Єдиний унікальний номер: 343/1064/21
Номер провадження: 1-кс/0343/228/21
про відмову у задоволення клопотання про арешт майна
14 червня 2021 року м. Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано - Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Долинського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12021096160000094 від 09.06.2021, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
Дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на:
- бензопилу "STIHL", із спеціальними позначеннями на корпусі "STIHL 11301400615АRSD" та " НОМЕР_1 ", визначивши місцем зберігання - кімнату зберігання речових доказів відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано - Франківській області, що знаходиться за адресою м. Долина вул. Яворницького, 8 Івано - Франківської області;
- транспортний засіб марки "Opel Vivaro", д.н.з. НОМЕР_2 , з лісопродукцією у багажному відділенні, який належить ОСОБА_5 , жительці АДРЕСА_1 , визначивши місцем зберігання - територію господарського двору відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області, що знаходиться за адресою м. Долина вул. Яворницького, 8 Івано - Франківської області.
Клопотання про арешт майна обґрунтовано тим, що сектором дізнання ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП України в Івано - Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021096160000094 від 09.06.2021, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до чергової частини відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області надійшов рапорт старшого дільничного офіцера поліції ОСОБА_6 , про те, що під час несення служби в добовому наряді виявлено транспортний засіб марки "Opel Vivaro" із д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , в багажному відділенні якого наявна деревина, виду "дрова", на яку в останнього немає належної документації.
08 червня 2021 року було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено бензопилу "STIHL" із спеціальними позначеннями на корпусі "STIHL 11301400615АRSD" та " НОМЕР_1 ", транспортний засіб марки "Opel Vivaro", д.н.з. НОМЕР_2 , у багажному відділенні якого через скло багажних дверцят виявлено лісопродукцію.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки "Opel Vivaro", д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , мешканці АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови від 09.06.2021 про визнання речовими доказами, вищезазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021096160000094 від 09.06.2021 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Таким чином, для всебічного, повного і об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, збереження речових доказів, призначення та проведення відповідних експертиз, виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене в ході огляду місця події майно.
В судовому засіданні дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні поданого ним клопотанні, оскільки встановлено, що вартість порублених решток деревини породи "бук лісовий" становить 51,60 грн.
Власниця транспортного засобу марки "Opel Vivaro" в судове засідання не з'явилась, подала заяву в якій просить вищевказаний автоомобіль передати їй на відповідальне зберігання. Розгляд клопотання проводити в її відсутності.
Заслухавши поясненнядізнавача, розглянувши заяву власниці транспортного засобу, вивчивши матеріали додані до клопотання, приходжу до переконання про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Також ч. 1 ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, зокрема можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна.
Зі змісту клопотання дізнавача вбачається, що останній просить накласти арешт майно, яке було вилучене 09.06.2021 під час огляду місця події, з метою збереження їх як речових доказів. Водночас, дізнавачем у клопотанні не доведено, що зазначене майно є предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Крім того, дізнавачем не дотримано вимог до клопотання передбачених ч. 2 ст. 171 КПК України.
Відтак слідчий суддя приходить переконання, що дізнавачем не доведено можливості використання майна зазначеного в клопотанні як доказу у кримінальному провадженні, а отже і необхідності арешту такого, тому дане клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 117, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано - Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Долинського районного суду ОСОБА_1