Справа № 203/2106/21
Провадження № 2/0203/980/2021
11 червня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів,
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Трофімов Дмитро Юрійович з позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59» (далі - ОСББ «Поля-59», позивач), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій позивач просить суд:
- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59» від 16.05.2021 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 52,6 кв.м. Рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59» від 16.05.2021 року суперечить вимогам ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» та порушують майнові права, а також права щодо прийняття участі в управлінні ОСББ «Поля-59» позивача. Так, позивач вважає, що рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59» від 16.05.2021 року прийнято в порушення: порядку повідомлення про проведення загальних зборів, порядку реєстрації учасників загальних зборів, порядку проведення загальних зборів, підрахунку голосів при голосуванні на загальних зборах, за відсутністю кворуму, що є підставою для їх скасування. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом, оскаржуючи рішення загальних зборів ОСББ.
Суд при вирішенні питання щодо відкриття провадження за цією позовною заявою та призначення її до розгляду, виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно зі статтею 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866-III (далі - Закон № 2866-III).
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з частиною першою статті 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).
Отже, вищезазначений Закон № 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Суд зазначає, що враховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушених, на його думку, діяльністю юридичної особи, цей спір пов'язаний з діяльністю юридичної особи. Відтак, такий спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначено, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).
Подібні висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), а також у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 711/10310/17-ц.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що спір між власником квартири та ОСББ, який виник між сторонами з приводу діяльності ОСББ, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2016 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом (рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі та роз'яснити позивачу, що його позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.
Керуючись ст.ст. 19, 186, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу його право звернення з відповідною позовною заявою до господарського суду за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з її моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Ф.М. Ханієва