Справа № 740/833/21
Провадження № 2/740/615/21
заочне
07 червня 2021 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Зінич А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила розірвати шлюб, зареєстрований 30 квітня 1999 року між нею та відповідачем.
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що сторони перебувають у шлюбі з 1999 року, мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони не підтримують сімейно-шлюбних відносин, разом не проживають, спільного господарства не ведуть.
Причиною розлучення є те, що сторони мають різні погляди на життя та сімейні обов'язки, між ними зникло взаєморозуміння, довіра та повага. Зберегти шлюб неможливо.
Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 09-00 год. 31 березня 2021 року.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31березня 2021 року за заявою позивачки сторонам надано строк на примирення тривалістю 2 місяці, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 червня 2021 року провадження у справі поновлено.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, у поданій до суду заяві просила розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлявся судом про розгляд справи шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції. До суду повернулося поштове повідомлення з відміткою про вручення.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно зі ст. 223 ЦПКУкраїни у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення, про що постановив ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що з 30 квітня 1999 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Зугреської міської ради м. Харцизька Донецької області (а. с. 4).
Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області (а. с. 5).
Подружжя спільного господарства не ведуть, проживають окремо.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).
Згідно із ч. 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За вимогами ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим; причини, з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах СК України, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір у сумі 908,00 грн, сплачений за подання позову до суду.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 280, 284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зареєстрований 30 квітня 1999 року виконкомом Зугреської міської ради м. Харцизька Донецької області за актовим записом № 32, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко