Справа № 462/8080/19 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.
Провадження № 22-ц/811/2823/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:76
25 травня 2021 року м.Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: позивача ОСОБА_1 , його представника -
ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про скасування наказу,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати пункт 2 наказу начальника Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» (далі - ДУ «ТМО МВС України по Львівській області») від 12.12.2019 року №135 «Про наслідки перевірки», яким йому оголошено догану.
Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, з лютого 1996 року він працює на посаді лікаря в системі органів МВС України, з 07.11.2015 року перебуває на посаді начальника Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору (далі - ЦПД та ППВ) - лікаря-психіатра в ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», за час своєї трудової діяльності до дисциплінарної відповідальності не притягався та має бездоганний послужний список, однак, оспорюваним наказом йому оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків та Положення про ЦПД та ППВ, перешкоджання проведенню службової перевірки, введення в оману керівництва установи, недотримання трудової дисципліни в підрозділі.
Вважає цей наказ незаконним, оскільки в ньому не конкретизовано, яке саме порушення трудової дисципліни він вчинив та які саме посадові обов'язки (із посиланням на пункт посадової інструкції чи Положення) не виконав.
Стверджує, що ним не вчинялось жодних дій чи бездіяльності, які б свідчили про неналежне виконання вимог посадової інструкції чи локальних нормативних актів, а відтак, відсутні підстави для застосування будь-якого заходу дисциплінарного стягнення.
Крім того, зазначає, що всупереч вимогам ст.149 КЗпП України, у нього не були відібрані пояснення та не запитувалась згода профспілкової організації, членом якої він є, на притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18 серпня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» Безушка І. №135 від 12.12.2019 року «Про наслідки службової перевірки» в частині оголошення ОСОБА_1 догани.
Стягнуто з ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» в дохід держави судовий збір в розмірі 1921 грн.
Рішення суду оскаржив відповідач ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що позивач на момент оголошення йому догани 12.12.2019 року був членом профспілки названої ДУ та членом її виборного органу, а тому остання повинна була надати згоду на застосування до нього дисциплінарного стягнення, оскільки на підставі поданої заяви про зняття з профспілкового обліку первинної профспілкової організації ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 06.12.2019 року ОСОБА_1 за власним бажанням добровільно вийшов із членів профспілки установи і, відтоді, серед членів профспілки не перебував, профспілкові членські внески з 06.12.2019 року не відраховувались, а про перебування позивача в складі іншої профспілкової організації відповідачу не було відомо, оскільки позивач про це повідомив своєю заявою від 13.12.2019 року.
Окрім того, зазначає, що профспілкова організація, про створення якої позивач повідомив відповідача 13.12.2019 року, не укладала з ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» жодних колективних договорів чи угод.
Наголошує, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивач, посилаючись на своє членство у первинній профспілковій організації працівників ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», не міг мати одночасне членство в іншій профспілці, членом якої він став у день оголошення йому догани - 12.12.2020 року, що підтверджується абзацом 6 пункту 2 розділу ІІ Статуту Всеукраїнської професійної спілки МВС України.
Апелянт зазначає, що наказом №135 від 12.12.2019 року про оголошення позивачу догани передбачено, що в процесі проведення службової перевірки позивачем чинились перешкоди комісії у встановлені об'єктивних обставин відсутності на роботі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що полягало у відмові позивача надати запропоновану комісією медичну документацію з метою підтвердження обгрутованості направлення ним медичних працівників в робочий час для виконання його доручення.
Апелянт просить врахувати, що окрім написаної позивачем доповідної записки від 10.12.2019 року, він відмовився давати відповіді на додаткові питання комісії, тому вважає неправильним висновок суду про відсутність зі сторони позивача перешкоджання проведенню службової перевірки.
Апелянт вважає, що наказ про оголошення позивачу догани повністю відповідає вимогам закону і у ньому доведено факт відсутності у позивача повноважень на самостійне відвідування хворих вдома та у наданні таких розпоряджень іншим лікарям, які йому підпорядковані.
Звертає увагу, що згідно з п.5.1 Положення про ЦПД та ППВ ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», затвердженого 11.05.2019 року, Центр очолює начальник, який є головним позаштатним психіатром ТМО та несе персональну відповідальність за всі види діяльності та виконання покладених на нього завдань та функцій. Зокрема, абзацом 2 п.5.14 Положення передбачено, що начальник Центру несе персональну відповідальність за організацію роботи з документами відповідно до законодавства; організацію ведення та обліку первинної облікової медичної документації; стан виконавської дисципліни працівників центру; забезпечення додержання працівниками центру правил внутрішнього розпорядку. Аналогічні вимоги встановлені п.2.13 посадової інструкції начальника ЦПД та ППВ, лікаря-психіатра ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 15.08.2019 року №89.
Вважає, що зі сторони відповідача доведено наявність у позивача на момент накладення дисциплінарного стягнення відповідних обов'язків по контролю підпорядкованих йому працівників, а також розкрито суть вчинення ним дисциплінарного проступку.
Також просить врахувати, що позивач відмовився надавати письмові пояснення щодо фактів порушення трудової дисципліни, запізнення працівників на роботу, разом з тим, в межах службової перевірки він написав доповідну від 10.12.2019 року щодо запізнення підлеглих йому працівників, на додаткові запитання відмовився давати відповіді, а відтак, роботодавцем вчинено усі дії по відібранню письмових пояснень у позивача.
Вважає, що суд не дав належної правової оцінки доводам сторін та доказам, які вони подали суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Статтею 149 КЗпП України визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Так, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Вимога закону про необхідність отримання роботодавцем пояснень працівника до моменту застосування дисциплінарного стягнення є важливою гарантією захисту прав працівника, оскільки надає останньому можливість довести роботодавцю правомірність своїх дій, а роботодавцю розглянути пояснення працівника, врахувати їх під час прийняття рішення про застосування дисциплінарного стягнення й відмовитися від такого, у разі якщо пояснення будуть обґрунтованими.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 року (Справа №6-2801цс15), невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Встановлено, що передметом оспорювання в даній справі є наказ ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 12.12.2019 року №135 «Про наслідки перевірки», пунктом 2 якого позивачу ОСОБА_1 - начальнику Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків та Положення про ЦПД та ППВ, перешкоджання проведенню службової перевірки, введення в оману керівництва установи та недотримання трудової дисципліни в підрозділі.
Вказаний вид дисциплінарного стягнення до позивача застосовано за наслідками проведення службової перевірки, про що описано у цьому ж наказі.
Однак, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани, відповідач в наказі не зазначив, у чому саме виявилось порушення позивачем правил трудової дисципліни, які саме посадові обов'язки ним не виконано і до яких наслідків це призвело.
З наказу встановлено, що підставою для проведення у названій установі службової перевірки послугувало запізнення працівників на роботу 06.12.2019 року, зокрема, двоє з яких є працівниками Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору, начальником якого є позивач ОСОБА_1 , а саме: практичного психолога ЦПД та ППВ ОСОБА_4 та лікаря з функціональної діагностики ЦПД та ППВ ОСОБА_5 , які прибули на роботу о 09 год. 52 хв., а не в 09.00 год. відповідно до графіку робочого дня.
В наказі зазначено, що особистих пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надавали, однак, з пояснень позивача, як безпосереднього керівника вказаних працівників, повідомлено, що причиною відсутності працівників було відвідування хворого за місцем проживання за його (позивача) розпорядженням, позаяк, відповідного документального підтвердження відвідування хворого названими працівниками не надано, а тому комісія дійшла висновку про введення керівництва ДУ в оману та неналежне ставлення позивача до своїх посадових обов'язків.
Разом з тим, в наказі жодним чином не зазначено, до яких негативних наслідків призвела відсутність вказаних працівників на робочому місці в момент перевірки і які трудові обов'язки у цей період часу ними не було виконано, відтак, відсутні підстави для висновку про те, що позивач, як керівник Центру, не забезпечив виконання своїми підлеглими працівниками покладених на них трудових обов'язків, оскільки одна лише формальна відсутність працівників на робочому місці у період з 09.00 год. до 09.52 год. без жодних негативних наслідків для Центру та за відсутності зауважень чи скарг до виконання цими працівниками своїх трудових обов'язків, не може бути підставою для висновку про невиконання позивачем, як керівником, своїх посадових обов'язків щодо забезпечення у ввіреному йому Центрі трудової дисципліни.
Також необхідно зазначити, що в наказі належним чином не обґрунтовано доцільність встановлення додаткових відомостей щодо відсутності цих працівників на роботі та необхідності у витребовуванні комісією медичної документації.
Це підтверджується й тим, що питання про притягнення вказаних працівників до дисциплінарної відповідальності перед керівником установи навіть не порушувалось.
З урахуванням викладеного, в колегії суддів відсутні підстави для висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, до того ж, в наказі чітко не зазначено, які саме посадові обов'язки позивачем не виконано і які саме положення локальних нормативних актів описаними в наказі його діями порушено, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про незаконність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани оспорюваним наказом відповідача від 12.12.2019 року, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 18 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 04 червня 2021 року.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Копняк С.М.
Ніткевич А.В.