Справа № 161/12659/20
Провадження № 2-др/161/41/21
10 червня 2021 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Жаловаги І.П.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про стягнення компенсації частини вартості відчуженого майна, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Рішенням суду від 26 травня 2021 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , про стягнення компенсації частини вартості відчуженого майна - задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Hyundai i30, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , у розмірі 80 000,00 грн.
В задоволенні решти вимог первісного позову - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовлено повністю.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 800,00 грн.
Під час судового розгляду, до виходу суду у нардачу кімнату, представником позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) була зроблена усна заява про надання доказів понесених судових витрат на надання професійної правничої допомоги протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у справі, в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України.
31 травня 2021 року (згідно відмітки на конверті) представник позивача звернувся до суду із заявою з проханням ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з відповідача судових витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн.
Зважаючи на те, що останній день подання доказів припадав на 30 травня 2021 року, який був вихідним, за правилами ч.3 ст.124 ЦПК України представник позивача не пропустив 5-ти денний процесуальний строк, встановлений у ч.8 ст.141 ЦПК України, адже звернувся до суду на наступний робочий день - 31 травня 2021 року.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) у письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні заяви.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що слід ухвалити додаткове рішення з приводу розподілу судових витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, такого змісту.
Частиною четвертою статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як слідує з матеріалів справи, у першій заяві по суті спору - позові, позивач навела попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на надання їй правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн. (а.с.5, 31).
Проте у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення, заявляючи суму судових витрат у 30 000,00 грн. представник позивача ніяким чином не обґрунтовує, з чим пов'язане значне (у три рази) перевищення заявлених до відшкодування судових витрат у порівнянні з попередньо визначеними, а також не довів, що сторона позивача не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Отже, на підставі приписів ч.4 ст.141 ЦПК України суд відмовляє стороні позивача, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, та в подальшому буде надавати оцінку обґрунтованості лише попередньо заявленій сумі витрат у 10 000,00 грн.
Частинами другою-третьою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, чинний процесуальний закон покладає на сторону обов'язок довести розмір та обсяг наданих їй послуг з надання професійної правничої допомоги, зокрема, відповідними первинними документами, які мають містити детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Як видно з матеріалів справи, сторона позивача, окрім договору про надання правової допомоги від 22 березня 2021 року з адвокатом Смоленським Д.П., а також договору про надання правової допомоги від 28 липня 2020 року з адвокатом Коломейчуком О.М. та відповідних ордерів на надання правової допомоги, не надала суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідних актів приймання-передачі цих робіт, рахунків на оплату послуг адвоката, доказів їх фактичної оплати. (квитанцій, платіжних доручень, банківських виписок тощо).
Відсутність вищенаведених первинних документів, які погоджені обома сторонами договору, свідчить про невиконання позивачем обов'язку з доведення факту понесення неї витрат на професійну правничу допомогу та є підставою для відмови у їх відшкодуванні.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) у справі є ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) у справі є ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача є ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий, дата народження невідома.
Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 10 червня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк