Справа №200/11212/19
Провадження №2/932/2385/20
«31» травня 2021 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря: Шейко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» та Моторно транспортного страхового бюро України про стягнення відшкодування, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом в якому просить стягнути в свою користь солідарно з ПАТ «Страхова компанія «Галицька» та Моторного (транспортного) страхового бюро України страхове відшкодування в сумі 100 000 грн., пеню в сумі 30 358,91 грн., інфляційні втрати в сумі 1 494,36 грн. три проценти річних в сумі 2 984 грн., вартість визначення вартості завданих збитків у сумі 3 500 грн.
Стислий виклад позиції учасників.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28.12.2018 в м. Дніпрі на перехресті пр. Богдана Хмельницького - вул. Запорізьке Шосе відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участі транспортного засобу (ТЗ) Деу Ланос номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ Опель Астра номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2019 винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність останнього на момент ДТП була застрахована ПРАТ СК «Галицька». Позивач звернувся за страховим відшкодуванням, ТЗ було оглянуто представником страхової компанії проте страхове відшкодування не виплачено. Оскільки ліцензія страхової компанії анульована просить стягнути страхове відшкодування солідарно із страхової компанії та МТСБУ.
У відзиві МТСБУ вказує на відсутність підстав для стягнення із МТСБУ страхового відшкодування оскільки ПРАТ СК «Галицька» не визнано банкрутом та/або не ліквідовано. Також звертає увагу на недоведеність позивачем належності йому права власності на пошкоджений ТЗ та неподання заяви про страхове відшкодування до МТСБУ.
ПРАТ СК «Галицька» відзиву не подано.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви.
Відповідачі явки представників в судовому засіданні не забезпечили, про судове засідання повідомлялися.
Фактичні обставини встановлені судом.
28.12.2018 в м. Дніпрі на пр. Богдана Хмельницького відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участі транспортного засобу (ТЗ) Деу Ланос номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ Опель Астра номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2019 винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність володільця ТЗ Деу Ланос номерний знак НОМЕР_1 у період з 31.03.2018 по 30.03.2019 була застрахована ПРАТ СК «Галицька». Ліміт страхового відшкодування за шкоду завдану пошкодженням майна 100 000 грн., франшиза нуль.
Заявою від 08.01.2019 позивач звернувся до ПРАТ СК «Галицька» про виплату страхового відшкодування.
ТЗ Опель Астра номерний знак НОМЕР_2 було оглянуто ОСОБА_3 09.01.2019.
Згідно звіту про визначення вартості відновлювального ремонту від 04.02.2019, складеного на замовлення позивача, станом на 28.12.2018 вартість відновлювального ремонту ТЗ Опель Астра номерний знак НОМЕР_2 без урахуванням фізичного зносу становить 166 650,98 грн., ринкова вартість ТЗ становить 147 038,29 грн.
Згідно акту оцінки ТЗ від 02.09.2019 вартість Опель Астра номерний знак НОМЕР_2 з врахуванням пошкоджень становить 41 184,29 грн.
За вказані послуги позивачем сплачено 3 500 грн. згідно квитанції від 04.02.2019.
Із листа Нацкомфінпослуг, адресованому позивачу, вбачається прийняття розпорядження від 06.05.2019 №1060 яким анульовано ліцензію ПРАТ СК «Галицька».
Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ПРАТ СК «Галицька» не перебуває у процесі припинення чи процесі банкрутства, санації.
Норми права, що застосував суд.
За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Закон № 1961-IVрегулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).
За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:
- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Із аналізу наведених норм спеціального Закону № 1961-IV можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Аналогічний висновок міститься в постанові ВП/ВС від 11.12.2019 прийнятій за результатами розгляду справи № 465/4287/15 (14-406цс19).
Відповідно до ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу; в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи; г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону; ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу поліцейським та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.
Пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Згідно ст.397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 11.10.2017 у справі №753/2541/16-ц, від 06.06.2018 у справі №597/1070/15-ц, від 15.08.2019 у справі №351/386/17.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Відповідно до ч.36.5 ст.36 вказаного закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оцінка суду.
Позивач керував ТЗ на момент ДТП, останній звертався до відповідача із заявою про відшкодування шкоди, надавав ТЗ для огляду, у якому вказаний власником ТЗ, надавав ТЗ для його оцінки, відповідачами не спростовано презумпції правомірності володіння майном, не надано доказів звернення за виплатою страхового відшкодування по даному страховому випадку іншими особами.
Таким чином, позивач як особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Шкоду майну завдано діями особи, відповідальність якої була застрахована у ПРАТ СК «Галицька», позивач вчасно звернувся до останнього із заявою про відшкодування шкоди, проте страхове відшкодування не виплачено, рішення про відмову у виплаті не надано. Наявності вичерпних випадків відмови у виплаті страхового відшкодування судом не встановлено.
Вичерпних та визначених законом підстав для регламентної виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ у даному випадку також не встановлено.
Відтак обов'язок із відшкодування шкоди позивачу в межах ліміту відповідальності - 100 тис.грн. лежить на ПРАТ СК «Галицька».
Із наданих позивачем звітів про оцінку вбачається: повне знищення ТЗ (вартість відновлювального ремонту 166 650,98 грн., ринкова вартість ТЗ становить 147 038,29 грн.). Відтак відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а саме 105 854 грн. (147 038,29 - 41 184,29).
Із ПРАТ СК «Галицька» також підлягає стягненню пеня у сумі 30 358,91 грн., інфляційні втрати 1 494,36 грн., три проценти річних - 2 984 грн. Заперечень щодо розрахунків позивача відповідачами не надано, судом розрахунок перевірено.
Також підлягає до стягнення витрати позивача на визначення вартості завданих збитків у сумі 3 500 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1 384 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Глицька», ЄДРПОУ 22186790, 76018, м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22 в корить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 страхове відшкодування в сумі 100 000 грн., пеню в сумі 30 358,91 грн., інфляційні втрати в сумі 1 494,36 грн. три проценти річних в сумі 2 984 грн., вартість визначення вартості завданих збитків у сумі 3 500 грн.
В задоволенні позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України відмовити.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Глицька», ЄДРПОУ 22186790, 76018, м.Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22 в корить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 1 384 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення суду складено та проголошено 31.05.2021
Суддя: В.І.Цитульський