14.06.2021
про задоволення заяви самовідвід судді
копія
Справа № 401/1598/21 Провадження № 1-кс/401/254/21
14 червня 2021 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 19 січня 2021 року до ЄРДР за №42021121160000007, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України,-
Під час підготовчого судового засідання у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, головуючим суддею ОСОБА_4 подано письмову заяву про самовідвід. Заява мотивована тим, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні оскільки перебуває у приятельських стосунках з ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні щодо питання про задоволення відводу судді покладався на розсуд суду.
Захисник, представник потерпілої особи, обвинувачений про час і місце судового засідання повідомлені у встановленому порядку, до суду не прибули, що не є перешкодою у проведенні судового розгляду заяви про відвід судді.
Заслухавши прокурора дослідивши матеріали справи, суд приходить такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 02 червня 2021 року до суду надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду згаданої кримінальної справи визначено суддю ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 03 червня 2021 року в справі призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання головуючий суддя подав письмову заяву про самовідвід. Заява мотивована тим, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні оскільки перебуває у приятельських стосунках з ОСОБА_5
Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-ІVсуди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Згідно роз'яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру, і «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Тому, кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, отже, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний відмовитися від розгляду справи, тобто, вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначені завдання суду та, зокрема, передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 4 ч.1 ст.75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом.
Незалежно від виду ухваленого вироку (виправдувального або обвинувального) у жодного учасника судового провадження не повинно виникати будь-яких сумнівів в неупередженості судді.
Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 09 листопада 2006 року, в справі «Фельдман проти України» від 8 квітня 2010 року).
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Стосовно об'єктивної неупередженості судова практика Європейського суду з прав людини вказує, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначати, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Визначаючи, чи є суд незалежним, ЄСПЛ звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. ЄСПЛ застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (Справа «Ферантелі та Сантаджело проти Італії»).
Суд враховує, що головуючий суддя ОСОБА_4 заявила, що перебуває у приятельських стосунках з ОСОБА_5 , який у кримінальній справі є обвинуваченим.
Суд зазначає, що в заяві про самовідвід суддею наведено достатні обставини, які незалежно від прийнятого рішення можуть викликати сумнів в учасників судового провадження щодо неупередженості судді ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України.
З огляду на викладені вище обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та закріплених принципів судочинства, з метою уникнення сумнівів у сторін кримінального провадження щодо об'єктивності і неупередженості судді при розгляді даної справи та забезпечення об'єктивного розгляду справи, недопущення подальших сумнівів сторін при прийнятті рішень, забезпечення довіри учасників справи та сторонніх спостерігачів до судових рішень, суд дійшов висновку, що заява судді про самовідвід судді є обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80-82 КПК України, суд, -
Заяву головуючого судді ОСОБА_4 про самовідвід у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 19 січня 2021 року до ЄРДР за №42021121160000007, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, - задовольнити.
Матеріали кримінального провадженнявідомості щодо якого внесено 19 січня 2021 року до ЄРДР за №42021121160000007, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України (№ 401/1598/21) передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді в порядку ст. 35 КПК України.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
Згідно з оригіналом