Справа №932/16975/19
Провадження №2о/932/112/20
«14» травня 2021 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого: судді Цитульського В.І.,
за участю секретаря: Шейко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 із вищезазначеною заявою, в якій просила суд встановити факт постійного проживання за однією адресою ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 2007 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 та перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 з 2007 року по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог, заявник посилалася на те, що вона з 2007 року перебувала у фактично шлюбних відносинах з ОСОБА_2 з яким вони зареєстрували шлюб у червні 2019 року. ОСОБА_2 , у минулому, був офіцером МВС та отримував пенсію у розмірі від 6000,00 до 10 000,00 грн., в той час як пенсія заявника (за віком) становила приблизно 2000,00 грн. ОСОБА_2 помер наприкінці ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на те, що пенсійним фондом відмовлено заявнику у переході з пенсії за віком на пенсію чоловіка (призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника) через відсутність документів підтверджуючих спільне проживання з померлим та перебування на його утриманні, вимушена звернутися до суду з даною заявою.
Від заявника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи до суду не з'явився, про причини не явки суд не повідомив. У червні 2020 року було надано відзив доводи викладені в якому зводяться до того, що встановлення факту щодо якого заявлено заявником вимоги необхідно останній для прийняття спадщини, що вказує на наявність спору про право та виключає можливість розгляду даної заяви в порядку окремого провадження.
Суд, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 13 червня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб.
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до копії довідки про доходи №4131 0118 6001 5100, сума пенсії отриманої ОСОБА_1 за період з лютого 2019 року по липень 2019 року складає 12 073,43 грн.
Згідно з копією розрахунку призначеної пенсії ОСОБА_2 , розмір пенсії становить 6 322,00 грн.
Відповідно до копії листа заступника начальника управління з обслуговування громадян-начальника відділу розгляду звернень ГУ Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області Лень Т., ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника у зв'язку з ненаданням доказів (рішення суду) про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника.
Згідно до копії акту про спільне проживання від 10.09.2019 складеного квартальним комітетом №13 Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно мешкали за адресою: АДРЕСА_1 починаючи з 2007 року та до моменту смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ст.30 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісті військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.
Згідно з порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вказаного Закону, для призначення пенсії в разі втрати годувальника подається, зокрема, довідка уповноважених органів - з місця проживання про перебування членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні.
Як роз'яснено у п.8 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК України.
Згідно зі ст.38 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Згідно висновків викладених у постанові ВСУ від 18.04.2018 прийнятій за результатами розгляду справи №165/325/17, для набуття права на утримання непрацездатна особа повинна мати дохід менший встановленого законом прожиткового мінімуму на місяць.
З огляду на вищевикладене та те, що заявник, відповідно до наданої нею довідки, отримувала пенсію (в розрахунку на місяць) меншу ніж встановлений законодавством України прожитковий мінімум на особу і враховуючи реалії сьогодення, заявником підтверджено факт її знаходження на утриманні ОСОБА_2 оскільки останній, як її чоловік, отримував пенсію у значно більшому розмірі ніж вона, що свідчить про те, що це був постійним і основним джерелом засобів до існування.
Також, виходячи з матеріалів справи, та враховуючи приписи п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, наявні підстави для встановлення факту спільного проживання заявника з ОСОБА_2 з 2007 року по день смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Доводи заінтересованої особи з приводу наявності спору не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки передумовою встановлення будь-якого факту, що має юридичне значення є подальше вирішення питання щодо набуття особою відповідних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 293-294, 315, 317, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн: НОМЕР_3 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , іпн: НОМЕР_3 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2007 року по день смерті останнього, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення складено та підписано 14.05.2021.
Суддя В.І.Цитульський