Справа № 405/3616/21
1-кс/405/1738/21
03 червня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 26.04.2021 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12020120000000323 від 25.09.2020 року,-
встановив:
адвокат ОСОБА_3 в інтерсах ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 26.04.2021 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката та зобов'язати старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 12020120000000323 від 25.09.2020 року.
На обгрунтування скарги зазначив, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 1202012000000323 , внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2020 року. Адвокатське об'єднання «Максимальний захист» здійснює захист прав та законних інтересів ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 18.09.2020 року № 1809/20. На виконання умов вказаного договору та на підставі наданих прав, як захиснику в кримінальному провадженні, що передбачені ст. ст. 45-48, 50, 51 КПК України адвокат Адвокатського об'єднання «Максимальний захист» ОСОБА_6 19 квітня 2020 року звернувся з письмовим клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 1202012000000323 від 25.09.2020 року до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 було розглянуто вищезазначене клопотання та прийнято постанову про відмову в задоволенні клопотання. Відмова мотивована тим, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи або інформація, які б підтверджували згоду чи прохання підозрюваного для залучення адвоката ОСОБА_6 як його захисника. ОСОБА_7 за усним проханням сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала договір про надання правової допомоги з Адвокатським об'єднанням «Максимальний захист» в його інтересах. На підставі чого ОСОБА_7 звернулась по правову допомогу До Адвокатського об'єднання «Максимальний захист» та уклала договір про надання правової допомоги в інтересах сина ОСОБА_5 № 1311/20 від 13.11.2020 року. Адвокатом ОСОБА_6 було надано ордер на надання правової допомоги, що є підтвердженням наявності угоди про надання правової допомоги. Також доказом згоди на представництво інтересів є договір про надання правової допомоги укладений безпосередньо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Адвокатським об'єднанням «Максимальний захист» від 18.09.2020 року № 1809/20. Вважає постанову слідчого від 26.04.2021 року Ненадання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 12020120000000323 від 25.09.2020 року порушує право на належний захист своїх прав та законних інтересів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, що відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч. 1 ст. 26 КПК України).
Враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд справи за даної явки, на підставі наявних матеріалів скарги.
Заслухавши адвоката та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Так, у п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «DomboBeheer B.V. v. theNetherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38. Рішення ЄСПЛ у справі «Ankerl V. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Оцінюючи на предмет законності вказаної постанови, слідчий суддя враховує, що постанова про відмову у задоволенні клопотання має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.
Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 1202012000000323 , внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2020 року.
19.04.2021 року адвокат Адвокатського об'єднання «Максимальний захист» ОСОБА_6 19 квітня 2020 року звернувся з письмовим клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 1202012000000323 від 25.09.2020 року до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Постановою старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 26.04.2021 року в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про надання матеріалів кримінального провадження на ознайомлення - відмовлено, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи або інформація, які б підтверджували згоду чи прохання підозрюваного для залучення адвоката ОСОБА_6 як його захисника.
Під час розгляду скарги, встановлено що ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12020120000000323 від 25.09.2020 року має статус підозрюваного та користується правами, визначеними ст. 42 КПК України, зокрема на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
Відповідно до ст. 51 КПК України договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 року при вирішенні питання про участь захисника у кримінальному судочинстві необхідно виходити з того, що відповідно до ч. 1 статті 59 Конституції України підозрюваний, обвинувачений, засуджений або виправданий є вільним у виборі захисника.
18.09.2020 року між ОСОБА_5 та Адвокатським об'єднанням «Максимальний захист» укладено договір № 1809/20 про надання правової допомоги, копію якого долучено до матеріалів скарги.
Окрім того, 13.11.2020 року ОСОБА_7 , яка є матір'ю підозрюваного ОСОБА_5 , укладено договір з Адвокатським об'єднанням «Максимальний захист» про надання правової допомоги в інтересах сина ОСОБА_5 № 1311/20.
Відповідно до ч.1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Відповідно до ч.1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 50 КПК України, повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо на додаток до документа, передбаченого пунктом 1 (свідоцтво), захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини 1 цієї статті, а, відповідно до частини 2 статті 50 КПК, встановлення будь-яких додаткових умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (провадженні № 51-9792кмо18, справа № 648/3629/17) викладено висновок про те, що повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК України, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір, із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, адвокатом ОСОБА_6 до клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12020120000000323 від 25.09.2020 року долучено копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію ордеру, а відтак захисником надано документи, якими підтверджено його повноваження, як адвоката у кримінальному провадженні.
Під час розгляду скарги встановлено, що підставою для відмови у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження послугувала відсутність згоди чи прохання підозрюваного для залучення адвоката ОСОБА_6 як його захисника.
При цьому слідчий суддя відзначає, що аналіз наведених положень КПК України не передбачає обов'язку підозрюваного звертатись зі згодою чи проханням про залучення захисника саме до слідчого, а тому на думку слідчого судді постанова слідчого від 26.04.2021 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження є необгрунтованою, оскільки слідчим під час її прийняття не враховано вимог процесуального закону, а відтакпідлягає скасуванню, у зв'язку з чим скарга в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 12020120000000323 від 25.09.2020 року слідчий суддя зазначає наступне.
Слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, згідно з ст. 221 КПК України.
Частиною 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, прокурор здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності.
За ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, та, як визначено ч. 1 ст. 39 вказаного Кодексу, керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
Тобто обов'язок щодо контролю та організації проведення досудового розслідування покладено законодавством на керівника органу, який його здійснює у кримінальному провадженні та на процесуального керівника - прокурора. При цьому, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Разом з тим, слідчий суддя не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо зобов'язання слідчого вчинити процесуальні дії, а саме надати для ознайомлення матеріали кримінального провадження, оскільки лише особа, у якої перебуває кримінальне провадження (слідчий), може визначити, які матеріали можуть зашкодити досудовому розслідуванню на певній стадії кримінального провадження, а відтак скарга в цій частині не підлягає задоволенню.
Враховуючи вище наведене, скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.221, 303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив :
скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 26.04.2021 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12020120000000323 від 25.09.2020 року задовольнити частково.
Постанову старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 від 26.04.2021 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12020120000000323 від 25.09.2020 року - скасувати.
В решті скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Ленінського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_8