03.06.2021 Справа №607/5143/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :
головуючого В.М. Братасюка
за участю секретаря О.І.Паславської
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Великоберезовицька селищна рада про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
В провадженні суду перебуває позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Великоберезовицька селищна рада про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
На підставу позовних вимог посилається на ту обставину, що відповідач, за місцем реєстрації АДРЕСА_1 , ніколи не проживала, була прописана там за згодою батька, який був головою колгоспного двору. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2020 року за ним ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його матері ОСОБА_5 , батька ОСОБА_6 та брата ОСОБА_7 та на 1/6 частку, як за колишнім членом колгоспного двору. Одночасно за ОСОБА_4 та за ОСОБА_3 визнано право власності по 1/6 частці за кожним, як за колишніми членами колгоспного двору зазначеного житлового будинку.
ОСОБА_2 жодних родинних зв'язків ні з ким з членів колгоспного двору не має,тривалий проміжок часу без поважних причин не проживає у зазначеному житловому будинку, не бере участі в утриманні житла, а тому є усі підстави позов задовольнити.
В судовому засіданні адвокат Ваврів В.Б. позов підтримав із підстав, зазначених в ньому просить задовольнити вимоги в повному обсязі.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, відзиву щодо заявленого позову не надала, хоча була повідомлена судом належним чином про день, час та місце розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу заочно за відсутності відповідача, оскільки право на участь в судовому процесі є диспозитивним правом, а не обов'язком учасників судового процесу.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Всесторонньо та повно дослідивши матеріали справи, Суд вважає, що в позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається із рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 жовтня 2020 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його матері ОСОБА_5 , батька ОСОБА_6 та брата ОСОБА_7 та на 1/6 частку, як за колишнім членом колгоспного двору. Одночасно за ОСОБА_4 та за ОСОБА_3 визнано право власності по 1/6 частці за кожним, як за колишніми членами колгоспного двору зазначеного житлового будинку.
Як встановлено зазначеним судовим рішенням, станом на 01 липня 1990року членами колгоспного двору за адресою АДРЕСА_1 були шість осіб: голова двору - ОСОБА_6 , члени - ОСОБА_5 , , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується довідкою Петриківської сільської ради від 05 серпня 2019року №1145, та відмітками про реєстрацію місця проживання позивачів у їх паспортах, а отже вказана обставини не підлягає доказуванню в силу ч.4 ст.82 ЦПК України.
23 грудня 2020 року ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на 2/3 частки, а ОСОБА_3 на 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Як вбачається із Акту-опитування №7 від 17.12.2018року, комісія Миролюбівської сільської ради в складі секретаря сільської ради Жирук О.П., депутата сільської ради ОСОБА_12 та двох громадян: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проживають по сусідству з ОСОБА_1 було складено акт - опитування, яким підтверджено, що громадянка ОСОБА_2 , 1963 року народження, ніколи не проживала і не проживає в житловому будинку в АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №93 Миролюбівської сільської ради від 30.01.2019року на час смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані брат ОСОБА_1 , співмешканець ОСОБА_11 - не проживав, співмешканка ОСОБА_2 - не проживала.
За твердженням сторони позивача, відповідач понад 10 років не проживає у спірному житлі, не бере участі в утриманні житла.
У відповідності до ч.1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.(ст.72 ЖК України).
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття з реєстрації місця проживання особи, крім інших підстав, здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Абзацом 3 п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Відтак оскільки в судовому засіданні доведено факт відсутності відповідача за місцем реєстрації проживання понад 10 років, останньою не доведено поважності на обґрунтування власної відсутності в житлі, позов є підставним та підлягає до задоволення.
У відповідності до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 5000 гривень витрат на правничу допомогу, проте жодних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, які подаються до закінчення судових дебатів у справі не подано.
Таким чином, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 908 грн., в решті вимог про стягнення витрат на правничу допомогу Суд вважає слід відмовити за недоведеністю обсягу та будь-яких доказів на підтвердження стягуваних сум.
Керуючись ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280 ЦПК України, ст. 71, 72 ЖК України, Суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 908грн. сплаченого ним судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня складання повного тексту, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України , до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач ОСОБА_1 , с. Миролюбівка Тернопільського району, Тернопільської області.
Відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .
Третя особа ОСОБА_3 АДРЕСА_2 .
Третя особа ОСОБА_4 АДРЕСА_3 .
Третя особа Великоберезовицька селищна рада вул. С.Бандери, 26 смт. В.Березовиця Тернопільського району)
Головуючий суддяВ. М. Братасюк