є меншим, ніж розрахований судом (103,0); відповідно загальна сума заявлених до стягнення інфляційних є меншою, ніж розрахована судом (1307,26грн).
З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають інфляційні в загальному розмірі 1270,24грн, нараховані:
- на борг в сумі 10886,69грн за період червень 2019 року - вересень 2020 року - в сумі 173,42грн,
- на борг в сумі 32589,60грн за період вересень 2019 року - вересень 2020 року - в сумі 954,88грн,
- на борг в сумі 4844,40грн за період вересень 2019 року - вересень 2020 року - в сумі 141,94грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Позовна заява б/н від 26.10.2020 підписана А.А. Назаровою (а.с.7, зворотній бік). До позову додані копії: виданого адвокатським бюро «Анни Назарової» ордеру серії АХ №1028222 від 23.10.2020 (а.с.63), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002296 від 26.12.2018 на ім'я Назарової А.А. (а.с.64) та договору від 19.10.2020 про надання правової допомоги з додатком №1 (а.с.65-66). Позов містить посилання на додаток №1 до договору від 19.10.2020, яким визначено, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката складатиме 20000,00грн (а.с.6). В п.5 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 20000,00грн витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
За змістом п.1.1. укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Збут» (Клієнт) та адвокатським бюро «Анни Назарової» (Бюро) договору від 19.10.2020 про надання правової допомоги (далі - Договір про правову допомогу, а.с.65) Клієнт доручив, а Бюро зобов'язалось представляти інтереси Клієнта у справі за позовом Клієнта до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості за Договором поставки №7599-ШБ-УМТС-Т від 18.01.2019. Надання правової допомоги включає, але не обмежується складанням позовної заяви, відповіді на відзив, додаткових пояснень, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та інших процесуальних документів, здійсненням представництва Клієнта в господарському суді Донецької області, Східному апеляційному господарському суді, Верховному суді у зазначені справі. Клієнт зобов'язався сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором про правову допомогу.
Пункт 1.2. Договору про правову допомогу містить перелік дій, на які Клієнт уповноважив Бюро задля виконання ним п.1.1. цього Договору.
За п.3.1. Договору про правову допомогу цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 19.10.2021.
Відповідно до п.4.1. Договору про правову допомогу розмір гонорару обчислюється з розрахунку погодинної оплати роботи Адвоката. Вартість однієї години роботи Адвоката становить 1000,00грн та може бути збільшена з огляду на складність роботи, яка виконується Адвокатом.
Згідно з п.4.5. Договору про правову допомогу за правову допомогу, передбачену в п.п.1.1., 1.2. цього Договору Клієнт зобов'язався виплатити Адвокату гонорар протягом 10-ти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Клієнта до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості за Договором поставки №7599-ШБ-УМТС-Т від 18.01.2019.
19.10.2020 Бюро та Клієнт підписали Додаток №1 до Договору про правову допомогу «Опис та вартість робіт (послуг), які виконуються Адвокатом» (далі - Опис робіт; а.с.66), в п.1 якого сторони дійшли згоди, що протягом дії Договору про надання правової допомоги Бюро будуть надані такі послуги, а Клієнтом буде виплачений Бюро гонорар у розмірі їх вартості:
1. надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо наявності правових підстав для подання позовної заяви до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості за Договором поставки №7599-ШБ-УМТС-Т від 18.01.2019 - вартість послуги 1000,00грн;
2. ознайомлення та правовий аналіз Договору поставки №7599-ШБ-УМТС-Т від 18.01.2019, укладених Специфікацій до Договору, первинних документів, податкових накладних тощо - вартість послуги 1000,00грн;
3. складання позовної заяви Клієнта до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості за Договором поставки №7599-ШБ-УМТС-Т від 18.01.2019 - вартість послуги 10000,00грн;
4. укомплектування позовної заяви додатками, засвідчення копій та направлення на адресу відповідача та подання до господарського суду Донецької області - вартість послуги 2000,00грн;
5. складання відповіді на відзив - вартість послуги 4000,00грн;
6. представництво інтересів у господарському суді Донецької області - вартість послуги 2000,00грн.
Загальна вартість послуг згідно з Описом робіт складає 20000,00грн.
Відповідач надав суду заперечення б/н від 02.12.2020 (з додатками, вх.№24475/20 від 24.12.2020; а.с.103-105), в яких зауважив, що на його думку не підлягають задоволенню заявлені 2000,00грн за представництво інтересів у господарському суді Донецької області, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Також зазначив, що при визнанні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Судові витрати, вказані позивачем в попередньому розрахунку, очевидно не є співмірними і розумними, виходячи зі складності справи. Відповідач заперечив проти такого розміру, просив суд зменшити витрати на правову допомогу, виходячи з принципів обґрунтованості, розумності та співмірності.
Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Взявши до уваги наведені приписи процесуального закону, заперечення б/н від 02.12.2020 відповідача, посилання у позові на мінімальну вартість складання позовної заяви у господарському судочинстві (згідно з рішенням ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018 - 4000,00грн), встановлений п.4.1. Договору про правову допомогу порядок обчислення розміру гонорару Бюро (обчислюється з розрахунку погодинної оплати роботи, вартість однієї години роботи становить 1000,00грн), ціну позову, обсяг наявних у матеріалах справи первинних документів, а також складність виконаної Бюро роботи з виконання розрахунків заявлених до стягнення сум та підготовки тексту позову, суд дійшов висновку, що обґрунтованою, розумною та співрозмірною є така вартість послуг Бюро, що були надані Клієнту:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань щодо наявності правових підстав для подання позовної заяви - вартість послуги 250,00грн;
- ознайомлення та правовий аналіз Договору, первинних документів тощо - вартість послуги 500,00грн;
- складання позовної заяви - вартість послуги 6000,00грн;
- укомплектування позовної заяви додатками, засвідчення копій та направлення на адресу відповідача і подання до суду - вартість послуги 1000,00грн.
Обсяг надання Бюро послуг, зазначених у п.п.5, 6 Опису робіт, не підтверджений позивачем, тому в цій частині не підлягає задоволенню.
Позов містить посилання на абз.3 п.6.5. постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, в якій зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, належним чином доведеною є вартість наданої позивачу правової допомоги в сумі 7750,00грн.
За змістом п.3 ч.4 ст.129 ГПК України інші [крім судового збору] судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тож на відповідача покладається 7054,83грн вартості наданої позивачу правової допомоги у цій справі.
Відповідно до п.2 абз.2 ч.2, ч.3 ст.126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оскільки детальний опис здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат, позивач суду не подав, суд не розподіляє між сторонами цього спору фактичні витрати Бюро на надання правової допомоги, які за змістом п.1.1. Договору про правову допомогу підлягають компенсації Клієнтом.
Судовий збір в сумі 1913,45грн покладається на відповідача відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 13, 14, 74, 76-78, 86, 123, 126, 129, 165 (ч.ч.4, 9), 178 (ч.2), 210, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Збут», м.Харків, до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», м.Білозерське, м.Добропілля Донецької області, про стягнення 48320,69грн боргу, 7699,38грн пені, 1856,99 - 3% річних, 1292,78грн інфляційних - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (85013, Донецька обл., м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Строїтельна, 17; ідентифікаційний код 36028628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Збут» (61038, м.Харків, вул.Маршала Батицького, 8; ідентифікаційний код 41611863) 48320,69грн боргу, 2416,03грн пені, 1853,04грн - 3% річних, 1270,24грн інфляційних втрат, 7054,83грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, 1913,45грн судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений 11.01.2021.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 3 примірники:
1 - у справу, 2 - сторонам