Справа № 183/1882/21
№ 1-кп/183/997/21
14 червня 2021 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021220290000011 від 24 січня 2021 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-21.12.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді пзбавлення волі. Строком на 2 роки, нам підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 119, ч.1 ст.122 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України,
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 12021220290000011 відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.119, ч.1 ст.122, КК України, ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, що, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження. При цьому зазначила про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, кожен окремо, заперечували проти продовження йому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник ОСОБА_5 вважав за можливе змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м'який, зокрема, цілодобовий домашній арешт, мотивуючи свою позицію тим, що обвинувачений переховуватись від суду, а також впливати на свідків не буде. Крім того, зазначив, що злочини, у вичненні яких обвинувачується його підзахисний, є нетяжкими. Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що має проблеми зі здоров'ям, а тому є необхідність зміни йому запобіжного заходу на більш м'який.
Захисник ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_4 підтримав думку захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 .
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен окремо, підтримали клопотання прокурора про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , просили його задовольнити. У задоволенні обвинуваченого захисника ОСОБА_5 відмовити
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів передбачених ч. 1 ст.119, ч. 1 ст. 122 КК України, однак за вчинення яких передбачено покарання строком до 3 років позбавлення волі та строком від 3 до 5 років позбавлення волі, відповідно.
Крім того, з відомостей, що містяться в обвинувальному акті вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 , будучи неодноразово судимим, в останній раз 21.12.2015 року до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання із випробуванням з іспитовим строком 2 роки, обвинувачується у вчиненні ще декількох тяжких умисних корисливих злочинів.
За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду та вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, то потерпіла зазначила в судовому засіданні, що має певні побоювання за свою безпеку, оскільки на її адресу зі сторони ОСОБА_6 неодноразово надходили погрози, а відтак суд вважає, що на даний момент наявний ризик п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Тому, на думку суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Посилання обвинуваченого на незадовільний стан здоров'я не були підтвердженні в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а відтік не можуть бути прийнятті судом у якості обставини, що впливає на прийняте судом рішення.
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_6 продовжити на 60 днів, а клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 122 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 10 серпня 2021 року включно.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4).
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1