Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3241/17
номер провадження 1-кс/695/488/21
Номер рядка у звіті
11 червня 2021 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 , що винесене у кримінальному провадженні № 12017250150000121 від 21.01.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Золотоноша, Черкаської області, громадянина України, українця, не працюючого, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , підзрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 185 КК України, -
Прокурор Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносноОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на вулиці перед кафе-баром «Старе Місто» за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 215, 16.01.2017, близько 19 години, під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя зліва ОСОБА_5 , в результаті чого останній впав на тверду поверхню та вдарився головою об східці, та отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої тяжкої черепно-мозкової травми, лінійного перелому правої скроневої кістки з переходом на основу черепа, епідуральної гематоми правої скроневої області, геморогічного забою лівої лобно-скроневої області головного мозку, травматичного субарахноїдального крововиливу, післятравматичного правобічного середнього отиту, лінійні забої м'яких тканин голови, забійної рани верхньої губи ліворуч. Він же, 16.01.2017, близько 19 години перебуваючи на вулиці перед кафе-баром «Старе Місто» за адресою: АДРЕСА_2 , під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя зліва ОСОБА_5 , в результаті чого останній впав на тверду поверхню, вдарився головою об східці, та отримав тілесні ушкодження від яких втратив свідомість. Після чого, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_5 знаходиться без свідомості, помітивши біля нього гаманець, діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, сторонні особи поблизу нього відсутні, його дії є таємними, викрав гаманець ОСОБА_5 , в якому знаходились грошові кошти в сумі 2 400 грн., які привласнив та використав на власні потреби.
ОСОБА_4 у встановлений КПК України спосіб неодноразово викликався (слідчим, прокурором) для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій, однак на виклики не з'являвся.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування, про що свідчить допит свідка ОСОБА_6 , який вказує про те, що у житлі за адресою: АДРЕСА_1 його сина ОСОБА_4 немає, місцезнаходження його невідоме.
Враховуючи, що органу досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 невідоме, на виклики (слідчого, прокурора) останній без поважних причин не з'являвся, 30.01.2017 досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України та ОСОБА_4 оголошено в розшук.
На підставі висновку судово-медичної експертизи №05-8-01/38/109 від 05.05.2021 слідчим було змінено кваліфікацію правопорушення з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України.
Згідно з даними системи Аркан (інтегрована міжвідомча автоматизована система обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон), 23.01.2017 ОСОБА_4 в Бориспіль-D Україна перетнув державний кордон України пасажирським літаком Київ-Мінськ і виїхав в напрямку Російської Федерації, та на цей час до України не повертався.
У зв'язку з цим, постановою органу досудового розслідування від 03.06.2021 ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук.
Як зазначено у клопотанні, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 21.01.2017, яким зафіксовано місце події нанесення тілесних ушкоджень;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , який розповів про обставини події, які відбулися 16.01.2017;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2017;
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 , який розповів про обставини події, які відбулися 16.01.2017 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який розповів про обставини події, які відбулися 16.01.2017;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який розповів про обставини події, які відбулися 16.01.2017;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 21.01.2017;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який розповів про обставини події, які відбулися 16.01.2017;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який розповів про обставини події, які відбулися 16.01.2017;
-іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування.
Таким чином, на даний час ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, переховується від досудового розслідування, 23.01.2017 виїхав за межі України та 03.06.2021 оголошений у міжнародний розшук, що дає підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ініціатор клопотання зазначає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від слідства та суду, крім того, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою змінити їх показання в подальших судових розглядах, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також слід врахувати те, що достеменно знаючи про проведення досудового розслідування відносно нього, ОСОБА_4 23.01.2017 виїхав за межі України, а також наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як вбачається з викладеного вище, більш м'який запобіжний захід не може запобігти переховуванню ОСОБА_4 від слідства та суду.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Крім того, як Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року так і Конвенцією про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, які є основними міжнародними угодами України з іншими державами з питань екстрадиції, передбачено, що Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених у цих Конвенціях, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Відповідно до ст. 12 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, запит запитуючої Сторони супроводжується оригіналом або завіреною копією обвинувального вироку та постанови суду або постанови суду про негайне затримання чи ордера на арешт або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої сторони.
Згідно зі ст. 25 вказаної вище Конвенції для цілей цієї Конвенції термін постанова про утримання під вартою означає будь-яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі і яке було проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув'язнення або замість нього.
Аналогічні вимоги викладені і в Конвенції про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року.
З урахуванням того, що підозрюваний може знаходитися за межами України, то у випадку встановлення його місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до нього будуть застосовуватись правові процедури, передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі вказаними вище Конвенціями, а також Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, відповідно до ст. 5. ч. 1, п. f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Частиною 1 ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Також, необхідність в обранні ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникає з того, що останній 23.01.2017 перетнув кордон України і назад не повертався, що може свідчити в тому числі і про можливий виїзд останнього на територію до інших іноземних держав, і в разі його затримання чи встановлення місцезнаходження на території іноземної держави буде застосована процедура екстрадиції.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України, до клопотання про видачу особи, серед іншого, додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Особа, яка затримана компетентними органами іноземної держави до моменту передачі запитуючій стороні перебуває під вартою та до вказаної особи не може бути застосоване право внесення застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки це право підозрюваний може реалізувати лише на території України, у разі застосуванням судом до останнього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (з можливістю внесення застави).
У разі визначення застави підозрюваному, зазначене не відповідатиме вимогам міжнародно-правових норм, спрямованих на прийняття рішення про видачу (екстрадицію) правопорушника, що в цілому унеможливлює його виконання іноземною державою.
Крім того, зазначення строку дії такої ухвали, винесеної відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, є необґрунтованим, оскільки зазначення строку дії ухвали передбачена для ухвал, якими застосовано запобіжний захід, а ухвала про обрання запобіжного заходу діє з моменту затримання особи та доставки її в суд для розгляду питання про застосування запобіжного заходу у передбачені законом терміни.
Тобто, виходячи з аналізу як міжнародно-правових норм законодавства так і кримінального процесуального Кодексу України щодо застосування правових норм, передбачених у процесі екстрадиції особи необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без визначення будь-яких інших альтернатив чи зобов'язань.
Таким чином, законодавцем чітко передбачено порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук.
Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може продовжувати переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від покарання за вчинення нетяжкого злочину, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти нові кримінальні правопорушення, більш м'які запобіжні заходи, прокурор просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017250150000121, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 185 КК України. Додатково пояснила, що 23.01.2017 ОСОБА_4 , знаючи про проведення досудового розслідування відносно нього, виїхав за межі України та 03.06.2021 ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук. Крім того, при розгляді даного клопотання просила врахувати положення ч. 6 ст. 193 КПК України та розглянути його за відсутності підозрюваного ОСОБА_4 . Таким чином, просила задовольнити клопотання у повному обсязі на підставі обґрунтування, що наведене у ньому та з урахуванням доказів, які додані до клопотання.
Заслухавши пояснення особи, що бере участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12017250150000121 від 21.07.2017, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також, враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Так, встановлено, що ОСОБА_4 згідно з ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, переховується від досудового розслідування, про що свідчить допит свідка ОСОБА_6 .
23.01.2017, знаючи про проведення досудового розслідування відносно нього, ОСОБА_4 виїхав за межі України, про що свідчить лист від 03.06.2021 № 1802/14/01/27-2021 Управління карного розшуку ГУ НП в Черкаській області, та оголошений у міжнародний розшук, відповідно до постанови від 03.06.2021.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, є доведеними та обґрунтованими.
Цілком обґрунтованими є доводи прокурора щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , знаючи про проведення досудового розслідування відносно нього, 23.01.2017, виїхав за межі України.
Варто зауважити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
До того ж, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
Частиною 6 статті 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, у судовому засіданні прокурором доведено, що підозрюваний ОСОБА_4 оголошений у міжнародний розшук, а тому слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
За таких обставин, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування у кримінальному провадженні № 12017250150000121 від 21.07.2017, є тримання під вартою.
Між тим, слід звернути увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити повністю.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Золотоноша, Черкаської області, громадянина України, українця, не працюючого, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_4 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Виконання ухвали доручити працівникам Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ Національної поліції в Черкаській області.
Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1