"07" червня 2021 р. Справа № 608/352/21
Номер провадження2/608/260/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого суду судді Парфенюка В. І.
з участю секретаря Южди Л. С.
представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Теслі П. О.
представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Камінського М. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Косівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зміну розміру встановлених аліментів, --
В лютому 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи Косівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зміну розміру встановлених аліментів.
В позовній заяві позивачка вказала, що згідно рішення Чортківського районного суду від 26 листопада 2015 року з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 13 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття. 27 березня 2018 року рішенням Чортківського районного суду змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , встановлено їх у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 лютого 2018 року до досягнення дитиною повноліття. Фактично ОСОБА_1 отримує аліменти в сумі 1000 гривень за місяць, зазначений розмір є незначним для утримання неповнолітнього сина, який досяг 16-річного віку, потребує значних витрат на матеріальне забезпечення. У відповідача покращився матеріальний стан. Він здійснив державну реєстрацію права власності на житлову квартиру в м. Івано-Франківську. А тому враховуючи наведене, позивачка просить змінити розмір аліментів, встановлених рішенням суду від 27 березня 2018 року, встановивши їх у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 гривень щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
В березні 2021 року від представника відповідача Камінського М. В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що 4 липня 2017 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , а з 2013 року перебував з нею у фактичних шлюбних відносинах. Квартира, про яку зазначає позивачка, є спільною сумісною власністю подружжя, і придбана за кредитні кошти, для погашення кредиту відповідач частково сплачував кошти із зарплати, а більшу частину грошей надали їхні батьки, дружина, а також дочка дружини від першого шлюбу, яка отримала спадщину після смерті свого батька. На даний час ОСОБА_2 ще має борг по сплаті кредиту, а тому його майновий стан не покращився, а навпаки погіршився. Також у відповідача знаходиться на утриманні малолітній син від другого шлюбу, дружина отримує мінімальну заробітну плату. Він не має можливості сплачувати аліменти в такому розмірі, як просить позивачка, оскільки у зв'язку з карантином працює неповний робочий день. Вважає, що слід залишити розмір аліментів в частці від доходу згідно рішення суду від 26 листопада 2015 року. Тому просить в позові ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів відмовити.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Тесля П. О. позовні вимоги підтримує, просить задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Камінський М. В. просить відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних мотивів.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання просила ухвалити судове рішення, є зміна розміру аліментів.
Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувала свої вимоги, ОСОБА_1 зазначала про те, що розмір утримання є недостатнім для забезпечення дитини, а відповідач ОСОБА_2 працює, в січні 2020 року він здійснив державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 69,3 кв.м, житловою площею 39 кв.м, вартість якої може становити 600 000 гривень.
Судом встановлено, що рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області №608/2240/15-ц від 26.11.2015 року вирішено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно виконавчого листа, виданого Чортківським районним судом від 18 травня 2018 року, по справі № 608/220/18 змінено розмір аліментів, встановлених рішенням суду від 26 листопада 2015 року № 608/2240/15-ц, встановивши їх у розмірі однієї четвертої частини всіх видів доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 лютого 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 524/7388/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 662/64/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц, від 13 лютого 2020 року у справі № 466/4009/18, від 27 травня 2020 року у справі № 128/373/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частина 2 цієї статті вказує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно довідок про доходи № 05, № 06, № 07 від 10 лютого 2021 року, виданих ТОВ «Перший Віконний Завод Плюс», вбачається, що ОСОБА_2 працює в товаристві монтажником-складальником металопластикових конструкцій і його загальна сума сукупного доходу за 2018 рік становить 44 930,32 гривень, за 2019 рік - 65 361,48 гривень, за 2020 рік - 19 633,92 гривень.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 5 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_2 є власником квартири загальною площею 69,3 кв.м, житловою площею 39 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 , державна реєстрація права власності проведена 27 січня 2020 року.
Визначаючи розмір аліментів, який буде стягуватися на дитину, суд враховує матеріальне становище відповідача, який працює та отримує заробітну плату; наявність у платника аліментів іншої дитини, наявність на праві власності в платника аліментів майна, та приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково і визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
У відповідності до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 180, 182-184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, встановлених рішенням суду від 27 березня 2018 року в справі № 608/220/18, та стягувати в подальшому з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації с. Шепіт Косівського району Івано-Франківської області, місце проживання АДРЕСА_1 , працюючого монтажником-складальником металопластикових конструкцій ТзОВ «Перший Віконний Завод Плюс», реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 12 червня 2021 року.
Суддя: В. І. Парфенюк