Справа № 937/2907/21
Провадження № 33/807/448/21 Головуючий в 1-й інст. Колодіна Л.В.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач в 2-й інст. Рассуждай В.Я.
про повернення апеляційної скарги
7 червня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 квітня року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, та стягнуто судовий збір, -
24 травня 2021 року ОСОБА_1 безпосередньо до канцелярії суду першої інстанції подав апеляційну скаргу на вищевказану постанову разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Своє клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 , обґрунтовує тим, що лише 14 травня 2021 року він отримав копію постанови суду від 15 квітня 2021 року, а ознайомитись з матеріалами справи надали лише 18 травня 2021 року, тобто після строку на апеляційне оскарження.
Зазначає, що його матір отримала лист від суду, в якому зазначено було реквізити для сплати штрафу. Вона надала апелянту грошові кошти для сплати штрафу, оскільки в листі вказано про його збільшення у разі несплати.
26 квітня 2021 року, апелянт повідомив суд про сплату штрафу.
Апеляційний суд розглядаючи клопотання апелянта доходить до висновку, що такі доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказують на поважність причин пропуску строку та не дають підстав для його поновлення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, за вище наведеною нормою строк на подачу апеляційної скарги обчислюється не з моменту ознайомлення з постановою судді чи з моменту її отримання, а з моменту її винесення.
Перевіряючи доводи апеллянта, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що спростовуються вони у повному обсязі матеріалами справи.
З постанови судді суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_1 15 квітня 2021 року не був присутній на судовому засідання, хоча відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АББ №161050 від 5 квітня 2021 року (а.с.4) був належним чином повідомлений щодо судового розгляду протоколу у вказаний день, про що свідчить його особистий підпис.
За результатами розгляду вказаної справи 15 квітня 2021 року районним судом винесено постанову, якою ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень з позбавленням права керувати на строк один рік, стягнуто судовий збір (а.с.14).
Судом першої інстанції відповідно до супровідного листа від 16 квітня 2021 року (а.с.18) копію постанови направлено ОСОБА_1 на адресу, яка була вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, в графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», яка засвідчує, що із змістом протоколу особа ознайомлена, копію протоколу отримав, внесені данні про особу є правильними.
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 адміністративний штраф та судовий збір за справою сплатив в повному обсязі, що підтверджується квитанціями від АТ КБ «Приватбанк» (а.с.19-20).
Поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного судового розгляду.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано судове рішення або копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Мельник проти України», норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього нього, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Розглядаючи питання щодо поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п.46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Так, Європейського суду з прав людини встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Пономарьов проти України» з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (п.п. 41-42).
Виходячи з викладеного, встановлено, що доводи апелянта про поновлення строків в справі є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 у клопотанні не зазначає про об'єктивні причини, які заважали останньому подати апеляційну скаргу у строк, передбачений законом.
Навпаки, матеріали справи, зокрема факт сплати адміністративного штрафу, супровідний лист суду першої інстанції про направлення копії постанови, підтверджує, що ОСОБА_1 достеменно знав про існування, відносно нього постановленого судового рішення, а тому мав змогу подати апеляційну скаргу в строки, які визначені законодавством України.
Крім того, постанова суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) була надіслана 16 квітня 2021 року, а опублікована для загального доступу 18 квітня 2021 року, що також давало можливість ОСОБА_1 ознайомитись з судовим рішенням і подати апеляційну скаргу у межах строку, визначеного ст. 294 КУпАП.
Апелянтом не було надано об'єктивних доказів того, що він не отримував копії постанови, не знав про розгляд справи і те, що він проживає не за місцем реєстрації.
Посилання на те, що шляхом обману його змусили розписатися в документі про нібито отримання копії постанови суду не підтверджені об'єктивними доказами.
Наведена ініціатором відповідного клопотання причина пропуску строку на апеляційне оскарження не перебуває у площині поважних причин, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто такі, що не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом і такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
Таким чином, намагання апелянта поновити строки на апеляційне оскарження постанови місцевого суду після набрала законної сили і її виконання суперечить принципу остаточності судового рішення.
З урахуванням наведеного суддя апеляційного суду доходить до висновку, що вказані доводи ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 квітня 2021 року об'єктивно не могли перешкодити йому оскаржити постанову судді місцевого суду у межах встановленого процесуального строку, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження наведеної постанови, відсутні.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 квітня 2021 року , якою він притягнутий до адміністративної відповідальності, і апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Рассуждай В.Я.
Дата документу Справа № 937/2907/21