10 березня 2021 року Справа № 160/17582/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) №046550003782 від 16.12.2020 в частині визначення страхового стажу судді ОСОБА_1 без врахування до стажу судці 2 років 17 днів служби в Збройних Силах Радянської Армії, 4 років 06 місяців 23 днів служби на посаді слідчого - слідчого відділення П'ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 4 років 08 місяців 15 днів служби на посаді помічника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області та заступника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області, 03 місяців 24 днів праці на посаді юрисконсульта обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго за юридичною професією та в частині обрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судці із 50 відсотків від суддівської винагороди;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, крім стажу роботи на посаді судді 2 роки 17 днів служби в Збройних Силах Радянської Армії, 4 роки 06 місяців 23 днів служби на посаді слідчого - слідчого відділення П'ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 4 роки 08 місяців 15 днів служби на посаді помічника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області та заступника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області, 03 місяці 24 днів праці на посаді юрисконсульта обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго із визначенням загального відсотку щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 70% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу в розмірі 70 відсотків від суддівської винагороди з 08.12.2020, виходячи із обрахунку стажу судді - 30 років 10 місяців 20 днів з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 03.12.2020 № 3384/0/15-20 позивача звільнено з посади судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
08.12.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В листі від 16.12.2020 відповідач зазначив, що до стажу, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, відповідачем зараховано лише період роботи на посаді судді. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно не враховано до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці службу в Збройних Силах Радянської Армії, службу на посаді слідчого - слідчого відділення П'ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, службу на посаді помічника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області та заступника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області, працю на посаді юрисконсульта обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго. У зв'язку із чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Позивачем усунуто недоліки позову.
Ухвалою суду від 02.02.2021 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
04.03.2021 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачу призначено довічне грошове утримання, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII у розмірі 50% грошової винагороди, так як стаж роботи на посаді судді склав 19 років 3 місяці 2 дні. Відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством України. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03.12.2020 № 3384/0/15-20 позивача звільнено у відставку з посади судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області.
Наказом в.о. голови П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області № 73 від 07.12.2020 відраховано із вказаного суду позивача з 07.12.2020 року у зв'язку з поданням заяви про відставку.
08.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви про призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці долучено, зокрема, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 22.12.2020 р. № 01-05/20/2020, сформований П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області, стаж становить 30 років 10 місяців 20 днів, а саме: 2 роки 17 днів строкова військова служба, 4 роки 06 місяців 23 днів служби на посаді слідчого - слідчого відділення П'ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 4 роки 08 місяців 15 днів служби на посаді помічника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області та заступника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області, 03 місяці 24 днів праці на посаді юрисконсульта обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго; 19 років 3 місяців 01 день на посаді судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області.
Відповідачем 16.12.2020 прийнято рішення про призначення позивачу з 08.12.2020, довічного грошового утримання, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», із загальним відсотком розрахунку пенсії від заробітку 50%, що є розрахунковим відсотком визначених згідно ч.3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У розрахунку відповідача про призначення пенсії позивача, що до стажу, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці, відповідачем зараховано період роботи на посаді судді 19 років 3 місяців та 2 дні.
Позивач, не погоджуючись із відсотком розрахунку пенсії у розмірі 50 %, вважає не включення до стажу роботи на посаді судді, який враховується при обчисленні розміру призначеного з 08.12.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та до стажу роботи, який дає право на доплату за вислугу років, періоду проходження в Збройних Силах Радянської Армії, службу на посаді слідчого - слідчого відділення П'ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, службу на посаді помічника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області та заступника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області, працю на посаді юрисконсульта обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго протиправним рішенням відповідача, із чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 126 Конституції України, визначено, що незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.
В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості.
Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
Розділом IV Порядку, визначено механізм приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають щомісячне довічне утримання. Відповідно до п.3 даного розділу, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного грошового утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення або відмову в його призначенні відповідно. Згідно п.4, орган, що призначає щомісячне довічне утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного утримання або про відмову в його призначенні.
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 48 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.
Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.
Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того, у рішенні у зразковій справі №0640/3835/18 від 01.11.2018 (справа про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) Верховний Суд дійшов висновку, що з метою перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які пішли у відставку до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, тобто до 30.09.2016, «відповідною» є посада судді, який працює в тому самому суді до проходження кваліфікаційного оцінювання.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Що стосується спірного питання про зарахування до стажу роботи, що дає судді право на одержання щомісячного довічного грошового утримання, слід зазначити наступне.
Пенсійне забезпечення суддів у відставці регулюється нормами Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон України №1402) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками -пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу на момент звільнення з посади судді виповнилося п'ятдесят один рік. При цьому, відповідачем стаж роботи позивача на посаді судді обраховано менше ніж 20 років, у зв'язку з чим розмір довічного грошового утримання обраховано відповідачем у розмірі 50% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України №1402, відповідно до трудової книжки позивача та довідки П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області.
При обчисленні позивачу стажу на посаді судді, що виходить з наступного.
Відповідно до ст.137 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
- судді судів України, арбітра (судді) арбітражних суддів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
- члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікованої комісії суддів України;
- судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Оскільки позивач призначений на посаду судді у вересні 2001 року, при виконанні умови ч.2 ст.137 Закону України №1402, суд застосовує Закон України «Про статус суддів» № 2453-VI від 15.12.1992.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закон України «Про статус суддів» № 2453-VI від 15.12.1992, на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, який, зокрема, мав стаж роботи в галузі права не менш як три роки.
Частиною 4 статті 43 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів» (на момент призначення позивача на посаду судді) встановлено, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Законодавцем чітко визначено, що спірний стаж позивача зараховується до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, а не впливає на визначення відповідного розміру щомісячного довічного грошового утримання, оскільки позивач звільнений у відставку після набрання чинності Закону України №1402 в якому зазначено, що за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Отже право позивача на зарахування стажу роботи, що дає право на відставку не порушено, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя №3384/0/15-20 від 03.12.2020 до стажу роботи судді, що дає право на звільнення у відставку зараховано 2 роки 17 днів служби в Збройних Силах Радянської Армії, 4 років 06 місяців 23 днів служби на посаді слідчого - слідчого відділення П'ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 4 років 08 місяців 15 днів служби на посаді помічника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області та заступника прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області, 03 місяців 24 днів праці на посаді юрисконсульта обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго за юридичною професією, а відповідачем призначено довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до чинного законодавства.
Проте, розмір щомісячного довічного грошового утримання повинен бути обрахований позивачу за приписами ст.ст.137, 142 Закону України №1402. І, з огляду на викладене у рішенні вище, відповідачем протиправно не зараховано позивачу до стажу роботи на посаді судді для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання стаж роботи на посадах:
- помічник прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області (3 роки 06 місяців 08 днів);
- заступник прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області (1 рік 02 місяці 07 днів);
- юрисконсульт обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго (0 років 03 місяців 24 дні), які надавали позивачу право для призначення на посаду судді.
Що стосується вимоги про зазначення у рішенні суду відсотку щомісячного грошового утримання судді, слід виходити з наступного.
Пенсійний фонд є органом, який призначає щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію у вказаному питанні.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, та на свій розсуд розраховувати конкретні відсотки вказаного утримання.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про визначення підстав, за яких призначається, перераховується та виплачується щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату вказаного утримання відповідно до законодавства із зарахуванням недостатнього страхового стажу.
Визначення у рішення суду відповідних відсотків вказаної виплати не відноситься до компетенції суду та належить до дискреційних повноважень відповідача.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 840,80грн., що підтверджується квитанцією №41 від 28.12.2020.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 420грн.40коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246, 260-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №046550003782 від 16.12.2020 в частині визначення страхового стажу судді ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи на посадах:
- помічник прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області (3 роки 06 місяців 08 днів);
- заступник прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області (1 рік 02 місяці 07 днів);
- юрисконсульт обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго (0 років 03 місяців 24 дні).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із обрахунку стажу судді на посадах:
- помічник прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області (3 роки 06 місяців 08 днів);
- заступник прокурора П'ятихатського району Дніпропетровської області (1 рік 02 місяці 07 днів);
- юрисконсульт обласного комунального підприємства П'ятихаткитеплоенерго (0 років 03 місяців 24 дні);
- суддя П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області (19 років 03 місяці 02 дні), з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати у розмірі 420грн.40коп. (чотириста двадцять грн. 80коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова